Ось таке повідомлення мені прислала дівчина, яка займається з моїм сином

вы шо ку ку?

Сегодня суббота. Расслабьтесь, отдохните. Побалуйте себя кофе.
Хорошего тихого дня!

Вчитель у 24 роки? Це сама дитина ще.

А якщо не написати номер картки і привести дитину на наступне заняття?

Вчитель у 24 роки? Це сама дитина ще.

Якщо я вже оплатила - я маю право отримати послугу, ні?

Звучит обречённо как то, но похоже на правду...Своего ребенка забрала с школы- дома намного больше с репетиторами успевает и больше времени на спорт остаётся Школу вспоминаю как страшный сон- каждый день разборки с родителями вот таких неуправляемых детей как у автора

Вчитель у 24 роки? Це сама дитина ще.

Нарешті, молоде покоління зумерів показує, що вчитель це така сама професія, як бухгалтер або касир. Її задача навчити дитину англійської, і діти мають грати по її правилам, не хочуть, адьойс. І нічого зайвого, типу заспокоювати, розмовляти, шукати підхід, вона не буде. Матеріал дала, роботу зробила. Звикайте, у онуки так хлопця з ушу тренер відправив, теж заважав

Вчитель у 24 роки? Це сама дитина ще.

Ми через таке проходили в срср. З тих пір люди б мали зробити висновки і стати більш толерантними. Ан, ніт. Срср головного мозку не виліковується.
Дитину потрібно і заспокоювати, і розмовляти з нею, і шукати підхід. Це називається педагогіка. А ось ваше ’матеріал дала - роботу зробила’ прям привіт від Марь Ванни з радянської школи.
П.С. у випадку автора проблеми з дитиною, це очевидно. Не звинувачую репетитора.

я поддержу учителя только в том случае, если она сделала замечание, а ребенок отказался прекратить. потому что одно дело шалость и баловство, а другое дело, когда не реагирует на просьбу учителя и не понимает, что зашел далеко

это не подростки, а дети 2-3 класс. ДЕТИ. без баловства явно не обойдется, это не роботы. и мы не в сссср

Вчитель у 24 роки? Це сама дитина ще.

так, ви праві, вчитель має знаходити підхід до кожного учня. Це якщо йому важливо, щоб його предмет знали добре все, і це якщо він не має можиливості обирати, наприклад державна школа і інклюзивний клас. І якщо дорожить своєю роботою (більшою мірою через з/п).

Але це не працює у випадку репетиторства, де обирають і репетитора і репетитор. І знову постає питання: чи докладати зусиль і знаходити підхід до учня 8 років, який вже мав би якось реагувати на зауваження і розуміти, що допустимо, а що ні. Чи просто витратити ці зусилля на інших дітей, на пояснення, а не виправлення прогалин у вихованні дітей.

Ну і економічний аспект: є вірогіднітсь через 1 учня втратити 2, які не захочуть більше з ним вчитись.

Ми через таке проходили в срср. З тих пір люди б мали зробити висновки і стати більш толерантними. Ан, ніт. Срср головного мозку не виліковується.
Дитину потрібно і заспокоювати, і розмовляти з нею, і шукати підхід. Це називається педагогіка. А ось ваше ’матеріал дала - роботу зробила’ прям привіт від Марь Ванни з радянської школи.
П.С. у випадку автора проблеми з дитиною, це очевидно. Не звинувачую репетитора.

Якщо я вже оплатила - я маю право отримати послугу, ні?

Конкретно в ситуації автора я чудово розумію мотив репетитора. Я не згодна з позицією, що задача вчителя - дати матеріал, не намагаючись знайти контакт з дитиною, розмовляти і т.д. Це суто совковий підхід був, та і зараз є такі вчителі: прийшов,відбубнив і пішов. А батьки якщо хочуть, щоб діти щось знали, то хай самі пояснюють. Вчитель має зацікавити своїм предметом. І такі дійсно є, хоча і у меншості.

Ні, вчитель повинен гукати підхід, якщо дитина не може зрозуміти, не виходить в неї щось виконати і тд, тоді так, вчитель повинен по іншому пояснити.
А якщо дитина неадекватно себе поводить, то вчитель не повинен брати на себе обовʼязки батьків і виховувати дитину.

Найдите пенсионерку! Это изменит поведение вашего сына?

Вы не можете заставить ее.
Я бы ей позвонила и проговорила ситуацию, а что ваш сын говорит, что учителя так вывело?

Автор, на самом деле я вам сочувствую. Учителя могут дистанцироваться от вашего ребёнка. А Вы от него дистанцироваться не можете. Думаю, бабушки, муж и другие члены семьи не особо Вам помагают. Потому что с такими детьми трудно и хлопотно.
Со стороны поведение таких детей выглядит как педагогическая запущенность, и мам окружающие осуждают. На самом же деле мамы сдвгешек под час вкладываются в воспитание куда больше, чем другие родители. Просто результат очень не очень. Школьные годы могут быть очень тяжёлыми и для детей и для родителей.
Даже семьи распадаются. Матери сами не справляются, а отцы их обвиняют в безобразном поведении ребёнка.
Вы не воспринимайте наезды социума. Большинство советчиц не были в Вашей шкуре.
Вы, конечно, не можете заставить учителя или испортить ему репутацию, обвинив в непрофессионализме. Здесь девочки правы. Но вы можете обратиться к врачам, корректировать поведение ребенка медикаментозно. Ещё я рекомендую искать индивидуальные занятия и терпеливых педагогов.
Не делайте себя и маленького человека несчастным. Признайте проблему и привыкайте, что ваш ребёнок неудобен для окружающих. У Вас подобных ситуаций будет ещё много.
Единственное Вам скажу, большинство детей перерастает эту проблему. И ещё сдвегешки не глупее других детей, хоть школьные оценки у них обычно ниже. Но большинство историй про троечника, который стал большим человеком это как раз про эсдевегешек.