"Дивлячись на те, що відбувається в Україні, я починаю вважати найрозумнішими тих, хто виїхав за кордон ще у 2022-му"
Це почалося сьогодні на очі в одній з соц мереж. Я думаю що найрозумніші поїхали ще в нульових (90 не беру до уваги, бо більшість з нас були тоді дітьми). Ну в 2014, ну в 2019 була вже остання червона лінія. Там правда корона багатьох зупинила від виїзду
Сорі за клікбейтний заголовок.
А ще цікаво що думають ті, хто поїхав і повернувся. Повернувся не влітку 22, а пробувши за кордоном пару років
Це почалося сьогодні на очі в одній з соц мереж. Я думаю що найрозумніші поїхали ще в нульових (90 не беру до уваги, бо більшість з нас були тоді дітьми). Ну в 2014, ну в 2019 була вже остання червона лінія. Там правда корона багатьох зупинила від виїзду
Сорі за клікбейтний заголовок.
А ще цікаво що думають ті, хто поїхав і повернувся. Повернувся не влітку 22, а пробувши за кордоном пару років
показать весь текст
83
61
18
3
3
1
498
0
У меня семья знакомых, у них 3 детей, старший сын учился на тот момент в Чехии в вузе, и вот жена, 2 детей, тёща все тикают из Киева, а муж упёрся рогом и всё, не поеду, у него хата недостроена и тд и тп. Итог, жена отлично устроилась с детьми в Германии, а он сидит в хате, боится из дома выйти, пригород киева, естественно развод.
1
Не достигли того уровня жизни, который был в Украине...... За столько лет миграции от слесаря в ночную смену до дальнобойщика и сейчас сборщик мебели. Вы ж не думаете что пол ляма он заработал в Украине простым рабочим....Жена в Украине вообще не работала, частные школы.... А там пришлось выходить на работу, санитаркой по- нашему
2
2
Ок, если вы пенсионерка, то к вам вопросов нет. Ваша категоричность, плюс ’зона комфорта’ в Днепре это наверное возрастное.
3
А есть те, кто снял жилье, нашел работу и остался. Хотя проще было уехать.
Вот это сильные люди. И вы еще раз это подтвердили.
Вот это сильные люди. И вы еще раз это подтвердили.
5
4
О, привет тем, кто в теме).
Моя сестра в Канаде с 2005 года. Сейчас с мужем хотят по контракту в Литву ехать работать)
Моя сестра в Канаде с 2005 года. Сейчас с мужем хотят по контракту в Литву ехать работать)
1
Люди читают жопой. Не было жилья. Вообще. Никакого. Но вам конечно лучше думать, что я ребенка притащила в ночлежку от нехватки острых ощущений 🤦🏻♀️
6
++++ Для моєї 16 річної дочки , абсолютно нормотипової дитини , стресом був переїзд з квартири в майже центрі Києва в будинок в Боярці))))
Моего 30 летнего родственника из Запорожья убили два месяца назад в Канаде. Вьішел вечером в магазин и не вернулся. Подозреваемьіх нет
9
1
1
Видите, как вьі все восприняли.... Я уезжала 5 марта евак електричкой с Боярки с двумя котами, ночь сидела на вокзале Тернополя , чтобьі пересесть на львовскую и всю жизнь буду благодатна тернополянам за прием. Ночью нас ждали, кто хотел остаться - сразу расселяли по общагам, на вокзале бьло все- чай, кофе, еда, детское питание, корм животньім, а евакпоезда все шли и шли,тьісячи встречали. Надо бьіло еще окна помьіть)))) Пишу, по коже мурашки и в ушах крики младшего кота из переноски. Слава ЗСУ 2 апреля бьіла уже дома
7
А всіх інших, само собою, в люкси з бранчами селили. Тільки вас не так зустріли.
Так, і по школах жили, і в Совиному, і по селах розʼїхалися. Тож, МЕНІ не розповідайте, як вам «ночлєжка»не вгодила. Але хто хотів - той лишився, все знайшов і тепер читає, як сильні поїхали туди, де все подали на тарілці.😆
Так, і по школах жили, і в Совиному, і по селах розʼїхалися. Тож, МЕНІ не розповідайте, як вам «ночлєжка»не вгодила. Але хто хотів - той лишився, все знайшов і тепер читає, як сильні поїхали туди, де все подали на тарілці.😆
3
3
2
З питань безпеки - так, краще жити там, де нема війни. Але інколи люди ставлять інші питання в пріоритет. Наприклад, власну квартиру, хай її і може рознести в черговий приліт. Людям страшно або ліньки змінювати звичне середовище. Тому дехто надає перевагу сидіти в підвалі, аби тільки не пристосовуватися до нових умов. Хтось не може змиритися з тим, що в Україні працював на роботі в офісі/магазині/пошті..., а на новому місці без мови,можливо доведеться починати з завода чи прибирань. І людина ладна сидіти під обстрілами за зпл в 15-20 тис, на які можна вижити, але не жити, та проте вона гордо може казати ’я не мию чужі дупи’. Ну таке собі. Кожен робить свій вибір сам. Якщо в пріоритеті власна зона комфорту і страх щось змінювати - така людина буде намагатися переконати всіх довкола, що їй за кордоном буде погано. А по факту, це не так, звичайно.
5
3
1
1
Я не поняла, это вы мне сейчас в претензию ставите, что я с рюкзаком и 9-летним ребенком не поехала по закарпатским селам полуживую хату искать?😂 Советчица такая советчица😂
6
1
А вы правы, люди читают жопой.
Я пишу, что остаться, как впо, было сложнее, чем уехать на пособия. И вы это вторую страницу подтверждаете.
Советчица такая советчица.
Я пишу, что остаться, как впо, было сложнее, чем уехать на пособия. И вы это вторую страницу подтверждаете.
Советчица такая советчица.
4
3
А на якій роботі в Україні можна заробити стільки, щоб безбідно жила сім´я з приватними школами і непрацюючою дружиною та ще й відкласти 500 тис доларів? Це їм приблизно по 5 тис доларів щомісяця відкладати треба було )
2
Всі інші меня вообще мало интересуют. Были обстоятельства, в которых я принимала решение. И оно оказалось правильным.
Если в вашей иерархии приоритетов и страхов получить статус ВПО это сложнее, и тем не менее вы его выбрали, или выбрали бы, то тут надо работать с психологом, вы сама себе враг.
Если в вашей иерархии приоритетов и страхов получить статус ВПО это сложнее, и тем не менее вы его выбрали, или выбрали бы, то тут надо работать с психологом, вы сама себе враг.
2
Я выехала в первые дни начала полномасштабной войны, приняла импульсивное решение в шоковом состоянии. Поменяла две страны. Не могу сказать, что я жалею, но могу сказать, что и за границей свои трудности, при чем тоже достаточно значимые. Нигде не легко (( Увы... Просто надо держаться и помогать своим, кто хотя бы в вашем кругу друзей, а то многие из них, бедолаги, тоже, даже за границей, с трудом держатся. Вообще для всех украинцев сложный период. Конечно, кто живет в прифронтовых городах наиболее страдает, но и кто выехал сталкивается с трудностями.
3
Неправда
Дивлячись де залишатися як впо. Якщо захід країни - так, бо вільного житла не було. Від слова взагалі. А ось бути впо в Черкаській чи Вінницькій області - легко.
Виїхати за кордон було важко морально. Бо люди їхали в повну невідомість. Ніхто не знав що робити далі і куди їхати далі. Тобто, приїхали люди в Польщу - там житла нема, і поляки прямо казали - пробуйте їхати на захід. Від вокзалу ходили автобуси у різних напрямках (різні країни), на них потрібно було записуватися заздалегідь. Знову ж, людина їхала у повну невідомість. Тоді не було ніякої інформації про ’пасобія’. Люди їхали куди змогли записатися на автобус чи де знаходили тимчасове житло через Інтернет. Порівнювати переїзд у Нідерланди чи Францію чи Швейцарію з переїздом у Черкаську область просто смішно. Це геть різний рівень стресу і готовності до змін.
Дивлячись де залишатися як впо. Якщо захід країни - так, бо вільного житла не було. Від слова взагалі. А ось бути впо в Черкаській чи Вінницькій області - легко.
Виїхати за кордон було важко морально. Бо люди їхали в повну невідомість. Ніхто не знав що робити далі і куди їхати далі. Тобто, приїхали люди в Польщу - там житла нема, і поляки прямо казали - пробуйте їхати на захід. Від вокзалу ходили автобуси у різних напрямках (різні країни), на них потрібно було записуватися заздалегідь. Знову ж, людина їхала у повну невідомість. Тоді не було ніякої інформації про ’пасобія’. Люди їхали куди змогли записатися на автобус чи де знаходили тимчасове житло через Інтернет. Порівнювати переїзд у Нідерланди чи Францію чи Швейцарію з переїздом у Черкаську область просто смішно. Це геть різний рівень стресу і готовності до змін.
6
2
Цк вибір кожного. Інше питання, поливати брудом тих хто виїхав, або ні.
Я рада, що виїхала в березні 22.
Я рада, що виїхала в березні 22.
4
2
Вы снова пытаетесь перейти на личности.
Ваши правильные решения прекрасно иллюстрируют, что именно было легче в сложившейся ситуации. И кто сильнее.
Ваши правильные решения прекрасно иллюстрируют, что именно было легче в сложившейся ситуации. И кто сильнее.
2
1
1
Ви не заміжня, я так розумію??? 
Згадали все, крім чоловіків . А да, я забула, всі ж заробили на митті дуп , заплатили і повивозили....
Я вам скажу в свої 50 те, чому завжди вчила дочку- знайти в житті нормального чоловіка на порядок ( я знаю значення) важче ніж змінити країну,особливо коли тобі 20. Тому так, обидві в Україні, дочка до свого тепер вже чоловіка повернулася з США
Згадали все, крім чоловіків . А да, я забула, всі ж заробили на митті дуп , заплатили і повивозили.... Я вам скажу в свої 50 те, чому завжди вчила дочку- знайти в житті нормального чоловіка на порядок ( я знаю значення) важче ніж змінити країну,особливо коли тобі 20. Тому так, обидві в Україні, дочка до свого тепер вже чоловіка повернулася з США
3
2
Тут вже писали- їхали на адреналіні і це було не важко коли кацапи біля Білогородки, я сама така, з тією тільки різницею,що на Львівщині є хатинка родичів, не було б- і мене б закинуло за кордон
А где я написала что дорога закрыта?
Скоро будет 4 года как люди повыезжали. У некоторых там родились дети, которые вообще про Украину ничего не знаю и язык страны проживания для них роднее, чем украинский/русский на котором говорят дома.
Люди нашли работу, квартиры. Опять срываться и возвращаться в послевоенную страну?! Опять, по сути, начинать все с нуля?!
Это только жители страны волшебных пони могут думать, что как только закончится война, в стране сразу все станет ок. Спасибо, мне много лет, чтобы понимать что ожидания и реальность это две параллельные прямые.
Может кто-то владеет какими-то знаниями, но на сейчас я не вижу кто может в ближайшие лет 20 вытянуть эту страну из хаоса взяточничества. Масштабы воровства в строительстве сейчас такие, каких не было ни при одной власти (я работала в этой сфере); люди реально в шоке, как на чужой жизни и крови зарабатываются состояния отдельными личностями.
Скоро будет 4 года как люди повыезжали. У некоторых там родились дети, которые вообще про Украину ничего не знаю и язык страны проживания для них роднее, чем украинский/русский на котором говорят дома.
Люди нашли работу, квартиры. Опять срываться и возвращаться в послевоенную страну?! Опять, по сути, начинать все с нуля?!
Это только жители страны волшебных пони могут думать, что как только закончится война, в стране сразу все станет ок. Спасибо, мне много лет, чтобы понимать что ожидания и реальность это две параллельные прямые.
Может кто-то владеет какими-то знаниями, но на сейчас я не вижу кто может в ближайшие лет 20 вытянуть эту страну из хаоса взяточничества. Масштабы воровства в строительстве сейчас такие, каких не было ни при одной власти (я работала в этой сфере); люди реально в шоке, как на чужой жизни и крови зарабатываются состояния отдельными личностями.
3
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу