долой_лама• Изменено 09 сентября 2025
Чому так важко дається адаптація?
Два з половиною роки вже тут. Це ж не місяць і не тиждень.
Все ніби добре. Вид з офісу, вид з вікна. Але…
Я дуже хочу додому.
Все ніби добре. Вид з офісу, вид з вікна. Але…
Я дуже хочу додому.
3
5
Затишне кубло• 09 сентября 2025
Автор, подробиці)))
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Вподобайден• 09 сентября 2025
У меня подруга уехала очень давно, она говорит что срок адаптации от 5 до 10 лет, через 10 лет начинаешь чувствовать, что ты дома.
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляЗатишне кубло
Автор, подробиці)))
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Звідки ви, чому обрали США, ким працюєте, сама чи з сім´єю?
Розробник, з сімʼєю, мова та робота.
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляЗабрызжу ядом
А что это в небе за квадрат?)
Це не в небі, це відображення у склі.
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляВподобайден
У меня подруга уехала очень давно, она говорит что срок адаптации от 5 до 10 лет, через 10 лет начинаешь чувствовать, что ты дома.
Ого.
Забрызжу ядом• 09 сентября 2025
Ответ длядолой_лама
Це не в небі, це відображення у склі.
Я так думала, но на фото реально будто в небе)
Затишне кубло• 09 сентября 2025
Ответ длядолой_лама
Розробник, з сімʼєю, мова та робота.
А дім де? Чи є можливість у відпустку з´їздити колись?
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляЗабрызжу ядом
Я так думала, но на фото реально будто в небе)
Так, дійсно трохи схоже. Тут трошки краще видно.
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляЗатишне кубло
А дім де? Чи є можливість у відпустку з´їздити колись?
Київ. Так хочеться назовсім вже. Якась дитяча позиція в мене ((
1
Затишне кубло• 09 сентября 2025
Ответ длядолой_лама
Київ. Так хочеться назовсім вже. Якась дитяча позиція в мене ((
До чого я питаю.
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Непогодка• 09 сентября 2025
Я в этом году дважды по месяцу была в Украине и ещё поеду. И только это меня поддерживает психологически и даёт смысл и энергию
3
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляЗатишне кубло
До чого я питаю.
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Просто коли у мене немає фізичної можливості навіть у гості з´їздити додому, то я намагаюсь просто за це не думати. Ось прям відірвало психологічно.
А коли є така можливість, то і тримає вас. Працюйте, абстрагуйтеся, переключить увагу
Це те, що я весь цей час роблю. Працюю.
Потребую апгрейду• 09 сентября 2025
Все люди разные, именно разный тип нервной системы, разный психотип. Одному переезд за радость, все бегают, суетятся, а другому - как ногу отрезать, никогда не будет покоя.
3
Найщасливіша• 09 сентября 2025
Значит вы себе не построили новую жизнь здесь. Друзья, хобби, понимание нюансов и разделение местных ценностей. Я 3.5 года в Англии, это 100% моя страна, была летом в Украине, в душе пусто. Да все знакомо но нет вот этого ощущения что это дом.
2
1
Бабця в мештах• 09 сентября 2025
Звичайно ж, Америка - дуже складна в адаптації, це ж зооовсім інший менталітет і, устрій, побут, їжа. В Європі важко адаптуватися, а тут другий кінець світу. Молодим зазвичай легше вжитися. Але я вас розумію, я на 2 тижні залишила сімю, і вже сумую, хвилююся...
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляБабця в мештах
Звичайно ж, Америка - дуже складна в адаптації, це ж зооовсім інший менталітет і, устрій, побут, їжа. В Європі важко адаптуватися, а тут другий кінець світу. Молодим зазвичай легше вжитися. Але я вас розумію, я на 2 тижні залишила сімю, і вже сумую, хвилююся...
Я теж думала, що це проблема через те, що мені вже не 20 рочків.
1
автор
долой_лама
• 09 сентября 2025
Ответ дляПолтавська галушка
И что именно вас вгоняет в тоску?
Не виходить адаптуватись. Все дуже відрізняється.
2
Бабця в мештах• 09 сентября 2025
Для мене найважче у переїзді, це те, що сімя далеко. Вже фіг з тим побутом і менталітетом. Хочу бачити батьків, обіймати бабусю...аж сльози підступають. Нещодавно померла моя бабуся, а я рідко до неї їздила, тому що субота робоча, шеф відпускав в рази в році. А коли вона померла, я плюнула на ту роботу, хотілося задушити шефа. Шкодую, що раніше не звільнилася
1
Затишне кубло• 09 сентября 2025
Ответ длядолой_лама
Це те, що я весь цей час роблю. Працюю.
Не на роботі, а над собою, над думками
No problems• 09 сентября 2025
Ответ дляБабця в мештах
Для мене найважче у переїзді, це те, що сімя далеко. Вже фіг з тим побутом і менталітетом. Хочу бачити батьків, обіймати бабусю...аж сльози підступають. Нещодавно померла моя бабуся, а я рідко до неї їздила, тому що субота робоча, шеф відпускав в рази в році. А коли вона померла, я плюнула на ту роботу, хотілося задушити шефа. Шкодую, що раніше не звільнилася
Ви неначе мої почуття описали. Як далеко ви живете від батьків, як часто бачитеся?
No problems• 09 сентября 2025
Ответ длядолой_лама
Я теж думала, що це проблема через те, що мені вже не 20 рочків.
А скільки вам років? Де батьки, як далеко, ви за ними сумуєте?
автор
долой_лама
• 10 сентября 2025
Ответ дляNo problems
Ви неначе мої почуття описали. Як далеко ви живете від батьків, як часто бачитеся?
Далеко, останній раз бачила три роки тому.
1
автор
долой_лама
• 10 сентября 2025
Ответ дляNo problems
А скільки вам років? Де батьки, як далеко, ви за ними сумуєте?
Мені трошки більше 30. Звісно дуже сильно сумую. Я тут заради дитини сиджу останні роки. Так би давно вже поїхала.
1
No problems• 10 сентября 2025
Ответ дляБабця в мештах
Для мене найважче у переїзді, це те, що сімя далеко. Вже фіг з тим побутом і менталітетом. Хочу бачити батьків, обіймати бабусю...аж сльози підступають. Нещодавно померла моя бабуся, а я рідко до неї їздила, тому що субота робоча, шеф відпускав в рази в році. А коли вона померла, я плюнула на ту роботу, хотілося задушити шефа. Шкодую, що раніше не звільнилася
А бабуся в іншій країні жила, в Україні?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
