Свій варік• 21 января в 21:32
Розлучення з абʼюзером і дитина
Навіть не знаю з чого почати, спробую щоб не довго і складно. Був шлюб 20 років. Як було у багатьох жила в рожевих окулярах, вважаючи що ледь не з Богом і не могла зрозуміти чому зі здорової дівчини перетворилась в інваліда з купою діагнозів і чередою операцій щороку, жила від реабілітації до реабілітації. Пішла в терапію, очманіла від того що побачила і зрозуміла. Почала захищатись, звісно йому це не сподобалось. Почалось: помста, зрада, відверті підстави і підлості. Як я цього не бачила раніше, не можу собі пробачити.
Прийняла рішення розлучитись, до війни вже почали жити окремо. Вичисляв, прибігав на мої побачення, влаштовував шоу з палками і молотками. Війна, опинились в одному приміщенні, живемо в одному домі. Син вже став підлітком і ця тварина почала наговорювати його проти мене, найстрашніше: успішно. Тепер не він зраджував, а то я почала якісь переписки, згадуючи наших рандомних знайомих. По іншим темам і сферам так само. Син копіює його ставлення, знецінення, може зненацька не говорити зі мною і я навіть не знаю чому, що саме татко йому розказав і наговорив. Можливості розʼїхатись зараз немає і розумію що син не піде зі мною + є привʼязка до школи, старші класи. Який треш у моєму житті. Це той татко що вимкнув телефон коли я народжувала щоб його не смикали по всяких приводам, про іншу відповідальність годі вже говорити, його не було з нами навіть коли він був вдома. Це було просто тіло, яке потрібно було лише обслуговувати: кормити, прибирати за ним і сексу по-більше і все завжди не так, скривлене незадоволене обличчя. а в нього тільки робота: комп+телефон і чіпати його не можна, але така цікава робота без зп, бо це бізнес родичів, для них він допомагав а не працював, а дитина то типу моя проблема.
Якась безвихідь, хочеться вийти у вікно. В мене ніби вкрали дитину та ще й той, хто все життя ним не займався, не цікавився і не турбувався. Та й зараз він йому не потрібен, йому важливо статус що він класний, все життя гра на публіку.
Чула про такі історії, але ніколи не думала що таке станеться зі мною. Знаю, що винна сама, дуже багато помилок, які не мала право не помічати( Знаю, що слабка і фізично, і морально, сама себе загнала в залежність хоча все життя працювала на двох роботах, щоб витягти нас і прикрити муженька, що він типу господар.
Дівчата, знаю що таке буває, розкажіть як виходили з цього. З урахуванням що обмежено дієздатна, здоровʼя ніяке( 42 роки, батьківської підтримки немає.
Прийняла рішення розлучитись, до війни вже почали жити окремо. Вичисляв, прибігав на мої побачення, влаштовував шоу з палками і молотками. Війна, опинились в одному приміщенні, живемо в одному домі. Син вже став підлітком і ця тварина почала наговорювати його проти мене, найстрашніше: успішно. Тепер не він зраджував, а то я почала якісь переписки, згадуючи наших рандомних знайомих. По іншим темам і сферам так само. Син копіює його ставлення, знецінення, може зненацька не говорити зі мною і я навіть не знаю чому, що саме татко йому розказав і наговорив. Можливості розʼїхатись зараз немає і розумію що син не піде зі мною + є привʼязка до школи, старші класи. Який треш у моєму житті. Це той татко що вимкнув телефон коли я народжувала щоб його не смикали по всяких приводам, про іншу відповідальність годі вже говорити, його не було з нами навіть коли він був вдома. Це було просто тіло, яке потрібно було лише обслуговувати: кормити, прибирати за ним і сексу по-більше і все завжди не так, скривлене незадоволене обличчя. а в нього тільки робота: комп+телефон і чіпати його не можна, але така цікава робота без зп, бо це бізнес родичів, для них він допомагав а не працював, а дитина то типу моя проблема.
Якась безвихідь, хочеться вийти у вікно. В мене ніби вкрали дитину та ще й той, хто все життя ним не займався, не цікавився і не турбувався. Та й зараз він йому не потрібен, йому важливо статус що він класний, все життя гра на публіку.
Чула про такі історії, але ніколи не думала що таке станеться зі мною. Знаю, що винна сама, дуже багато помилок, які не мала право не помічати( Знаю, що слабка і фізично, і морально, сама себе загнала в залежність хоча все життя працювала на двох роботах, щоб витягти нас і прикрити муженька, що він типу господар.
Дівчата, знаю що таке буває, розкажіть як виходили з цього. З урахуванням що обмежено дієздатна, здоровʼя ніяке( 42 роки, батьківської підтримки немає.
5
2
2
2
1
автор
Свій варік
• 21 января в 21:34
Ответ дляРостки жимолости
Выходят так: сваливают и не терпят 20 лет.
Я не терпіла 20 років. 15 років з цих 20 вважала що щаслива і якась не така, не дотягую і все таке
2
буреЛОМКА• 21 января в 21:36
Прочла до момента -был брак 20лет. Дальше уже не интересно!!это не мужик абьюзер,это вы дура!!начитались этой новомодной хероты в тик токах и инете и оправдываете свою несостоятельность!!курицы тупые
5
4
2
Милота• 21 января в 21:35
Ответ дляСвій варік
Я не терпіла 20 років. 15 років з цих 20 вважала що щаслива і якась не така, не дотягую і все таке
Так він вимкнув телефон коли ви народжували)
Про яке щастя 15 років йде мова зараз?
Про яке щастя 15 років йде мова зараз?
9
автор
Свій варік
• 21 января в 21:35
Ответ дляМилота
Так він вимкнув телефон коли ви народжували)
Про яке щастя 15 років йде мова зараз?
Про яке щастя 15 років йде мова зараз?
Це я зараз знаю. Офіційна версія була що розрядився
1
Ростки жимолости• 21 января в 21:36
Ответ дляСвій варік
Я не терпіла 20 років. 15 років з цих 20 вважала що щаслива і якась не така, не дотягую і все таке
Окей, вычеркиваете ’15 счастливых лет’, дальше - тот же принцип.
Пупуговка• 21 января в 21:36
Ответ дляСвій варік
Це я зараз знаю. Офіційна версія була що розрядився
То в чому було щастя 15 років?
автор
Свій варік
• 21 января в 21:37
Ответ дляПупуговка
То в чому було щастя 15 років?
В моїй бурхливій фантазії і наївності. Він же типу не бив, не пив і не гуляв як то кажуть) Ну і я з такої родини, що напевно мені багато не потрібно було і багато чого не розуміла
2
1
Милота• 21 января в 21:38
Ответ дляСвій варік
Це я зараз знаю. Офіційна версія була що розрядився
Ну то, что вы просто видели что хотели 15 лет это не говорит о счастье)
Вы просто сами себе придумывали счастье 15 лет
Вы просто сами себе придумывали счастье 15 лет
автор
Свій варік
• 21 января в 21:38
Ответ дляЖертва интернета
Робота і заробіток є?
Є, але не така як хотілось би.
автор
Свій варік
• 21 января в 21:39
Ответ дляМилота
Ну то, что вы просто видели что хотели 15 лет это не говорит о счастье)
Вы просто сами себе придумывали счастье 15 лет
Вы просто сами себе придумывали счастье 15 лет
Так, це точно. То був жах а не щастя. Я могла прокинутись вночі і плакати, не розуміючи чому. І коли прийшла до психолога сказала «я напевно психічно хвора якась».
Милота• 21 января в 21:40
Ответ дляСвій варік
Так, це точно. То був жах а не щастя. Я могла прокинутись вночі і плакати, не розуміючи чому. І коли прийшла до психолога сказала «я напевно психічно хвора якась».
А що психолог сказала?
Жертва интернета• 21 января в 21:42
Ответ дляСвій варік
Є, але не така як хотілось би.
Ну,з голоду не пропадете і забезпечити себе можете.А це головне.А там час розставить все на свої місця.Вже ні від кого не будете залежати.Але розраховуєте самі на себе.
4
автор
Свій варік
• 21 января в 21:44
Ответ дляМилота
А що психолог сказала?
Що тіло не обманеш. Голову я собі обманула, а тіло від постійної напруги, навантаження, тотального недосипання не обманеш, тому хворіла і були операції. Тіло кричало зупини, сядь, підпочинь… так і сталося, після однієї з операцій рік не ходила.
3
1
Жертва интернета• 21 января в 21:45
Ответ дляСвій варік
Що тіло не обманеш. Голову я собі обманула, а тіло від постійної напруги, навантаження, тотального недосипання не обманеш, тому хворіла і були операції. Тіло кричало зупини, сядь, підпочинь… так і сталося, після однієї з операцій рік не ходила.
Що за операції?
буреЛОМКА• 21 января в 21:45
Ответ дляСвій варік
Так, це точно. То був жах а не щастя. Я могла прокинутись вночі і плакати, не розуміючи чому. І коли прийшла до психолога сказала «я напевно психічно хвора якась».
Ну так вы и есть больная-и это не оскорбление!!испорчены с детства,20лет просидели не понятно где!и даже сейчас,получив опыт ноете и грузнете в этом!!не хотите сделать выводы и Быстро идти в новую жизнь!!нравится вам страдать и грузнуть в своем болоте обид и комплексов!!это ненормально и поэтому вы больны!!но ни один психолог вам не поможет пока вы сами не возьмете себя в руки и не исправите свою жизнь!!
4
2
автор
Свій варік
• 21 января в 21:45
Ответ дляЖертва интернета
Ну,з голоду не пропадете і забезпечити себе можете.А це головне.А там час розставить все на свої місця.Вже ні від кого не будете залежати.Але розраховуєте самі на себе.
Себе так, а сина ні і весь той рівень до якого він зараз звик. Та й він зі мною не піде, а я без нього не піду(
3
1
1
автор
Свій варік
• 21 января в 21:47
Ответ дляЖертва интернета
Що за операції?
Різні, 7 операцій за 10 років. по опорно-руховому, по жіночому і інші, деякі типу не допомагали і робили повторно.
буреЛОМКА• 21 января в 21:48
Ответ дляСвій варік
Себе так, а сина ні і весь той рівень до якого він зараз звик. Та й він зі мною не піде, а я без нього не піду(
И да,вы сволочь,из за вашей инфантильности и бездеятельности страдает сын,манипулируете им все и портите ему детство и характер!!Очень скоро он превратится в монстра,который отомстит вам!!
4
1
1
1
автор
Свій варік
• 21 января в 21:49
Ответ длябуреЛОМКА
Ну так вы и есть больная-и это не оскорбление!!испорчены с детства,20лет просидели не понятно где!и даже сейчас,получив опыт ноете и грузнете в этом!!не хотите сделать выводы и Быстро идти в новую жизнь!!нравится вам страдать и грузнуть в своем болоте обид и комплексов!!это ненормально и поэтому вы больны!!но ни один психолог вам не поможет пока вы сами не возьмете себя в руки и не исправите свою жизнь!!
Як взяти себе в руки? І що це означає?
Так, є ниття. Це завчений спосіб реагування з дитинства, іншого стану я типу не знаю - це слова психотерапевта і я згодна
Так, є ниття. Це завчений спосіб реагування з дитинства, іншого стану я типу не знаю - це слова психотерапевта і я згодна
автор
Свій варік
• 21 января в 21:49
Ответ длябуреЛОМКА
И да,вы сволочь,из за вашей инфантильности и бездеятельности страдает сын,манипулируете им все и портите ему детство и характер!!Очень скоро он превратится в монстра,который отомстит вам!!
Дякую що поділились досвідом )
Гопница-Советчица• 21 января в 21:52
Ответ дляСвій варік
Себе так, а сина ні і весь той рівень до якого він зараз звик. Та й він зі мною не піде, а я без нього не піду(
Почему без него не пойдете,ему в этом возрасте уже папа нужен,а с вами будут только психи у вас двоих.Уходите и себя обеспечивайте,что ещё хотите услышать
7
1
Жертва интернета• 21 января в 21:52
Ответ длябуреЛОМКА
И да,вы сволочь,из за вашей инфантильности и бездеятельности страдает сын,манипулируете им все и портите ему детство и характер!!Очень скоро он превратится в монстра,который отомстит вам!!
Ну а що вже зараз можна зробити?Це треба було розлучатися ,коли дитина була маленька.Я в свій час так і зробила і не подивилася ні на які матеріальні блага.Важко працювала,але жили в спокої,скромно,бо не легко було заробити.Діти виросли спокійні,працюють і вчаться,психіка не порушена.А як згадаю те колись життя,то не дай Бог.
5
Гопница-Советчица• 21 января в 21:54
Ответ дляБабця в мештах
Ідете без сина. Швидше зрозуміє, як з татом
Нормально им будет вдвоем
2
1
Леопардові панчохи• 21 января в 21:56
Не уявляю, яким чином ви могли знов опинитися під одним дахом?? Після всієї його поведінки, ви не могли цього уникнути??? Ну добре ще перші роки життя, але потім , коли ви розійшлися, ви знов в ту кабалу вляпалися? Для чого? Це тільки ваша вина , що ви знов живете разом.
3
2
Бабця в мештах• 21 января в 21:55
Ответ дляГопница-Советчица
Нормально им будет вдвоем
Нормально, тоді тим паче ок.
Жертва интернета• 21 января в 21:56
Ответ дляГопница-Советчица
Нормально им будет вдвоем
Може,дай Бог.Не зрозуміло,яка там психіка в дитини,яка виросла в сімʼї,де такі відносини.
Жертва интернета• 21 января в 21:57
Ответ дляЛеопардові панчохи
Не уявляю, яким чином ви могли знов опинитися під одним дахом?? Після всієї його поведінки, ви не могли цього уникнути??? Ну добре ще перші роки життя, але потім , коли ви розійшлися, ви знов в ту кабалу вляпалися? Для чого? Це тільки ваша вина , що ви знов живете разом.
Я теж не можу зрозуміти,для чого психолог,якщо тригер нікуди не подівся.Це ж безкінечно
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу