СпайдерВумен• 14 декабря 2024
Якщо у дитини характер не такий, як у мене?
Що робити?Моєму синові 10 років.Характер в нього дуже упертий і своєнравний.Він більше за характером схожий на свого батька,і також на мою матір.Не скажу,що я прям янгол без недоліків в характері,але я в дитинстві була більш спокійна,не така роздратована,як мій син і більш покладиста.Моїм батькам було легко зі мною.А от мій син дуже капризний,і постійно ставить свої умови,коли його про щось просити.
Що робити в цьому випадку?Мені дуже важко,я втомилася,чесне слово.Він слухає тільки мою маму.
Ми з чоловіком працюємо,на шиї ні в кого не сидимо.Єдине - це те,зо ми плчинаючи з весни живемо в квартирі моєї мами,а та уїхала за кордон.
Крик душі!!!!!Мені 29 років.Я заміжня вдруге.Що робити?Як мені бути з моєю дитиною!?Вже чесно кажучи ніякого бажання немає його виховувати,в мене тільки сили витрачаються,енергія витрачається в пусту(((((((
Що робити в цьому випадку?Мені дуже важко,я втомилася,чесне слово.Він слухає тільки мою маму.
Ми з чоловіком працюємо,на шиї ні в кого не сидимо.Єдине - це те,зо ми плчинаючи з весни живемо в квартирі моєї мами,а та уїхала за кордон.
Крик душі!!!!!Мені 29 років.Я заміжня вдруге.Що робити?Як мені бути з моєю дитиною!?Вже чесно кажучи ніякого бажання немає його виховувати,в мене тільки сили витрачаються,енергія витрачається в пусту(((((((
1
2
5
Непогодка• 14 декабря 2024
Це нормально, що не всі вміють виховувати. Але треба розбиратися вам із собою. Бо причина в вас, в вашому стевленні і методах, якщо дитина психічно здорова. Вам треба консультуватися з психологом. Шукати норм спеціаліста, а не першого ліпшого, що погладить по голівці і зніме з вас відповідальність.
1
2
Замрійлива• 14 декабря 2024
Странный вопрос. У моего малого смесь моего и отца. При чем самое хреновое. Это просто бомба. Ничего вы не сделаете. Договаривайтесь. Объясняйте
1
Домашка• 14 декабря 2024
Що робити? Научиться уживаться, принять, любить своего ребенка. Вы ж как то с его отцом жили
1
1
Дайте подуться• 14 декабря 2024
Ваша мать была властная и упертая - поэтому вы под неё прогнулись. Вы мягкая, поэтому не можете прогнуть сына, а она может
2
Домашка• 14 декабря 2024
Ответ дляДайте подуться
Ваша мать была властная и упертая - поэтому вы под неё прогнулись. Вы мягкая, поэтому не можете прогнуть сына, а она может
Ну и мужа такого ж выбрала. А теперь удивление
Так дитина повторює характер мами чи тата в дитинстві. Поки нема ще самоконтролю емоцій. Погано, якщо чоловік і жінка з різними темпераментами. Легше, коли схожий. Якщо дитина дійсно взяла всі риси чоловіка і вони кардинально інші - вам буде дуже складно зрозуміти його і відкорегувати, бо самі не були на тому місці. Я б делегувала в такому випадку виховання на тата, якщо це його, він знатиме, що з ним робити.
1
Рожева юбка• 14 декабря 2024
Шукати підходи, зверніться ви до психолога, отримайте якісь поради і стратегії.
У дитини не повинен бути характер як вас, але це ваш обов´язок виховувати дитину, втомились ви чи ні.
У дитини не повинен бути характер як вас, але це ваш обов´язок виховувати дитину, втомились ви чи ні.
2
1
Весела пiсенька• 14 декабря 2024
Я была удобным ребёнком. Конечно, родителям хорошо. Только самому ребёнку потом не очень. Ищите подход.
3
1
Голодаю• 14 декабря 2024
Привыкайте, пока ещё не подросток) Он и не должен быть похож на вас. Приучайте себя к мысли, что это отдельный, другой человек, и хотите или нет, вам придётся его принимать таким, какой есть. Учитесь с ним договариваться.
1
2
Жертва интернета• 14 декабря 2024
Ответ дляLacrimo
Так дитина повторює характер мами чи тата в дитинстві. Поки нема ще самоконтролю емоцій. Погано, якщо чоловік і жінка з різними темпераментами. Легше, коли схожий. Якщо дитина дійсно взяла всі риси чоловіка і вони кардинально інші - вам буде дуже складно зрозуміти його і відкорегувати, бо самі не були на тому місці. Я б делегувала в такому випадку виховання на тата, якщо це його, він знатиме, що з ним робити.
А моя донька характером пішла не в мере6 або чоловіка, а в нелюбиму свекруху.
А син в чоловіка.
Я їх люблю, але ця впертість, щоб все було по їхньому, я з цим не можу справитися. Я була спокійна, покладиста, ’золота’ дитина
А син в чоловіка.
Я їх люблю, але ця впертість, щоб все було по їхньому, я з цим не можу справитися. Я була спокійна, покладиста, ’золота’ дитина
1
Пиу!Пиу!• 14 декабря 2024
Хіба діти зобов´язані бути за характером такі ж, як їх батьки?
Ні, кожен - це окрема особистість, зі своїм власним характером.
Вам треба вчитися знаходити спільну мову з іншими людьми, у яких інший характер, в тому числі зі своїм сином.
Ні, кожен - це окрема особистість, зі своїм власним характером.
Вам треба вчитися знаходити спільну мову з іншими людьми, у яких інший характер, в тому числі зі своїм сином.
2
Пиу!Пиу!• 14 декабря 2024
Ответ дляЖертва интернета
А моя донька характером пішла не в мере6 або чоловіка, а в нелюбиму свекруху.
А син в чоловіка.
Я їх люблю, але ця впертість, щоб все було по їхньому, я з цим не можу справитися. Я була спокійна, покладиста, ’золота’ дитина
А син в чоловіка.
Я їх люблю, але ця впертість, щоб все було по їхньому, я з цим не можу справитися. Я була спокійна, покладиста, ’золота’ дитина
’Я була спокійна, покладиста, ’золота’ дитина’ - тобто зручна для інших.
2
Жертва интернета• 14 декабря 2024
Ответ дляПиу!Пиу!
’Я була спокійна, покладиста, ’золота’ дитина’ - тобто зручна для інших.
Так, все вірно. Тепер вигрібаю
1
Білка в колесі• 14 декабря 2024
У моих детей темпераменты из пап).... но характер, со временем проявился мой.
1
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляДиверсификация
У нього свій характер, чого він має бути як Ви?
Хоча б не сваритись.
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляНепогодка
Це нормально, що не всі вміють виховувати. Але треба розбиратися вам із собою. Бо причина в вас, в вашому стевленні і методах, якщо дитина психічно здорова. Вам треба консультуватися з психологом. Шукати норм спеціаліста, а не першого ліпшого, що погладить по голівці і зніме з вас відповідальність.
Треба шукати того,хто мене зажене в депресію?
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляДомашка
Що робити? Научиться уживаться, принять, любить своего ребенка. Вы ж как то с его отцом жили
Вот именно,что ’как-то’
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляДайте подуться
Ваша мать была властная и упертая - поэтому вы под неё прогнулись. Вы мягкая, поэтому не можете прогнуть сына, а она может
Она с ним не строга.
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляДомашка
Ну и мужа такого ж выбрала. А теперь удивление
Читайте внимательно.То отец ребёнка.А замужем я второй раз и за другим.
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляLacrimo
Так дитина повторює характер мами чи тата в дитинстві. Поки нема ще самоконтролю емоцій. Погано, якщо чоловік і жінка з різними темпераментами. Легше, коли схожий. Якщо дитина дійсно взяла всі риси чоловіка і вони кардинально інші - вам буде дуже складно зрозуміти його і відкорегувати, бо самі не були на тому місці. Я б делегувала в такому випадку виховання на тата, якщо це його, він знатиме, що з ним робити.
Тоді почнуться докори з його боку,що я мати ніяка,кинула на нього дитину.
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляРожева юбка
Шукати підходи, зверніться ви до психолога, отримайте якісь поради і стратегії.
У дитини не повинен бути характер як вас, але це ваш обов´язок виховувати дитину, втомились ви чи ні.
У дитини не повинен бути характер як вас, але це ваш обов´язок виховувати дитину, втомились ви чи ні.
А що псхолог?
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляГолодаю
Привыкайте, пока ещё не подросток) Он и не должен быть похож на вас. Приучайте себя к мысли, что это отдельный, другой человек, и хотите или нет, вам придётся его принимать таким, какой есть. Учитесь с ним договариваться.
Идти у сына на поводу предлагаете?
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляПиу!Пиу!
Хіба діти зобов´язані бути за характером такі ж, як їх батьки?
Ні, кожен - це окрема особистість, зі своїм власним характером.
Вам треба вчитися знаходити спільну мову з іншими людьми, у яких інший характер, в тому числі зі своїм сином.
Ні, кожен - це окрема особистість, зі своїм власним характером.
Вам треба вчитися знаходити спільну мову з іншими людьми, у яких інший характер, в тому числі зі своїм сином.
Я в курсі.Але як звинути до того,що я просто говорю в глуху стіну,а слухати мене і чути не хоче мій син;?
Голодаю• 14 декабря 2024
Ответ дляСпайдерВумен
Идти у сына на поводу предлагаете?
Вообще нет. Договариваться - это не просто соглашаться с ним. Даже если у вас нет другого опыта с вашими авторитарными родственниками, сейчас самое время научиться хотя бы с сыном.
Иначе очень тяжело вам будет, когда он будет подростком(
Иначе очень тяжело вам будет, когда он будет подростком(
2
Ms. Сама прямота• 14 декабря 2024
В 19 народити - ви ще себе не знали. Як поводитись з новою окремою людиною (сином) відповідно теж не знаєте.
1
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляMs. Сама прямота
В 19 народити - ви ще себе не знали. Як поводитись з новою окремою людиною (сином) відповідно теж не знаєте.
І?
автор
СпайдерВумен
• 14 декабря 2024
Ответ дляГолодаю
Вообще нет. Договариваться - это не просто соглашаться с ним. Даже если у вас нет другого опыта с вашими авторитарными родственниками, сейчас самое время научиться хотя бы с сыном.
Иначе очень тяжело вам будет, когда он будет подростком(
Иначе очень тяжело вам будет, когда он будет подростком(
Ну я пытаюсь.Не ругаю,не наказыаю,как это делают другие родители.
Голодаю• 14 декабря 2024
Ответ дляСпайдерВумен
Ну я пытаюсь.Не ругаю,не наказыаю,как это делают другие родители.
Очевидно, этого недостаточно, раз вам настолько некомфортно?
Не ругают и не наказывают - сейчас это не редкость. Возможно, вы не всегда последовательны? Или, например, с вами правила одни, с другими родственниками другие? Возможно, вы слишком много говорите, и потому он игнорирует, для него это уже белый шум?
Возможно, вам и правда стоит проконсультироваться с психологом. Мы можем менять поведение детей только меняя свое.
Не ругают и не наказывают - сейчас это не редкость. Возможно, вы не всегда последовательны? Или, например, с вами правила одни, с другими родственниками другие? Возможно, вы слишком много говорите, и потому он игнорирует, для него это уже белый шум?
Возможно, вам и правда стоит проконсультироваться с психологом. Мы можем менять поведение детей только меняя свое.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу