Дивне створіння• 08 сентября в 21:38
Діти завжди люблять батьків, а батьки не завжди
Саме таку фразу прочитала в психологині, в якої суттєвий досвід роботи з дітьми, а також з батьками й дітьми. Вона пише, що, за її спостереженнями, діти завжди люблять батьків (якими би ці батьки не були, навіть зовсім сумні історії), а от батьки можуть дітей і не любити. Як ви думаєте, це правда? Так і є. Чи лише думка одного психолога. І до істини не має стосунку. Дякую, якщо поділитеся своїми думками. Мене чомусь ця думка зачепила.
4
1
2
30
0
Так.Це запрограмовано для виживання. Тому ще діти такі милі 🙂 Вредними стають саме частіше в підлітковому віці, бо тоді треба вже відокремитися, все продумано 😉
3
7
Не думаю .
Але чим більше ми їй любимо - тим менше вони люблять нас . Це працює в обидві сторони
Але чим більше ми їй любимо - тим менше вони люблять нас . Це працює в обидві сторони
3
2
Нет, неправда. У меня родители моральные уроды, и когда умерли особо не переживала, скорее облегчение почувствовала.
1
Думаю, что так и есть. Часто можно видеть, как дети волнуются и заботятся и родителях алкашах. А родители иногда хороших детей шпыняют и морально унечтожают
2
Згадала, як колись давно їздила волонтером до дитячого будинку, там були дітки дорослі, багато хто знав та памʼятав батьків (батьки в них були), то всі діти говорили про батьків добре, абсолютно всі. Звісно, мій досвід невеликий, я тоді сама була юна. А зараз ось згадалося, що всі ображені батьками діти все одно їх любили, ну принаймні добре відгукувалися.
3
Не уверена , что психолог прав. Часто дети так выносят мозг родителям и мотают нервы, что возникает сомнение что все дети любят родителей.
2
Дехто збігав додому, носив їжу, гроші, щось ще, переймався за батьків та молодших братів-сестер, тобто не було ненависті. Це мене дуже здивувало, але й мені було десь 19. Я ще не все розуміла. Казали лише хороше, добре. Зараз думаю, може більш старші діти розуміли, що з батьками не все ок, але все одно якась доброта відчувалась.
Не уверена. Любили ли меня. Не знаю. Не чувствовала. Делали все чтоб выросла- да но любить это другое. Меня любил дедушка и бабушка. Всех нас внуков. А каких то вкусняшек от родителей, сюрпризов и т.д. не помню. Просто быт. Еда, кое какая одежда (даже боялась сказать что что то хочу). Никакой близости. Любила когда их нет дома. А когда нет дома дедушки было грустно. Сейчас им 70. Пытаются урвать внимание, чтобы я звонила. Приезжала постоянно а я не хочу. Делаю это из долга. Любила ли я - нет. Любили ли меня - тоже вряд ли. Просто растили.
2
і батьки можуть не любити дітей, і діти можуть не любити батьків.
почуття маленької дитини (десь до 7-8 років) то не любов.
почуття маленької дитини (десь до 7-8 років) то не любов.
2
Зараз моїй дитині 4.5 і вона мене так любить, що я почала думати, що не гідна її любові. Ваш комент мене трохи приземлив і заспокоїв)
Вы не путайте любовь с зависимостью. Ребенок до определенного возраста зависит от родителей и логично, что он к ним привязан психологически
2
Почуття любові не залежить від нашої волі. Її може не статися, навіть, між найріднішими людьми.
І, діти, до певного віку, просто потребують батьків. Це не зовсім та любов, яку ви маєте на увазі.
І, діти, до певного віку, просто потребують батьків. Це не зовсім та любов, яку ви маєте на увазі.
3
то 4-річна дитина ще не спроможна любити.
вона наче світить відображеним світлом. відповідає ніжністю на ніжність. а ще в такої маленької дитини дуже велика залежність від батьків, в сенсі її емоційного стану.
вона наче світить відображеним світлом. відповідає ніжністю на ніжність. а ще в такої маленької дитини дуже велика залежність від батьків, в сенсі її емоційного стану.
2
2
Рівно до того часу, поки ті діти виростають. Потім можуть і так само почати ненавидіти батьків. Бо любити просто так можуть тільки діти. Дорослі аналізують, відокремлюються і роблять висновки. По тій же самій причині - погані стосунки з дітьми майже завжди провина батьків. І коли кажуть - він / вона ще з садочка погано себе вела так, що я не могла побудувати стосунків - мене від таких батьків і дорослих верне тупо від однієї фрази. У мене такі самі, вели себе ( та і ведуть) ще з глибокого мого дитинства припротивно , тепер такі непонятливі а що не так, чому такі холодні стосунки і наче чужі. Бо воно так і є.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу