Однозначная• 11 октября 2025
Сумно доживати...
Мені п´ятдесят. Живу з батьками, піклуюся про їх здоров´я, останні п´ятнадцать років часто і суттєво хворіють. Якось так швидко життя пройшло. По суті, я одна. Завжди одна. І по життю так складалося, що все треба виборювати, нічого легко не давалося. Є, звісно, подруги. Але загалом у всіх свої сім´ї і свої інтереси. Великих грошей не заробила, статків і шикарної нерухомості не маю. Натомість маю купу проблем, хронічні хвороби і страшну неремонтовану квартиру, на яку ніколи не вистачає коштів. І чим далі, тим страшніше мені жити, бо за який кошт існуватиму на пенсії, одному Богу відомо.
Нічого не прошу. Просто треба виговоритися.
Нічого не прошу. Просто треба виговоритися.
показать весь текст
22
105
9
307
0
Інших версій немає у вас? Бо тут житло є, город, місто, де все життя пройшло. Бо немає здоров´я і немає коштів зайвих тупо. Куди їхати?? Хто де нас чекає? Хто виїхав - вже додому повернулися, бо там жити немає за що.
3
18
10
Ответ дляДжинци на Флісі
На соцзахист їдьте. Пенсіонерів ніхто не примусить працювати. А ви потихеньку знайдете роботу. Не хочуть їхати - це їх право і їх життя. Але і ви не можете бути їхнім заручником. Вони своє отжили, хай вам дадуть пожити. У вас же настрій вже як і в них пенсіонерський 
Напишіть країну, будь ласка .
Ну такие все умные, ну бросить родителей сейчас уже ? Раньше надо было как то отделяться, ну не вышло у человека.
Ну не у всех совести нет..
Ну не у всех совести нет..
1
28
8
Мене ніхто не тримає і мотузкою не прив´язує - їдь, куди хочеш. Але вони нікуди не поїдуть. А я їх не кину.
2
10
6
Іноді мені здається, що у таких як автор депресія з юних років, тому і життя не складається, а від цього ще гірше стає.
4
1
11
Тобто мені треба було послати їх нах, коли вони хворіли? Бо у мене - право на власне життя?
15
12
2
Ответ дляДжинци на Флісі
На соцзахист їдьте. Пенсіонерів ніхто не примусить працювати. А ви потихеньку знайдете роботу. Не хочуть їхати - це їх право і їх життя. Але і ви не можете бути їхнім заручником. Вони своє отжили, хай вам дадуть пожити. У вас же настрій вже як і в них пенсіонерський
Точно така ситуація в мене ,але я не кіну маму саму,вона не ходить на вулицю.Мені під 50 і я тоже доживаю
18
2
6
Очень жаль, что так все сложилось.
Есть ли шанс все изменить? Думаю, да.
Подумайте, что бы вы поменяли, и как этого достичь
Есть ли шанс все изменить? Думаю, да.
Подумайте, что бы вы поменяли, и как этого достичь
1
3
И в чем лицемерие? Многие нашли себе таких и живут отлично. А вы сами посоветовать ничего не можете, но чужие советы обгладить на ура - это и есть лицемерие
6
1
Я не увидела в этой теме хейта но это индивидуальное восприятие конечно
Не вышло у человека — это тоже норм. Другое дело она заплатила за это лучшими годами своей жизни и платит сейчас. А так в принципе ничего такого. Все люди как-то живут
Не вышло у человека — это тоже норм. Другое дело она заплатила за это лучшими годами своей жизни и платит сейчас. А так в принципе ничего такого. Все люди как-то живут
6
У мене є знайомий, який скільки пам´ятаю, весь час казав, що зобов´язаний батькам, і не може поїхати робити кар´єру (а пропонували), і весь час щось він не може, бо то когось із батьків в лікарню відвезти, то на дачу, то ще щось. І тепер він +- ваш ровесник і так і сидить з батьками, нічого не досягши в житті. Треба вчасно сепаруватись.
8
1
3
у нас з малечку дитину ’натаскують рефлекс’ на добровільний догляд батьків , навіть в ущерб собі..
ущербна країна,не має практики нормального соціального догляду пожилих, діти повинні викидати своє життя в трубу, так як тупо немає грошей на доглядальницю. От тут рефлекс і просинається .. ,
ущербна країна,не має практики нормального соціального догляду пожилих, діти повинні викидати своє життя в трубу, так як тупо немає грошей на доглядальницю. От тут рефлекс і просинається .. ,
3
26
Раніше батьки були молодшими, але, підозрюю, що і в їхніх 50 років вониВи відчували потребу піклуватись про них в їх здоров´я, розумієте, якщо би у Вас була сім´я, діти, яких треба ростити, то ваш життєвий фокус був би направлений на те, що треба бути в тонусі, заробляти, ростити дітей. І батьки би не вішались на вас зі старістю і хворобами, а може думали, що вони мають бути ще бадьорими , бо ж доньці треба з внуками посидіти, десь помогти. А так і ви в 50 років спустошена життям , і батьки обоє років 20 вже певно старі та хворі. Чому вони не дбають одне про одне, а на вас свій стан вішають? Прямо і мама і тато геть всі хворі?
17
Якщо у вас депресія то треба почати з лікаря і призначення препаратів, як вийдете з цього стану можна буде щось вже робити інакше будете варитись в цьому вічно.
Знаю що кажу, в мене теж нема перспектив- 45 років, я втратила житло і все майно, тато хворий на лейкемію, поки я не приймала АД мені навіть рухатись не хотілось
Знаю що кажу, в мене теж нема перспектив- 45 років, я втратила житло і все майно, тато хворий на лейкемію, поки я не приймала АД мені навіть рухатись не хотілось
10
Зрозумійте, на мене ніхто нічого не вішає. Так склалося у них зі здоров´ям. Вони дбають одне про одного. Але до лікаря по смартфону навіть не запишуться, швидку не викличуть, бо треба в Інтернет заходити, а для них це вже нереально. Проблеми із серцем і тиском. Це треба контролювати постійно, ліки я по Інтернету купую. Бо шукати треба там. І ще купа таких само важливих дрібниць, які вони вже за віком не тягнуть.
11
4
1
Мені 52 роки, мамі 78, вона живе в Італії, опанувала і розмови в вотсап, і подати показники в італійські служби, і голосові штучному інтелекту. Мамі чоловіка 85 років, шукає на сайті таблетки юа де нижчі ціни на ліки, також і тиск часто і проблеми з ногами, звертається до лікарів - всі живуть окремо і своїм життям, головне, що не лежачі, а тиск і хворі суглоби і у мене, але маю доньку, якій 18 років і її ще вчити треба, тому тримаємось всі
21
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу