мимАпроходила• 06 апреля в 01:23
Хочу другу дитину і не можу наважитись
Дуже хочу, але не можу наважитись. Начебто боюсь виходити з зони комфорту, моя донька вже підліток, трошки все стало на свої місця. І хочу і жалію себе. Дівчата, може хто відчував теж саме, як Ви прийняли рішення? Дякую за розуміння і за підтрмку.
1
11
Вапщета• 06 апреля в 01:24
Навіщо вам друга дитина? У вас ж підліток, починайте насолоджуватися своїм життям.
3
34
Відкушу все що стирчить• 06 апреля в 01:29
я планировала 2го в 22м, но после начала войны я эти мысли закопала...нет, с младенцем на руках бегать в укрытие намного сложнее + финансово по сравнению с 21м годом у нас полный пипец стал. З.п. та же, доллар в 2 раза выше, заначку потратили... А ребенку все заново покупать надо + я в декрет уйду...И возраст...не, я решила что пока не готова к этому. Да и нервы постоянные...кому оно надо...
22
Лунтик-паунтик• 06 апреля в 01:29
Займитесь своей жизнью, а то вы хотите от нее бежать в ребенка) так всегда что ли планируете? Посмотрите на мировые ситуации, вам с двумя тяжелее будет.
1
17
Love_Love_Love_• 06 апреля в 01:30
Я прийняла рішення про дітей лише коли на 100000% переконалась що мій чоловік допоможе і забезпечить весь тил.
1
4
1
12
очки_ннадо• 06 апреля в 01:33
Я дуже боялася знову народжувати. Дуже! З першою було важко, постійно ревіла, допомоги було дуже мало. Я думала, зійду з розуму. Але я розуміла, що хочу ще одну дитину,щоб у доньки була рідна душа, коли батьків не стане. В мене є сестра - я дуже вдячна Богу, що вона в мене є. Так само хотіла для своєї доньки. Ну і вік вже підганяв... Короче пустила все на самотьок - і завагітніла. Боялася дуже, страшенно. Здавалося, що я цю дитину так любити не буду. А вийшло все навпаки - все набагато простіше, ніж було з першою донькою, все вже знаю, старша допомагає, різниця 7 років. Граються обоє, їм разом весело) і я дякую Богу, що наважилась. І Вам того бажаю!
1
15
7
Відкушу все що стирчить• 06 апреля в 01:35
Ответ дляочки_ннадо
Я дуже боялася знову народжувати. Дуже! З першою було важко, постійно ревіла, допомоги було дуже мало. Я думала, зійду з розуму. Але я розуміла, що хочу ще одну дитину,щоб у доньки була рідна душа, коли батьків не стане. В мене є сестра - я дуже вдячна Богу, що вона в мене є. Так само хотіла для своєї доньки. Ну і вік вже підганяв... Короче пустила все на самотьок - і завагітніла. Боялася дуже, страшенно. Здавалося, що я цю дитину так любити не буду. А вийшло все навпаки - все набагато простіше, ніж було з першою донькою, все вже знаю, старша допомагає, різниця 7 років. Граються обоє, їм разом весело) і я дякую Богу, що наважилась. І Вам того бажаю!
сколько вам было лет, когда 2ю родили?
1
очки_ннадо• 06 апреля в 01:36
Ответ дляВідкушу все що стирчить
сколько вам было лет, когда 2ю родили?
38
3
8
Відкушу все що стирчить• 06 апреля в 01:37
Ответ дляочки_ннадо
38
все надеюсь, что война закончится....мне 36...боюсь еще и осложнений всяких, т.к. здоровье не такое как было в 27, когда рожала дочку..
7
Крию матом страшно• 06 апреля в 01:44
Ответ дляLove_Love_Love_
Я прийняла рішення про дітей лише коли на 100000% переконалась що мій чоловік допоможе і забезпечить весь тил.
Це Ви собаку маєте на увазі? У Вас же немає дітей.
ротцвеники• 06 апреля в 01:44
Я хочу третьего ребенка, но никак
С мужем на двоих это будет наш четвертый
Мужу 41, мне 34
Ближайшие года три беременность исключена, а потом мне кажется уже маловероятна
Грустно, но что поделать
Максимально увлечена своей жизнью и уже имеющимся детям )
С мужем на двоих это будет наш четвертый
Мужу 41, мне 34
Ближайшие года три беременность исключена, а потом мне кажется уже маловероятна
Грустно, но что поделать
Максимально увлечена своей жизнью и уже имеющимся детям )
4
4
1
Love_Love_Love_• 06 апреля в 01:47
Ответ дляКрию матом страшно
Це Ви собаку маєте на увазі? У Вас же немає дітей.
Удалено администрацией...
очки_ннадо• 06 апреля в 01:47
Ответ дляВідкушу все що стирчить
все надеюсь, что война закончится....мне 36...боюсь еще и осложнений всяких, т.к. здоровье не такое как было в 27, когда рожала дочку..
Я Вам так скажу, я що з першою, що з другою практично всю вагітність лежала в лікарні. В мене була коротка шийка, ставили песарій в обох вагітностях. Плюс постійний тонус. Ну не всім везе спокійно виношувати)) здоров´я особо теж не було, але в мене і в 25 його не було. І знаєте що - після пологів якось все кудись відходить на задній план і вже не так до себе прислухаєшся, не так вже наче і турбує, що турбувало раніше, або менше заморочуєшся вже. Я народила другу вже у війну, в 23-му. Теж дуже за це переживала. І якось з дівчиною в палаті розговорилася, в неї запланована дитина була, то питаю, чи не страшно у війну було планувати їй? На що вона відповіла - ми не знаємо, скільки ця війна ітиме, і чекати поки вона закінчиться - можна постаріти. І я тоді дійсно заспокоїлася. Всі можуть шукати причину, чому не на часі. А життя іде. То ковід, то війна, потім ще щось. Ніхто не знає, що буде завтра, тому не хочеться відкладати життя на потім, а жити вже сьогодні. Звісно, все має бути з розумом - якщо жити в прифронтовому місті, з поганим доходом і т.п. то ще треба подумати . А якщо відносно все не погано, то чому ні?
10
Відкушу все що стирчить• 06 апреля в 01:54
Ответ дляочки_ннадо
Я Вам так скажу, я що з першою, що з другою практично всю вагітність лежала в лікарні. В мене була коротка шийка, ставили песарій в обох вагітностях. Плюс постійний тонус. Ну не всім везе спокійно виношувати)) здоров´я особо теж не було, але в мене і в 25 його не було. І знаєте що - після пологів якось все кудись відходить на задній план і вже не так до себе прислухаєшся, не так вже наче і турбує, що турбувало раніше, або менше заморочуєшся вже. Я народила другу вже у війну, в 23-му. Теж дуже за це переживала. І якось з дівчиною в палаті розговорилася, в неї запланована дитина була, то питаю, чи не страшно у війну було планувати їй? На що вона відповіла - ми не знаємо, скільки ця війна ітиме, і чекати поки вона закінчиться - можна постаріти. І я тоді дійсно заспокоїлася. Всі можуть шукати причину, чому не на часі. А життя іде. То ковід, то війна, потім ще щось. Ніхто не знає, що буде завтра, тому не хочеться відкладати життя на потім, а жити вже сьогодні. Звісно, все має бути з розумом - якщо жити в прифронтовому місті, з поганим доходом і т.п. то ще треба подумати . А якщо відносно все не погано, то чому ні?
вот да, изначально я очень хотела разницу в 3 года, но в 20м из-за ковида тоже не рискнули, в 21м были трагические в семье события + я болела 3 раза пневмонией за год. И к концу года выдохнули, решили что вот в 22м будем 2го планировать ...и.....)))) поэтому пока оставила эту мысль, как будет так будет.
автор
мимАпроходила
• 06 апреля в 01:56
Ответ дляочки_ннадо
Я дуже боялася знову народжувати. Дуже! З першою було важко, постійно ревіла, допомоги було дуже мало. Я думала, зійду з розуму. Але я розуміла, що хочу ще одну дитину,щоб у доньки була рідна душа, коли батьків не стане. В мене є сестра - я дуже вдячна Богу, що вона в мене є. Так само хотіла для своєї доньки. Ну і вік вже підганяв... Короче пустила все на самотьок - і завагітніла. Боялася дуже, страшенно. Здавалося, що я цю дитину так любити не буду. А вийшло все навпаки - все набагато простіше, ніж було з першою донькою, все вже знаю, старша допомагає, різниця 7 років. Граються обоє, їм разом весело) і я дякую Богу, що наважилась. І Вам того бажаю!
Дякую Вам за Вашу історію)
1
автор
мимАпроходила
• 06 апреля в 01:58
Ответ дляВапщета
Навіщо вам друга дитина? У вас ж підліток, починайте насолоджуватися своїм життям.
А Ви були нещасною, кои дитина була молодше підліткового віку? Навіщо Вам була потрібна дитина? Поділіться будь ласка, бо трошки не розумію Вашої відповіді
3
автор
мимАпроходила
• 06 апреля в 02:01
Ответ дляЛунтик-паунтик
Займитесь своей жизнью, а то вы хотите от нее бежать в ребенка) так всегда что ли планируете? Посмотрите на мировые ситуации, вам с двумя тяжелее будет.
Так багато всього написали. Часто чую таке, підкажіть, а Ви від чого бігли в свого малюка?
2
1
автор
мимАпроходила
• 06 апреля в 02:03
Ответ дляочки_ннадо
Я Вам так скажу, я що з першою, що з другою практично всю вагітність лежала в лікарні. В мене була коротка шийка, ставили песарій в обох вагітностях. Плюс постійний тонус. Ну не всім везе спокійно виношувати)) здоров´я особо теж не було, але в мене і в 25 його не було. І знаєте що - після пологів якось все кудись відходить на задній план і вже не так до себе прислухаєшся, не так вже наче і турбує, що турбувало раніше, або менше заморочуєшся вже. Я народила другу вже у війну, в 23-му. Теж дуже за це переживала. І якось з дівчиною в палаті розговорилася, в неї запланована дитина була, то питаю, чи не страшно у війну було планувати їй? На що вона відповіла - ми не знаємо, скільки ця війна ітиме, і чекати поки вона закінчиться - можна постаріти. І я тоді дійсно заспокоїлася. Всі можуть шукати причину, чому не на часі. А життя іде. То ковід, то війна, потім ще щось. Ніхто не знає, що буде завтра, тому не хочеться відкладати життя на потім, а жити вже сьогодні. Звісно, все має бути з розумом - якщо жити в прифронтовому місті, з поганим доходом і т.п. то ще треба подумати . А якщо відносно все не погано, то чому ні?
Дякую Вам)
Лунтик-паунтик• 06 апреля в 02:04
Ответ длямимАпроходила
Так багато всього написали. Часто чую таке, підкажіть, а Ви від чого бігли в свого малюка?
Только от непонимания что делать в жизни. Нет желаний и понимания, чего хочется
ГороховаЯ• 06 апреля в 02:22
Ответ дляВідкушу все що стирчить
все надеюсь, что война закончится....мне 36...боюсь еще и осложнений всяких, т.к. здоровье не такое как было в 27, когда рожала дочку..
Та да, після війни у багатьох можуть бути ускладнення і у тих хто в Україні, і в тих хто за кордоном. В Україні від переляку війни, а за кордоном ну не їжа, а сплошна хімія, просто жесть, ніби пластмасу жуєш кожного дня.
1
1
3
Пупуговка• 06 апреля в 02:24
Ответ дляочки_ннадо
Я дуже боялася знову народжувати. Дуже! З першою було важко, постійно ревіла, допомоги було дуже мало. Я думала, зійду з розуму. Але я розуміла, що хочу ще одну дитину,щоб у доньки була рідна душа, коли батьків не стане. В мене є сестра - я дуже вдячна Богу, що вона в мене є. Так само хотіла для своєї доньки. Ну і вік вже підганяв... Короче пустила все на самотьок - і завагітніла. Боялася дуже, страшенно. Здавалося, що я цю дитину так любити не буду. А вийшло все навпаки - все набагато простіше, ніж було з першою донькою, все вже знаю, старша допомагає, різниця 7 років. Граються обоє, їм разом весело) і я дякую Богу, що наважилась. І Вам того бажаю!
Ви молодець. Скільки вам було років, коли наважилися?
Пупуговка• 06 апреля в 02:27
Автор, народжуйте. Світу потрібно більше українців. Потім пожалкуєте що не наважилися. Скільки вам років?
1
7
3
Для драки• 06 апреля в 03:02
По собі дивіться.
Я хотіла 2 дитину. Першій 14 років, мені 36
Як вагітніла - буда своя клініка косметології, чоловік гарно заробляв
Зараз клініку закрила, чоловіка мобілізували, грошей доходу 0, я в на руках з двома вже дітьми і в декреті)))) і на роботу не можу піти бо дитина на гв і не відпускає
Повний швах
Але це все тимчасово
Головне щоб всі живі були і здорові. Я ні про що не жалкую в рада, що в мене двоє діток 🩷
Я хотіла 2 дитину. Першій 14 років, мені 36
Як вагітніла - буда своя клініка косметології, чоловік гарно заробляв
Зараз клініку закрила, чоловіка мобілізували, грошей доходу 0, я в на руках з двома вже дітьми і в декреті)))) і на роботу не можу піти бо дитина на гв і не відпускає
Повний швах
Але це все тимчасово
Головне щоб всі живі були і здорові. Я ні про що не жалкую в рада, що в мене двоє діток 🩷
7
4
Зоркая Зорро• 06 апреля в 03:12
Ответ дляLove_Love_Love_
I want it I got it
Удалено администрацией...
Зоркая Зорро• 06 апреля в 03:13
Ответ дляLove_Love_Love_
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Леди_в_ночи• 06 апреля в 03:55
Ответ дляГороховаЯ
Та да, після війни у багатьох можуть бути ускладнення і у тих хто в Україні, і в тих хто за кордоном. В Україні від переляку війни, а за кордоном ну не їжа, а сплошна хімія, просто жесть, ніби пластмасу жуєш кожного дня.
омг шо за дурня про пластмасу?? Люди машинами масло везуть 82% з Польщі - мабуть шоб пластмасу пожувати))
1
Love_Love_Love_• 06 апреля в 05:37
Ответ дляЛеди_в_ночи
омг шо за дурня про пластмасу?? Люди машинами масло везуть 82% з Польщі - мабуть шоб пластмасу пожувати))
Адміни, ви можете це забанити?
3
4
Б´ю байдики• 06 апреля в 07:19
Ответ дляLove_Love_Love_
Удалено администрацией...
Грубо.
Но справедливо.
Но справедливо.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу