Бува і таке• 22 января 2024
які у вас відносини з вашими воюючими чоловіками?
дякую
показать весь текст
1
2
3
БолеИменее• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Так про це і мова. Треба до цього готуватись, а не жити на пороховій бочці.
К этому невозможно подготовиться, это такой себе экстрим на всю оставшуюся жизнь. Реально не все такого хотят и потому разводов очень много будет.
4
1
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Так про це і мова. Треба до цього готуватись, а не жити на пороховій бочці.
Зачем? Если у вас муж завтра пить начнёт, то вы начнёте готовится к тому, что может и между глаз заехать? Или начнёте готовится к уходу?
1
4
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
У мене просто немає слів на ваші опуси. Чесно
Конечно, потому что нет вразумительного ответа, кроме: а шо люди скажут
3
3
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
У мене просто немає слів на ваші опуси. Чесно
По крайней мере я говорю то, что думаю, без отрыва от реальности и четко осознавая, что такое жизнь с инвалидом, или человеком с псих расстройствами. Честно говорю. А не рассекаю тут в белом пальто и каком-то фантастическом мире. Да, война это страшно. И последствия тоже страшные, для многих. Многие вернуться с агрессией, не смогут контролировать эмоции, будут себя жалеть в мирной жизни и думать, что им все простительно. И не со всеми психологи смогут это проработать.
7
Ответ дляТатьяна_М5
Конечно, потому что нет вразумительного ответа, кроме: а шо люди скажут
Розумієте, якби в суспільстві було менше таких Тетян, якби інваліди не сприймалися як обуза, як то було за совка...
Я дивлюсь блогера із США без ноги який веде повноцінне життя, водить машину і навіть ходить на танці. У нього звичайне життя середньостатистичної людини. Друзі, робота, відпочинок, кохана дівчина. У нього чудової якості біопротез, який дозволяє йому то все робити. І якщо він у довгих брюках, взагалі не скажеш що він інвалід. Ось до чого нам треба прагнути
А не розводити дискусії про самопожертву, якої не буде, якщо створити усі умови для інвалідів
Я дивлюсь блогера із США без ноги який веде повноцінне життя, водить машину і навіть ходить на танці. У нього звичайне життя середньостатистичної людини. Друзі, робота, відпочинок, кохана дівчина. У нього чудової якості біопротез, який дозволяє йому то все робити. І якщо він у довгих брюках, взагалі не скажеш що він інвалід. Ось до чого нам треба прагнути
А не розводити дискусії про самопожертву, якої не буде, якщо створити усі умови для інвалідів
6
1
Ответ дляТатьяна_М5
Ну так для некоторых не страдания, а для кого-то страдания. Для женщины из того поста страдания. Осудите ее за это?
Это все равно, что говорить о больных детях. Одна мама оставляет в роддоме, рожает ещё 2 детей, даёт им прекрасное будущее, создаёт крепкую семью и проживает счастливую жизнь. Другая мама забирает ребёнка, муж, как правило, сливается, денег нет, возможности работать нет, оставить ребёнка не с кем, глубокая депрессия, выживание, потом бац - уже 45 лет, а вид на 70 от тяжёлой жизни. Вы кого-то из этих матерей посмеете осудить?
Так же и с мужьями. Выбор за женщиной. Может он найдёт себе такую, которая спит мертвым сном и не просыпается ни при каких обстоятельствах, мечтает жить в селе, иметь свинок и т.д. Все будут счастливы. В случае той женщины - они просто примечают один другого ещё какое-то время
Это все равно, что говорить о больных детях. Одна мама оставляет в роддоме, рожает ещё 2 детей, даёт им прекрасное будущее, создаёт крепкую семью и проживает счастливую жизнь. Другая мама забирает ребёнка, муж, как правило, сливается, денег нет, возможности работать нет, оставить ребёнка не с кем, глубокая депрессия, выживание, потом бац - уже 45 лет, а вид на 70 от тяжёлой жизни. Вы кого-то из этих матерей посмеете осудить?
Так же и с мужьями. Выбор за женщиной. Может он найдёт себе такую, которая спит мертвым сном и не просыпается ни при каких обстоятельствах, мечтает жить в селе, иметь свинок и т.д. Все будут счастливы. В случае той женщины - они просто примечают один другого ещё какое-то время
Я так понимаю судьба больного ребенка вас не волнует, да?
2
Ответ дляТатьяна_М5
По крайней мере я говорю то, что думаю, без отрыва от реальности и четко осознавая, что такое жизнь с инвалидом, или человеком с псих расстройствами. Честно говорю. А не рассекаю тут в белом пальто и каком-то фантастическом мире. Да, война это страшно. И последствия тоже страшные, для многих. Многие вернуться с агрессией, не смогут контролировать эмоции, будут себя жалеть в мирной жизни и думать, что им все простительно. И не со всеми психологи смогут это проработать.
У вас повністю совкове мислення і застаріле сприйняття інвалідності.
1
3
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Розумієте, якби в суспільстві було менше таких Тетян, якби інваліди не сприймалися як обуза, як то було за совка...
Я дивлюсь блогера із США без ноги який веде повноцінне життя, водить машину і навіть ходить на танці. У нього звичайне життя середньостатистичної людини. Друзі, робота, відпочинок, кохана дівчина. У нього чудової якості біопротез, який дозволяє йому то все робити. І якщо він у довгих брюках, взагалі не скажеш що він інвалід. Ось до чого нам треба прагнути
А не розводити дискусії про самопожертву, якої не буде, якщо створити усі умови для інвалідів
Я дивлюсь блогера із США без ноги який веде повноцінне життя, водить машину і навіть ходить на танці. У нього звичайне життя середньостатистичної людини. Друзі, робота, відпочинок, кохана дівчина. У нього чудової якості біопротез, який дозволяє йому то все робити. І якщо він у довгих брюках, взагалі не скажеш що він інвалід. Ось до чого нам треба прагнути
А не розводити дискусії про самопожертву, якої не буде, якщо створити усі умови для інвалідів
Ну то меньше смотрите блогеров из США, а вернитесь назад в украинскую реальность
10
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляLis
Я так понимаю судьба больного ребенка вас не волнует, да?
Почему не волнует? А вы ради одного больного жизнь 2 здоровых готовы принести в жертву?
2
1
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Ну да, давайте скидувать інвалідів і старих зі скали. Щоб не дай боже хтось не виспався, бо комусь кошмари сняться через війну
Из скалы не нужно. Но и жертвовать собой никто не обязан. Особенно женщины
Вкусныйпончик• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Розумієте, якби в суспільстві було менше таких Тетян, якби інваліди не сприймалися як обуза, як то було за совка...
Я дивлюсь блогера із США без ноги який веде повноцінне життя, водить машину і навіть ходить на танці. У нього звичайне життя середньостатистичної людини. Друзі, робота, відпочинок, кохана дівчина. У нього чудової якості біопротез, який дозволяє йому то все робити. І якщо він у довгих брюках, взагалі не скажеш що він інвалід. Ось до чого нам треба прагнути
А не розводити дискусії про самопожертву, якої не буде, якщо створити усі умови для інвалідів
Я дивлюсь блогера із США без ноги який веде повноцінне життя, водить машину і навіть ходить на танці. У нього звичайне життя середньостатистичної людини. Друзі, робота, відпочинок, кохана дівчина. У нього чудової якості біопротез, який дозволяє йому то все робити. І якщо він у довгих брюках, взагалі не скажеш що він інвалід. Ось до чого нам треба прагнути
А не розводити дискусії про самопожертву, якої не буде, якщо створити усі умови для інвалідів
У вас все зводиться до фізичнох ноги, тут мова більше про псих розлади післявоєнні. Терпіти і жертвувати собою, коли п´є /б´є? Ногу можна пережить, але психологічний стан людини буде інший, особливо якщо йому не назбирають грошей на той американський протез.
6
Ответ дляВкусныйпончик
У вас все зводиться до фізичнох ноги, тут мова більше про псих розлади післявоєнні. Терпіти і жертвувати собою, коли п´є /б´є? Ногу можна пережить, але психологічний стан людини буде інший, особливо якщо йому не назбирають грошей на той американський протез.
Психічні розлади мають частіше за все позитивні прогнози. Але звісно не тоді коли якусь Тетяну бісить те що чоловік не дає їй виспатись через кошмари пережитого. З таким підходом нічого позитивного не варто очікувати
1
6
Ответ дляВкусныйпончик
У вас все зводиться до фізичнох ноги, тут мова більше про псих розлади післявоєнні. Терпіти і жертвувати собою, коли п´є /б´є? Ногу можна пережить, але психологічний стан людини буде інший, особливо якщо йому не назбирають грошей на той американський протез.
Суспільство інфантильних людей, які не люблять ніяких страждань
Що я можу ще сказати. Власний комфорт понад усе
Це мало би стати новим гаслом нашого часу, до речі.
Що я можу ще сказати. Власний комфорт понад усе
Це мало би стати новим гаслом нашого часу, до речі.
1
Вкусныйпончик• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Психічні розлади мають частіше за все позитивні прогнози. Але звісно не тоді коли якусь Тетяну бісить те що чоловік не дає їй виспатись через кошмари пережитого. З таким підходом нічого позитивного не варто очікувати
Скажіть, а чому тетяна має теерпіти, якщо їй шось не подобається? Це ж не нещасний випадок у сім´ї, це вибір чоловіка, з війни мало повертається здоровим і він це не міг не знать. Я свого виходжувала після аварії, довго і перші дні думала, що життя доведетться присвятити лежачому і ненормальному і змирилась з цією думкою. І якщо не дай бог доведеться донлядать, то буду доглядать. Але не після війни, то його проблеми.
2
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Я в курсі, що багато людей не знає що таке емпатія.
Я тоже в курсе, что эмпатия - не равно самопожертвование. Всему должна быть мера. Вы, когда бомжа на улице видите, в мороз, домой его тащите? Вам его не жалко? У него ведь тяжёлая судьба. У вас отсутствует эмпатия? Нет, присутствует. Вам его жалко. Если сильно переживаете, то вынесете грелку, или ещё один ненужный вам свитер. Вот это и есть эмпатия. Сочувствие, посильная помощь кому-либо, но не жертвуя собой. Это, если мы говорим про здоровую эмпатию, а не ту, которую сейчас, в связи с тяжёлой ситуацией в стране, навязывает общество
1
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляВкусныйпончик
Скажіть, а чому тетяна має теерпіти, якщо їй шось не подобається? Це ж не нещасний випадок у сім´ї, це вибір чоловіка, з війни мало повертається здоровим і він це не міг не знать. Я свого виходжувала після аварії, довго і перші дні думала, що життя доведетться присвятити лежачому і ненормальному і змирилась з цією думкою. І якщо не дай бог доведеться донлядать, то буду доглядать. Але не після війни, то його проблеми.
То вы ещё в первые дни после аварии так думали. Это эмоции, адреналин. Так чаще всего бывает. А потом вы знали, что это временная проблема и все наладился, потому терпеть вам было проще. Но если бы через 2-4 года вы бы поняли, что это и правда навсегда, уже будучи измождённой женщиной к тому времени, то события могли бы развиваться по разному.
2
Ответ дляВкусныйпончик
Скажіть, а чому тетяна має теерпіти, якщо їй шось не подобається? Це ж не нещасний випадок у сім´ї, це вибір чоловіка, з війни мало повертається здоровим і він це не міг не знать. Я свого виходжувала після аварії, довго і перші дні думала, що життя доведетться присвятити лежачому і ненормальному і змирилась з цією думкою. І якщо не дай бог доведеться донлядать, то буду доглядать. Але не після війни, то його проблеми.
1
Ответ дляТатьяна_М5
Я тоже в курсе, что эмпатия - не равно самопожертвование. Всему должна быть мера. Вы, когда бомжа на улице видите, в мороз, домой его тащите? Вам его не жалко? У него ведь тяжёлая судьба. У вас отсутствует эмпатия? Нет, присутствует. Вам его жалко. Если сильно переживаете, то вынесете грелку, или ещё один ненужный вам свитер. Вот это и есть эмпатия. Сочувствие, посильная помощь кому-либо, но не жертвуя собой. Это, если мы говорим про здоровую эмпатию, а не ту, которую сейчас, в связи с тяжёлой ситуацией в стране, навязывает общество
Так а куди будемо вивозити інвалідів з глаз долой? Щоб не дай боже ви не подумали, що суспільство вам щось нав´язує і змушує до самопожертви?
1
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляlilu1990
Так а куди будемо вивозити інвалідів з глаз долой? Щоб не дай боже ви не подумали, що суспільство вам щось нав´язує і змушує до самопожертви?
К вам и будем завозить. Ваша эмпатия зашкаливает - на всех хватит
1
1
Вкусныйпончик• 22 января 2024
Ответ дляТатьяна_М5
То вы ещё в первые дни после аварии так думали. Это эмоции, адреналин. Так чаще всего бывает. А потом вы знали, что это временная проблема и все наладился, потому терпеть вам было проще. Но если бы через 2-4 года вы бы поняли, что это и правда навсегда, уже будучи измождённой женщиной к тому времени, то события могли бы развиваться по разному.
Ні, я якраз схильна до самопожертви і нормально це сприймаю. Просто саме в ситуації з війною, я принципово не буду, нехай держава дума шо з ним робить і хто його доглядатиме.
3
Татьяна_М5• 22 января 2024
Ответ дляВкусныйпончик
Ні, я якраз схильна до самопожертви і нормально це сприймаю. Просто саме в ситуації з війною, я принципово не буду, нехай держава дума шо з ним робить і хто його доглядатиме.
Ну такое, если пошёл не добровольно, то… по большому счёту страна должна думать обо всех инвалидах, независимо от того, как они эту инвалидность получили.
1
Ответ дляДевальвация
А що за хвороба лікується півроку?В свій час лежала в венерології то навіть сифілітики 21 день лише кололися, а було це 20 років назад, зараз ще швидше все лікується
СНІД хіба що але писали б зразу що невиліковне
СНІД хіба що але писали б зразу що невиліковне
А там ціла купа...хламідіі, і т.п...п´є антибіотики, потім передає аналізи виявляють щось ще...і так по колу.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу