Ванна Тазиковна• 28 октября 2024
Взрослая дочь и психологи.
Выросла дочь и решила ,что мы были слишком плохими родителями. Начала ходить по психологам.Сказала,что ей все разложили по полочкам и во всех её неудачах виноваты детские травмы.Перестала с нами общаться,с бабушкой ,сестрой.Последней каплей стало то,что не взяла трубку на свой др,когда мы звонили, чтобы её поздравить.Мне невыносимо тяжело,но я держусь.А вот бабушка не может, плачет каждый день. Сегодня звонила ей,но она снова не взяла трубку. Это нынче у многих так или только у нас?
показать весь текст
15
4
2
7
351
0
Супер, я зробила так само свого часу! Тут згодна з кожним словом.
Можна особисте запитання? Якщо болюче, то пробачте. А ваші батьки визнали власні помилки? Ви з ними говорили про дитячі образи?
Можна особисте запитання? Якщо болюче, то пробачте. А ваші батьки визнали власні помилки? Ви з ними говорили про дитячі образи?
2
Ужас это все. Мне жаль что Вам пришлось это пережить :( и я тоже жила в таком аду 16 лет, как я не сломалась, не знаю.
1
это горе-психолог.и ..не думаю что ваш ребенок сейчас на 100% стал счастлив, у нее много негативных эмоций в вашу сторону, которые ’сжирают’ ее, у нее только начало взросления, если она будет дальше развиваться, поймет, что ей нужно отпустить обиду на родителей и просто понть почему они так делали а если нет , то к сожалению так жизнь ее и пройдет в обидах на маму и жалении себя...странно ,что она сейчас не видит травму, которую ей склепали психологи
1
Не визнали. Але мені то вже не треба ;)
Я зрозуміла що я подорслішала раніше за них, а вони не виросли з отої інфантильності і бажання самоствердження за рахунок слабких.
І до речі, вони одразу поміняли тон спілкування. Як зрозуміли що і я змінилась. Пишуть дзвонять з питаннями поради, озвучують страхи.
Я зрозуміла що я подорслішала раніше за них, а вони не виросли з отої інфантильності і бажання самоствердження за рахунок слабких.
І до речі, вони одразу поміняли тон спілкування. Як зрозуміли що і я змінилась. Пишуть дзвонять з питаннями поради, озвучують страхи.
2
Вони кажуть що такого не було, що ’все ж було добре, що ти починаєш’, але зараз вже й не кажуть, ’сором´язливо’ уникають теми минулого.
2
Во-первых никто не обязан общаться с родственниками только потому что это родственники, не хотят люди вкладываться в развитие отношений , ведут себя ужасно, а потом удивляются ой а чего не хотят со мной общаться
Мою подругу родители избивали за то, что она с младшим братом сидеть не хотела, а с какого хера она вообще должна с ним сидеть. А теперь они ходят и всем жалуются, что она с ними не общается
Мою подругу родители избивали за то, что она с младшим братом сидеть не хотела, а с какого хера она вообще должна с ним сидеть. А теперь они ходят и всем жалуются, что она с ними не общается
1
1
6
Ответ дляЛагшмивара
Вы в адеквате? Ребенок 9-16 лет и не обязан работать как взрослый. Это ребенок. В Европах и Штатах вас бы уже посадили за нарушение ювеналки и детский труд
Ребенок еще более чем взрослый нуждается в полноценном отдыхе, времени для саморазвития, оздоровлении, полноценном питании.
Если вы рожаете детей, чтоб пахали на вас - называйте вещи своими именами.
Ребенок еще более чем взрослый нуждается в полноценном отдыхе, времени для саморазвития, оздоровлении, полноценном питании.
Если вы рожаете детей, чтоб пахали на вас - называйте вещи своими именами.
Тобто дівуля 16 років вилежує дупу на ліжку і не годна приготувати сніданок і помити підлогу??
3
3
К 16 рокам я вже пів життя пахала по пів доби на землі та вдома після уроків, читала та відпочивала втихаря щоб ніхто цього не бачив, і 4 роки заробляла гроші. Загалом вміла вже робити майже все, за включенням ремонту дрібної техніки, класти плитку, заливати й замішувати бетон, пікірувати та прополювати, пекти, консервувати, шити, в´язати і так далі і так далі)
4
Ответ дляЛагшмивара
Вы в адеквате? Ребенок 9-16 лет и не обязан работать как взрослый. Это ребенок. В Европах и Штатах вас бы уже посадили за нарушение ювеналки и детский труд
Ребенок еще более чем взрослый нуждается в полноценном отдыхе, времени для саморазвития, оздоровлении, полноценном питании.
Если вы рожаете детей, чтоб пахали на вас - называйте вещи своими именами.
Ребенок еще более чем взрослый нуждается в полноценном отдыхе, времени для саморазвития, оздоровлении, полноценном питании.
Если вы рожаете детей, чтоб пахали на вас - называйте вещи своими именами.
В Штатах, які ви згадали діти працюють з 14 років, не то що в 16.
3
3
Як такового в мене не було дитинства та підлітківства, не гуляла, не грала, не дивилась мультики, лише в вузі змогла все це.
2
В мене старша дитина також пішла до психолога. Але ситуація була абсолютно протилежна: дитина пішла з образою на нас, батьків. Ми також були недостатньо гарні, бо: в її юності, раз на тиждень, коли їхали в магазин купувати продукти на всю родину, просили посидіти з молодшою десятирічною дитиною (менша дитина була вже достатньо доросла, аби дати собі ради вдома в стандартних ситуаціях, але недостатньо дорослою, аби зорієнтуватися, якщо станеться щось нештатне); заходили в її кімнату і просили побратися там чи, хоча б, викинути сміття; вимагали вчитися, нехтуючи бажанням гуляти з її першим коханням...
Психолог пояснила, як я розумію, що треба обговорити ці образи з нами (так я і дізналася про них). Спочатку я, чесно кажучи, прифігіла. Але сіли і обговорили. В тому числі поговорили і про те, що в мене виникає відчуття обурення, коли я чую такі претензії з її боку.
Погодилися на тому, що, так, вона має право на свої відчуття (образи на нас в тому числі), але вона пропрацює їх з психологом. Через деякий час сама прийшла і сказала, що зрозуміла і її образи були від того, що вона, дитиною, не хотіла бачити те, скількох зусиль нам вартувало те, що вона мала і має.
А, доречі, психолога вона знайшла сама. Ми не відправляли.
Психолог пояснила, як я розумію, що треба обговорити ці образи з нами (так я і дізналася про них). Спочатку я, чесно кажучи, прифігіла. Але сіли і обговорили. В тому числі поговорили і про те, що в мене виникає відчуття обурення, коли я чую такі претензії з її боку.
Погодилися на тому, що, так, вона має право на свої відчуття (образи на нас в тому числі), але вона пропрацює їх з психологом. Через деякий час сама прийшла і сказала, що зрозуміла і її образи були від того, що вона, дитиною, не хотіла бачити те, скількох зусиль нам вартувало те, що вона мала і має.
А, доречі, психолога вона знайшла сама. Ми не відправляли.
4
ну, я уже была не привязана ничем к этим людям, быстренько давай себе искать новое жилье и накуйспляжа.
улепетывала черзе одну ступеньку.
но могу поблагодарить судьбу за этот и опыт и понимание. что нельзя становиться в зависимую позицию. хоть общага, хоть съем с такими же девушками, но не к хозяйке в услужение.
И когда я тут читала что твоярт нашим взролсыи женщинам спонсоры,
я даже не удивлялась
улепетывала черзе одну ступеньку.
но могу поблагодарить судьбу за этот и опыт и понимание. что нельзя становиться в зависимую позицию. хоть общага, хоть съем с такими же девушками, но не к хозяйке в услужение.
И когда я тут читала что твоярт нашим взролсыи женщинам спонсоры,
я даже не удивлялась
4
Ну тут і вас можна зрозуміти і її.
Я не розумію чому ви обурені її претензіями.
Розберемо по фактах.
Ви заставляли доньку бути нянею іншій дитині (хоча це робота, за яку люди отримують чималі гроші). Молодша дитина ваша нікому не була нянькою, а старша була. Ви мали м´яко сказати старшій: сонечко, бачиш, малого нема на кого залишити, ми можем винайняти няньку для нього, але давай краще купимо солодощів та піци для нас усіх. За пів доби повернемось. Люблю тебя, ти ж моя доця.
Усе.
(Я теж була старшою, я гледіла молодших і працювала замість них, якщо що)
Я не розумію чому ви обурені її претензіями.
Розберемо по фактах.
Ви заставляли доньку бути нянею іншій дитині (хоча це робота, за яку люди отримують чималі гроші). Молодша дитина ваша нікому не була нянькою, а старша була. Ви мали м´яко сказати старшій: сонечко, бачиш, малого нема на кого залишити, ми можем винайняти няньку для нього, але давай краще купимо солодощів та піци для нас усіх. За пів доби повернемось. Люблю тебя, ти ж моя доця.
Усе.
(Я теж була старшою, я гледіла молодших і працювала замість них, якщо що)
2
до 7 лет ребенок должен стать физически самостоятельным. Т.е. сам одеваться, сам решать, что надеть по погоде, сам кушать, сам застилать кровать.
Понятно, что ответственность такая ему передается постепенно. Сначала все делает мама, ее ответственность, потом постепенно передается ребенку, и он делает сам.
Я имела в виду, что это это приучение должно начаться раньше, с любовью, игрой и сначала вместе, потом сам - взросление - ты такой взрослый.
Часто мамы - не трожь, ты маленький, я сама быстрее сделаю, потом - у тебя не получается,. давай сама, чем тебя ждать, пока ты возищься, я сама уберу и одену, а потом в 10 лет - ты ни на что не способен, нормально жить в грязи и бардаке. Надо уметь отходить в сторону, и уметь поддерживать интерес. Дети все повторяют за взрослыми сначала.
Передача Дорогая , мы вбиваемо дитей доказывает, что и в 10 лет можно достигнуть соглашения с детьми, просто родители должны постараться, и и исправить свои ошибки, подобрать вариант поведения.
Овинение родителей для родителей очень неприятно.
Но бывает - что это правда, а бывает, что максимализм и непримиримость детей.
И тут нужна взрослость и мудрость детей и родителей.
Понятно, что ответственность такая ему передается постепенно. Сначала все делает мама, ее ответственность, потом постепенно передается ребенку, и он делает сам.
Я имела в виду, что это это приучение должно начаться раньше, с любовью, игрой и сначала вместе, потом сам - взросление - ты такой взрослый.
Часто мамы - не трожь, ты маленький, я сама быстрее сделаю, потом - у тебя не получается,. давай сама, чем тебя ждать, пока ты возищься, я сама уберу и одену, а потом в 10 лет - ты ни на что не способен, нормально жить в грязи и бардаке. Надо уметь отходить в сторону, и уметь поддерживать интерес. Дети все повторяют за взрослыми сначала.
Передача Дорогая , мы вбиваемо дитей доказывает, что и в 10 лет можно достигнуть соглашения с детьми, просто родители должны постараться, и и исправить свои ошибки, подобрать вариант поведения.
Овинение родителей для родителей очень неприятно.
Но бывает - что это правда, а бывает, что максимализм и непримиримость детей.
И тут нужна взрослость и мудрость детей и родителей.
6
У вас є/були підлітки? От як раз в цьому віці і не заставиш їх митися, тільки з боєм. На голові соскльки, духман ще той і ні в яку. Думаєте, мама не мила дітей і не вчила митися до цього? Такий вік-протестний. Але з мама погана бо примушує митися чи прибрати халамидник в кімнаті.
Моя, знаю, буде ображатися що не дозволила пірсінг губи зробити та індастріал прокол. А стараша-що вмовила поступити у ВИШ ( вона закінчила коледж і вже найрозумніша, а викладачі бездарі і неправильно викладають) відчуваю, що кине його.
Моя, знаю, буде ображатися що не дозволила пірсінг губи зробити та індастріал прокол. А стараша-що вмовила поступити у ВИШ ( вона закінчила коледж і вже найрозумніша, а викладачі бездарі і неправильно викладають) відчуваю, що кине його.
2
Ну, по фактах, образи ж не тільки на це були. Це раз. Два: є родина. І родина, як на мою думку і думку чоловіка, це коли всі тримаються разом і допомагають, по мірі сил і, із врахуванням потреб кожного, один одному. Старша дитина не була обділена вільним часом чи можливостями розваг. Більше того, ми з чоловіком чудово розуміли і її потребу, скажімо, у вечірках, з яких ми її забирали ввечері, нехтуючи своїм вільним часом і часом відпочинку, бо молода дівчина, яка повертається пізно ввечері сама - величезний ризик. Могли б заборонити ходити на вечірки чи повертатися пізно, але розуміли.
Фактично, в дитини було три обов´язки: вчитися, тримати свою кімнату (бо в наявність кімнати ми вклали гроші і сили і нам було боляче бачити, як вона перетворюється на смітник) в більш-менш пристойному стані і, от той рік, у чітко визначений день і чітко визначений час, побути вдома. Не гледіти меншу дитину, а просто бути вдома.
Фактично, в дитини було три обов´язки: вчитися, тримати свою кімнату (бо в наявність кімнати ми вклали гроші і сили і нам було боляче бачити, як вона перетворюється на смітник) в більш-менш пристойному стані і, от той рік, у чітко визначений день і чітко визначений час, побути вдома. Не гледіти меншу дитину, а просто бути вдома.
3
Я б на вашому місці попросила пробачення, сказавши донці, що можливо я була не ідеальною мамою але намагалась робити все залежне.
Якщо донька не хоче спілкуватись, то не нав´язуйтесь. Дійсно багато проблем йде з дитинства, відношення з батьками і це все треба розібрати, щоб покращити майбутне, а коли це все ’випливає’ починаються образи у дітей але наступний крок це дорослішання, коли людина розуміє що так, батьки так чинили але по іншому просто не могли. Тоді вона їх просто приймає такими які вони є і бере відповідальність за своє життя на себе.
Можливо що зараз вона переживає сепарацію, важкий період для неї, але ще більш важкий для батьків.
Якщо донька не хоче спілкуватись, то не нав´язуйтесь. Дійсно багато проблем йде з дитинства, відношення з батьками і це все треба розібрати, щоб покращити майбутне, а коли це все ’випливає’ починаються образи у дітей але наступний крок це дорослішання, коли людина розуміє що так, батьки так чинили але по іншому просто не могли. Тоді вона їх просто приймає такими які вони є і бере відповідальність за своє життя на себе.
Можливо що зараз вона переживає сепарацію, важкий період для неї, але ще більш важкий для батьків.
ну мы не знаем каким вы были родителем
у меня с родителями прекрасные отношения
но есть подруга - ее мама просто как заноза в одном месте
вечно ее тыкает а девочке простите 30 лет
может прийти открыть холодильник и возмущаться ой а что у тебя это тут за фигня и так далее
Поэтому подруга отгородилась от токсичной мамы
у меня с родителями прекрасные отношения
но есть подруга - ее мама просто как заноза в одном месте
вечно ее тыкает а девочке простите 30 лет
может прийти открыть холодильник и возмущаться ой а что у тебя это тут за фигня и так далее
Поэтому подруга отгородилась от токсичной мамы
1
Здається, від заперечувати до соромʼязливо уникати, то вже неабиякий прогресс, чи я помиляюсь? І хоча для вас це вже неактуально, ви зріла самодостатня людина, все одно жаль. От мені все ж як гора з плечей після того, як мої визнали потроху власні помилки, але і я також визнала деякі свої по відношенню до них.
Звучить як щось з розділу ʼв мире животных’. А потім будете скиглити, коли впадете, а через вас переступлять власні діти, і підуть далі, навіть не озираючись, виключно власним шляхом без обтяжень та перепон /ви будете у цьому переліку/. Люди дивуються ще, а чому таке суспільство жорстоке, байдуже, егоцентричне і кожен сам за себе.
1
Розумієте в чому питання: неможна змусити людину щось визнати, якщо вона цього не хоче. Ну от так, реально, визнати. А із старшим поколінням - це, взагалі, майже нереально, аби вони захотіли.
Я це прямо провідчувала, коли до мене старша дитина прийшла з образами. Перша реакція: ’Да я ж для тебе! Я ж так старалася! Я ж стільки робила! Що ж ти така невдячна?!’.
І це я, я працюю в сфері, що дуже близька до психології, образ і емоцій. Але перша реакція була саме така. Добре, що промовчала. Тільки другою думкою було: ’Кожна людина має право відчувати будь-які свої емоції. Дитина ображена? Має право ображатися. З іншого боку: і я маю право на обурення. Тепер нам вдвох треба сісти і поспілкуватися про наші емоції і що з цим далі робити.’.
Скільки наших батьків будуть так реагувати? За моїм спостереженням: фіксуються на першій реакції і розганяють її всі, кого я знаю.
Я це прямо провідчувала, коли до мене старша дитина прийшла з образами. Перша реакція: ’Да я ж для тебе! Я ж так старалася! Я ж стільки робила! Що ж ти така невдячна?!’.
І це я, я працюю в сфері, що дуже близька до психології, образ і емоцій. Але перша реакція була саме така. Добре, що промовчала. Тільки другою думкою було: ’Кожна людина має право відчувати будь-які свої емоції. Дитина ображена? Має право ображатися. З іншого боку: і я маю право на обурення. Тепер нам вдвох треба сісти і поспілкуватися про наші емоції і що з цим далі робити.’.
Скільки наших батьків будуть так реагувати? За моїм спостереженням: фіксуються на першій реакції і розганяють її всі, кого я знаю.
1
1
Де вас беруть? По перше, психолог з 3 міс курсами не психолог зовсім.
У мене 16 років досвіду, повна освіта + додаткова вчуся все життя, в тч з малою дитиною нещодавно їздила на курси
І якось дивно читати такі висновки від людей, які не пройшли мій шлях, не допомогли скільком, скільки я, не працювали зі складними травмами
Батькам часто здається все ок, ми жили так і так виховували як вміли
Насправді це часто теми морального, фізичного та емоційного насилля
А що тут? Так
І гарний психолог прагне інтегрувати особистість з травмою. Коли людина здатна це прийняти як досвід, людина сама приймає рішення і не маємо право прямо радити або підштовхувати
Це так на хвилиночку
А прийняти, що не вдалося стати для дитини цінною теж важкий досвід
Але це ваша дитина
У мене 16 років досвіду, повна освіта + додаткова вчуся все життя, в тч з малою дитиною нещодавно їздила на курси
І якось дивно читати такі висновки від людей, які не пройшли мій шлях, не допомогли скільком, скільки я, не працювали зі складними травмами
Батькам часто здається все ок, ми жили так і так виховували як вміли
Насправді це часто теми морального, фізичного та емоційного насилля
А що тут? Так
І гарний психолог прагне інтегрувати особистість з травмою. Коли людина здатна це прийняти як досвід, людина сама приймає рішення і не маємо право прямо радити або підштовхувати
Це так на хвилиночку
А прийняти, що не вдалося стати для дитини цінною теж важкий досвід
Але це ваша дитина
’без лоха и жизнь плоха’
’лох не мамонт - не вимре’
Розумію, кожен заробляє на життя по-своєму
’лох не мамонт - не вимре’
Розумію, кожен заробляє на життя по-своєму
3
Ответ дляЛагшмивара
Ненормальна це ви. Я не питала вашої думки. Ви таке ж неадекватне хамло, як моя рідня.
І так, я не повинна була вставати о 5 ранку (школа в 3 хвилинах ходу, уроки о 8), до того ж я ще усе життя сова, а не жайворонок. Але до таких як ви воно ніколи не дійде.
І так, я не повинна була вставати о 5 ранку (школа в 3 хвилинах ходу, уроки о 8), до того ж я ще усе життя сова, а не жайворонок. Але до таких як ви
воно ніколи не дійде.
«Є два крЕсла, плита…ну, я не знаю шо ще треба дітям шоб нормально жити» згадався цей перл, після коментаря тої генійки
Трохи інакше, я такого не памʼятаю, а якщо не памʼятаю, значить не було)) Теж на своїх не ображаюсь, які є, такі й є. Вони теж давно усвідомили, що я вже не та мила слухняна дівчинка. Спілкуємось не затрогуючи болючих тем.
О. А, от, скажіть мені, будь ласка (візьмемо ситуацію без тонких нюансів - просто певні вектори): приходить до вас людина із запитом: ’Образа на батьків’. Який, як ви вважаєте, буде вірний вектор роботи: ’так, твої батьки були не праві - навчися з цим жити’; ’дії батьків могли в тебе викликати образу, але образа - це твої емоції, то ж давай попрацюємо з тобою і твоїми емоціями’ чи певна комбінація цих двох векторів (в такому випадку, який вектор буде пріоритетним)?
2
Я всегда была конем. С раннего детства.
С 7 лет гнали в магазин за молочными продуктами рано утром в выходные. Стояла в огромной очереди и тащила все эти тяжёлые стеклянные бутылки сама домой.
Тогда ещё сметану наливали в свою баночку в магазине. Уборка своей комнаты тоже была лет с 6 на мне ,чуть старше стала ,то убирала всю квартиру. Посуду мыла тоже я.
Потом на меня свалили и стирку ,и глажку.
Ничего такого особенного мне не покупали.
Мать очень прижимистая. Постоянно на мне срывались. Я и скотина ,и сволота и ’будь ты проклята’. Не так встала ,не так посмотрела. Когда мне было почти 21 год,то наорал ,что я сижу не так,а я с подругой разговаривала в это время по телефону. Как же стыдно было. Мог ударить.
Пару раз избил ремнем до синяков на спине.
Мать постоянно ещё пугала меня отцом.
А он был при хорошей должности , куча друзей и душа компании. Мой крестный,его друг, не может поверить в то, что он так мог со мной себя вести. Я только недавно ему рассказала о том ,как мне жилось с родителями. Я единственный ребенок,кстати.
Мне сейчас 44 года. Отца нет уже 22 года.
С матерью не общаюсь лет 5. Тоже после похода к психологу, кстати.
А сейчас она сошла с ума.
С 7 лет гнали в магазин за молочными продуктами рано утром в выходные. Стояла в огромной очереди и тащила все эти тяжёлые стеклянные бутылки сама домой.
Тогда ещё сметану наливали в свою баночку в магазине. Уборка своей комнаты тоже была лет с 6 на мне ,чуть старше стала ,то убирала всю квартиру. Посуду мыла тоже я.
Потом на меня свалили и стирку ,и глажку.
Ничего такого особенного мне не покупали.
Мать очень прижимистая. Постоянно на мне срывались. Я и скотина ,и сволота и ’будь ты проклята’. Не так встала ,не так посмотрела. Когда мне было почти 21 год,то наорал ,что я сижу не так,а я с подругой разговаривала в это время по телефону. Как же стыдно было. Мог ударить.
Пару раз избил ремнем до синяков на спине.
Мать постоянно ещё пугала меня отцом.
А он был при хорошей должности , куча друзей и душа компании. Мой крестный,его друг, не может поверить в то, что он так мог со мной себя вести. Я только недавно ему рассказала о том ,как мне жилось с родителями. Я единственный ребенок,кстати.
Мне сейчас 44 года. Отца нет уже 22 года.
С матерью не общаюсь лет 5. Тоже после похода к психологу, кстати.
А сейчас она сошла с ума.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу