долой_лама• Изменено 09 сентября в 15:40
Чому так важко дається адаптація?
Два з половиною роки вже тут. Це ж не місяць і не тиждень.
Все ніби добре. Вид з офісу, вид з вікна. Але…
Я дуже хочу додому.
Все ніби добре. Вид з офісу, вид з вікна. Але…
Я дуже хочу додому.
3
5
Затишне кубло• 09 сентября в 15:42
Автор, подробиці)))
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Вподобайден• 09 сентября в 15:45
У меня подруга уехала очень давно, она говорит что срок адаптации от 5 до 10 лет, через 10 лет начинаешь чувствовать, что ты дома.
автор
долой_лама
• 09 сентября в 15:47
Ответ дляЗатишне кубло
Автор, подробиці)))
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Розробник, з сімʼєю, мова та робота.
автор
долой_лама
• 09 сентября в 15:48
Ответ дляЗабрызжу ядом
А что это в небе за квадрат?)
Це не в небі, це відображення у склі.
автор
долой_лама
• 09 сентября в 15:48
Ответ дляВподобайден
У меня подруга уехала очень давно, она говорит что срок адаптации от 5 до 10 лет, через 10 лет начинаешь чувствовать, что ты дома.
Ого.
Забрызжу ядом• 09 сентября в 15:49
Ответ длядолой_лама
Це не в небі, це відображення у склі.
Я так думала, но на фото реально будто в небе)
Затишне кубло• 09 сентября в 15:51
Ответ длядолой_лама
Розробник, з сімʼєю, мова та робота.
А дім де? Чи є можливість у відпустку з´їздити колись?
автор
долой_лама
• 09 сентября в 15:53
Ответ дляЗабрызжу ядом
Я так думала, но на фото реально будто в небе)
Так, дійсно трохи схоже. Тут трошки краще видно.
автор
долой_лама
• 09 сентября в 15:55
Ответ дляЗатишне кубло
А дім де? Чи є можливість у відпустку з´їздити колись?
Київ. Так хочеться назовсім вже. Якась дитяча позиція в мене ((
1
Затишне кубло• 09 сентября в 15:57
Ответ длядолой_лама
Київ. Так хочеться назовсім вже. Якась дитяча позиція в мене ((
До чого я питаю.
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Непогодка• 09 сентября в 16:01
Я в этом году дважды по месяцу была в Украине и ещё поеду. И только это меня поддерживает психологически и даёт смысл и энергию
3
автор
долой_лама
• 09 сентября в 16:05
Ответ дляЗатишне кубло
До чого я питаю.
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Це те, що я весь цей час роблю. Працюю.
Потребую апгрейду• 09 сентября в 16:06
Все люди разные, именно разный тип нервной системы, разный психотип. Одному переезд за радость, все бегают, суетятся, а другому - как ногу отрезать, никогда не будет покоя.
3
Найщасливіша• 09 сентября в 16:08
Значит вы себе не построили новую жизнь здесь. Друзья, хобби, понимание нюансов и разделение местных ценностей. Я 3.5 года в Англии, это 100% моя страна, была летом в Украине, в душе пусто. Да все знакомо но нет вот этого ощущения что это дом.
2
1
Бабця в мештах• 09 сентября в 16:14
Звичайно ж, Америка - дуже складна в адаптації, це ж зооовсім інший менталітет і, устрій, побут, їжа. В Європі важко адаптуватися, а тут другий кінець світу. Молодим зазвичай легше вжитися. Але я вас розумію, я на 2 тижні залишила сімю, і вже сумую, хвилююся...
автор
долой_лама
• 09 сентября в 16:19
Ответ дляБабця в мештах
Звичайно ж, Америка - дуже складна в адаптації, це ж зооовсім інший менталітет і, устрій, побут, їжа. В Європі важко адаптуватися, а тут другий кінець світу. Молодим зазвичай легше вжитися. Але я вас розумію, я на 2 тижні залишила сімю, і вже сумую, хвилююся...
Я теж думала, що це проблема через те, що мені вже не 20 рочків.
1
автор
долой_лама
• 09 сентября в 16:27
Ответ дляПолтавська галушка
И что именно вас вгоняет в тоску?
Не виходить адаптуватись. Все дуже відрізняється.
2
Бабця в мештах• 09 сентября в 17:14
Для мене найважче у переїзді, це те, що сімя далеко. Вже фіг з тим побутом і менталітетом. Хочу бачити батьків, обіймати бабусю...аж сльози підступають. Нещодавно померла моя бабуся, а я рідко до неї їздила, тому що субота робоча, шеф відпускав в рази в році. А коли вона померла, я плюнула на ту роботу, хотілося задушити шефа. Шкодую, що раніше не звільнилася
1
Затишне кубло• 09 сентября в 18:58
Ответ длядолой_лама
Це те, що я весь цей час роблю. Працюю.
Не на роботі, а над собою, над думками
No problems• 09 сентября в 20:16
Ответ дляБабця в мештах
Для мене найважче у переїзді, це те, що сімя далеко. Вже фіг з тим побутом і менталітетом. Хочу бачити батьків, обіймати бабусю...аж сльози підступають. Нещодавно померла моя бабуся, а я рідко до неї їздила, тому що субота робоча, шеф відпускав в рази в році. А коли вона померла, я плюнула на ту роботу, хотілося задушити шефа. Шкодую, що раніше не звільнилася
Ви неначе мої почуття описали. Як далеко ви живете від батьків, як часто бачитеся?
No problems• 09 сентября в 20:18
Ответ длядолой_лама
Я теж думала, що це проблема через те, що мені вже не 20 рочків.
А скільки вам років? Де батьки, як далеко, ви за ними сумуєте?
автор
долой_лама
• 10 сентября в 00:46
Ответ дляNo problems
Ви неначе мої почуття описали. Як далеко ви живете від батьків, як часто бачитеся?
Далеко, останній раз бачила три роки тому.
1
автор
долой_лама
• 10 сентября в 00:46
Ответ дляNo problems
А скільки вам років? Де батьки, як далеко, ви за ними сумуєте?
Мені трошки більше 30. Звісно дуже сильно сумую. Я тут заради дитини сиджу останні роки. Так би давно вже поїхала.
1
No problems• 10 сентября в 13:29
Ответ дляБабця в мештах
Для мене найважче у переїзді, це те, що сімя далеко. Вже фіг з тим побутом і менталітетом. Хочу бачити батьків, обіймати бабусю...аж сльози підступають. Нещодавно померла моя бабуся, а я рідко до неї їздила, тому що субота робоча, шеф відпускав в рази в році. А коли вона померла, я плюнула на ту роботу, хотілося задушити шефа. Шкодую, що раніше не звільнилася
А бабуся в іншій країні жила, в Україні?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
