Майданщица• 10 июня в 22:17
Вы когда то унижались перед мужчиной которого любили (или вам так казалось)?
Если да,то как?и как потом справлялись с этим внутри себя,когда осознали ,что унизились?
28
0
Нет, у меня любовные отношения с теми, кто меня любит, а если разлюбил - до свидания, без всяких унижений.
1
Да, когда боялась
Было два варианта, или переступить себя или может и умереть
Выбор такой себе
Физическая прямая угроза, унизилась
Потом отомстила
Было два варианта, или переступить себя или может и умереть
Выбор такой себе
Физическая прямая угроза, унизилась
Потом отомстила
Я унижалась и родители хорошие, а как это связано? Наоборот всегда говорят что если унижается, значит не ценит себя, а значит родители плохие))
1
Снова не поняла, как это связано? Я перед родителями не унижалась, какая связь между ними и мужчиной? Как можно понять будет толк или нет?
Автор, вы чего? Да пошёл он.
Фуй распрекрасный.
И нечего себя корить. Захотела- сказала. Перехотела- от сказала.
Завтра напишите:
Слыш, Андрюха, меня вчера что- то клемануло. Не обращай внимания, прибухнули с подружками.
Тут нема за шо бороться.
Все. Пока.
Фуй распрекрасный.
И нечего себя корить. Захотела- сказала. Перехотела- от сказала.
Завтра напишите:
Слыш, Андрюха, меня вчера что- то клемануло. Не обращай внимания, прибухнули с подружками.
Тут нема за шо бороться.
Все. Пока.
Принижуваться - ні.
У мене був тільки один момент, який мене трохи покоробив. В своїх інтересах сказала чоловіку, що майже його люблю)). Йому це дуже полестило і прям роздувся на очах від радості і гордості, але не відповів мені тим же самим, думаю спеціально мовчав, бо мав характер маніпулятора. Не можу сказати що дуже засмутилась і чи це можна назвати приниженням (не вважала таким), але ’осадочек’ залишився і висновок для себе зробила. Через деякий час відплатитила йому і кинула)). І от тут він принижувався переді мною, але я вже все вирішила, що не хочу.
Висновок - не кажіть першою))
У мене був тільки один момент, який мене трохи покоробив. В своїх інтересах сказала чоловіку, що майже його люблю)). Йому це дуже полестило і прям роздувся на очах від радості і гордості, але не відповів мені тим же самим, думаю спеціально мовчав, бо мав характер маніпулятора. Не можу сказати що дуже засмутилась і чи це можна назвати приниженням (не вважала таким), але ’осадочек’ залишився і висновок для себе зробила. Через деякий час відплатитила йому і кинула)). І от тут він принижувався переді мною, але я вже все вирішила, що не хочу.
Висновок - не кажіть першою))
Ви не зрозумієте, бо у Вас хороші батьки. Нехороші доказують всім своїм життям що принижуватися нуль сенсів. Я тому і виросла така, що сама керую чоловіками.
Мені здається,що це працює навпаки. Той,кого люблять батьки, ніколи не буде принижуватись,тому що точно знає, що любов не потрібно вимолювати, люблять просто так, за те,що ти є.
Я,наприклад, завжди пам´ятаю, що в моєму житті був чоловік, який любив мене більше всіх на світ-це мій батько.
Я,наприклад, завжди пам´ятаю, що в моєму житті був чоловік, який любив мене більше всіх на світ-це мій батько.
4
А я знаю, що мій батько кончелига, як і всі чоловіки розумово відсталі. Перед конченими не принижуються.
Дуже шкода, що у вас такий досвід.
Але на мою думку не принижуються ні перед ким і ніколи ті, в кого є самоповага до себе. Батьки тут могли або цю самоповагу в дитинстві знищити, або ні,якщо людина сильна по натурі. Або виховати її в дитині,якщо сім´я нормальна.
Але на мою думку не принижуються ні перед ким і ніколи ті, в кого є самоповага до себе. Батьки тут могли або цю самоповагу в дитинстві знищити, або ні,якщо людина сильна по натурі. Або виховати її в дитині,якщо сім´я нормальна.
Смогла уйти, отжала финансы, ничего лишнего, то, что положено, так как многое было на мне
Быстро встретила другого, это очень вытянуло морально, хотя тот говорил, старая и никому не нужная
Быстро встретила другого, это очень вытянуло морально, хотя тот говорил, старая и никому не нужная
Не знаю, насколько это «унижаться», но в юности очень навязывалась одному парню, как бы он аккуратно не старался меня отшить
Влюбилась реально до безумия, это капец, потом так стыдно смотреть на себя «со стороны» трезвыми глазами, до сих пор неприятно вспоминать, а в тот момент как забрало падает, на все фиолетово(((
Влюбилась реально до безумия, это капец, потом так стыдно смотреть на себя «со стороны» трезвыми глазами, до сих пор неприятно вспоминать, а в тот момент как забрало падает, на все фиолетово(((
Вже дорослою (30 років) закохалась в чоловіка. Він вішав лапшу, що я йому також подобаюсь, хоча відчувала, що я йому не потрібна. Але намагалась себе переконати, вірила його словам. Три місяці все це тривало. Потім все таки відшив. Неприємно досі згадувати. Хоча він після ще хотів продовжити спілкування зі мною, але вже відшила я, попросила не писати і не дзвонити більше
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу