Поделитесь контактами новостных сайтов. отправили письмо в ТСН допомога. Куда еще писать?
Тема Максима https://sovet.kidstaff.com.ua/question-1245966
Тема Максима https://sovet.kidstaff.com.ua/question-1245966
показать весь текст
397
0
Дела, дела... Забот круговорот,
И душу непрестанно что-то гложет...
ДАЙ БОГ, чтоб оказался рядом тот,
Кто просто так, по-дружески, поможет.
Болезнь без приглашения придёт,
Несчастье тоже - в дверь стучать не станет...
ДАЙ БОГ, чтоб оказался рядом тот,
Кто вытянет, поддержит, не оставит...
Грех сладок и прилипчив, словно мёд:
Запачкался - и в жизни не отмыться...
ДАЙ БОГ, чтоб оказался рядом тот,
Кто не позволит грешному свершиться.
Проходит чередой за годом год,
Цветение садов сменяет вьюга...
ДАЙ БОГ, чтобы всегда был рядом тот,
Кого ТЫ НАЗЫВАЕШЬ, ПРОСТО ДРУГОМ!
И душу непрестанно что-то гложет...
ДАЙ БОГ, чтоб оказался рядом тот,
Кто просто так, по-дружески, поможет.
Болезнь без приглашения придёт,
Несчастье тоже - в дверь стучать не станет...
ДАЙ БОГ, чтоб оказался рядом тот,
Кто вытянет, поддержит, не оставит...
Грех сладок и прилипчив, словно мёд:
Запачкался - и в жизни не отмыться...
ДАЙ БОГ, чтоб оказался рядом тот,
Кто не позволит грешному свершиться.
Проходит чередой за годом год,
Цветение садов сменяет вьюга...
ДАЙ БОГ, чтобы всегда был рядом тот,
Кого ТЫ НАЗЫВАЕШЬ, ПРОСТО ДРУГОМ!
Сорокоусты собираем список:
1. Мелитополь, Храм святого Георгия Победоносца, до 25.03 включительно.
2. Кіровоград, храм Володимира Великого, до 26.03. включно.
3. Кривой Рог, Покровский женский монастырь, до 26.03.2016.
4. под Запорожьем Женский монастырь, до 26.03.2016.
5. Ровно , Покровский собор, с 17.02
6. Здолбунов, храм святой Татьяны, с 14.02.
7. Ровно, Свято-Воскресенский собор, с 15.02
ведется в основной теме
1. Мелитополь, Храм святого Георгия Победоносца, до 25.03 включительно.
2. Кіровоград, храм Володимира Великого, до 26.03. включно.
3. Кривой Рог, Покровский женский монастырь, до 26.03.2016.
4. под Запорожьем Женский монастырь, до 26.03.2016.
5. Ровно , Покровский собор, с 17.02
6. Здолбунов, храм святой Татьяны, с 14.02.
7. Ровно, Свято-Воскресенский собор, с 15.02
ведется в основной теме
спасибо большое, отпишитесь пожалуйста в основной теме о переводе денег
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-1245966
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-1245966
Помощь требуется любая!
Вступайте в группу, приглашайте друзей, ДЕЛАЙТЕ РЕПОСТЫ ЗАПИСЕЙ в группах помощи!
Будем искренне рады видеть Вас в нашей команде!
Будем очень благодарны за размещение!
Группы помощи:
ВК ,
ФБ ,
ОК
Вступайте в группу, приглашайте друзей, ДЕЛАЙТЕ РЕПОСТЫ ЗАПИСЕЙ в группах помощи!
Будем искренне рады видеть Вас в нашей команде!
Будем очень благодарны за размещение!
Группы помощи:
ВК ,
ФБ ,
ОК
Девочки, кто может заказать в церкви сорокоуст - пишите здесь в этой теме составляем список, нужно ’насобирать’ 40 церквей. Говорят, это очень и очень сильно помогает. Сорокоуст о здравии болящего отрока Максима.
Вчерашнее письмо от мамы
mama_Maks... все сообщения 2403 вчера в 20:39 с мобильного Друзі мої, знайомі та незнайомці, які стали нашій сім’ї рідними! Пишу Вам з подякою за співпереживання і допомогу моєму єдиному самому найкращому синочку. Величезне Вам дякую за кожне добре слово, кожну щиру молитву, кожну гривеньку, аби не Ви – не знаю, як би ми дожили б до сьогодні. Але наш шлях ще не закінчений – кожного дня, знову і знову мені доводиться вступати в боротьбу з хворобою за життя мого самого терпеливого сина, і попереду – основна, найтяжча битва. Прошу Вас : не відступіться від нас, не залиште в цю тяжку годину наодинці з бідою! Ще так багато днів до кінця протоколу і так мало днів до нашого запланованого від’їзду на лікування до Угорщини… На жаль, сьогодні я розумію, що ситуація патова – грошей на лікування ’там’ катастрофічно не вистачає, а якщо ми не поїдемо…то все марно… битву буде програно… Я щодня молюся за життя своєї кровинки і щодня згадую у своїх молитвах всіх Вас – лише дякуючи Вам, я щодня хай тут, на лікарняному ліжку, але можу бачити, як моє сонечко після сну розплющує очі, я чую, таке бажане ’мама’… Але якщо Ви не почуєте мене…, якщо не допоможете… мого синочка, моєї надії і життя теж не стане…Для чого тоді життя мені…заради кого…?! Чергова ніч, що минула, теж була не спокійна – знову дає свої наслідки послаблена слизова і Максиму дуже тяжко ходити в туалет… Я думала, що вже звикла до сліз Максима, але… Сьогодні він вперше мені сказав – ’Мама, я більше не можу!’…Я ще й досі це чую, хоч і не хочу… Лише перед ранком Максим заснув, а я за ті декілька годин змогла багато про що подумати…Тільки б встигнути… Розбудили Макса щоб взяти аналізи з пальчика і вєни. Вєни на руках в жахливому стані, дуже тромбуються, адже для лікування у 2011 році нам ставили ручні катетори. Картаю себе, що не запропонувала поставити підключичного катетора зараз, щоб не мучити Макса і зберегти вєни. У Макса не має апетиту… До обіду ледве вмовила зі слізьми попити чаю і з’їсти хоч шматок хліба… А потім я побачила наші аналізи і все зрозуміла : лейкоцити – 1, тромбоцити – 98. Нарешті зробити комп’ютерну томографію – виявили Л/у в аортальному вікні розмірами 5*3 мм, але лікарі запевняють, що це ’нічого страшного’ – хочу проконсультуватися ще з іншими спеціалістами, адже наш стан бажає кращого… За останній час не впізнаю своєї дитини – став дуже-дуже нервовий, йому все ненависне, замикається у собі, майже не говорить, але все частіше просить його просто обійняти…Коли я його обіймаю, мені так хочеться забрати весь його біль, всю його хворобу собі… Я так мрію побачити його усміхненим, таким же люблячим, таким моїм ’дорослим чоловічком’ … Я так втомилася терпіти його муки, ковтати сльози аби не виказати свій біль і жаль… Я так хочу щоб він нарешті став здоровим!!! І розумію, що все впирається тільки в гроші…. Якби ж я могла, я б продала все, що маю аби тільки спасти свою кровинку…Але я вже нічого не маю, тільки свою материнську любов… Саме тому я мушу знову і знову взивати до Ваших сердець – без Вас нам не справитися… Я знову і знову не перестаю Вам дякувати і захоплюватися Вашою чуйністю та увагою. І вірю, що Ви не лишите нас на поталу хворобі… Нехай кожна крапелька Вашої доброти, кожна копійка витрачена на порятунок моєї дитини повернеться Вам у стократному розмірі і ніколи у Ваше життя не приходить біль, хвороба і біда! З повагою і вірою у Ваші чуйні серця, мама хлопчика Максима, який дуже прагне жити і стати дорослим
mama_Maks... все сообщения 2403 вчера в 20:39 с мобильного Друзі мої, знайомі та незнайомці, які стали нашій сім’ї рідними! Пишу Вам з подякою за співпереживання і допомогу моєму єдиному самому найкращому синочку. Величезне Вам дякую за кожне добре слово, кожну щиру молитву, кожну гривеньку, аби не Ви – не знаю, як би ми дожили б до сьогодні. Але наш шлях ще не закінчений – кожного дня, знову і знову мені доводиться вступати в боротьбу з хворобою за життя мого самого терпеливого сина, і попереду – основна, найтяжча битва. Прошу Вас : не відступіться від нас, не залиште в цю тяжку годину наодинці з бідою! Ще так багато днів до кінця протоколу і так мало днів до нашого запланованого від’їзду на лікування до Угорщини… На жаль, сьогодні я розумію, що ситуація патова – грошей на лікування ’там’ катастрофічно не вистачає, а якщо ми не поїдемо…то все марно… битву буде програно… Я щодня молюся за життя своєї кровинки і щодня згадую у своїх молитвах всіх Вас – лише дякуючи Вам, я щодня хай тут, на лікарняному ліжку, але можу бачити, як моє сонечко після сну розплющує очі, я чую, таке бажане ’мама’… Але якщо Ви не почуєте мене…, якщо не допоможете… мого синочка, моєї надії і життя теж не стане…Для чого тоді життя мені…заради кого…?! Чергова ніч, що минула, теж була не спокійна – знову дає свої наслідки послаблена слизова і Максиму дуже тяжко ходити в туалет… Я думала, що вже звикла до сліз Максима, але… Сьогодні він вперше мені сказав – ’Мама, я більше не можу!’…Я ще й досі це чую, хоч і не хочу… Лише перед ранком Максим заснув, а я за ті декілька годин змогла багато про що подумати…Тільки б встигнути… Розбудили Макса щоб взяти аналізи з пальчика і вєни. Вєни на руках в жахливому стані, дуже тромбуються, адже для лікування у 2011 році нам ставили ручні катетори. Картаю себе, що не запропонувала поставити підключичного катетора зараз, щоб не мучити Макса і зберегти вєни. У Макса не має апетиту… До обіду ледве вмовила зі слізьми попити чаю і з’їсти хоч шматок хліба… А потім я побачила наші аналізи і все зрозуміла : лейкоцити – 1, тромбоцити – 98. Нарешті зробити комп’ютерну томографію – виявили Л/у в аортальному вікні розмірами 5*3 мм, але лікарі запевняють, що це ’нічого страшного’ – хочу проконсультуватися ще з іншими спеціалістами, адже наш стан бажає кращого… За останній час не впізнаю своєї дитини – став дуже-дуже нервовий, йому все ненависне, замикається у собі, майже не говорить, але все частіше просить його просто обійняти…Коли я його обіймаю, мені так хочеться забрати весь його біль, всю його хворобу собі… Я так мрію побачити його усміхненим, таким же люблячим, таким моїм ’дорослим чоловічком’ … Я так втомилася терпіти його муки, ковтати сльози аби не виказати свій біль і жаль… Я так хочу щоб він нарешті став здоровим!!! І розумію, що все впирається тільки в гроші…. Якби ж я могла, я б продала все, що маю аби тільки спасти свою кровинку…Але я вже нічого не маю, тільки свою материнську любов… Саме тому я мушу знову і знову взивати до Ваших сердець – без Вас нам не справитися… Я знову і знову не перестаю Вам дякувати і захоплюватися Вашою чуйністю та увагою. І вірю, що Ви не лишите нас на поталу хворобі… Нехай кожна крапелька Вашої доброти, кожна копійка витрачена на порятунок моєї дитини повернеться Вам у стократному розмірі і ніколи у Ваше життя не приходить біль, хвороба і біда! З повагою і вірою у Ваші чуйні серця, мама хлопчика Максима, який дуже прагне жити і стати дорослим
У кого какие есть контакты фондов, групп в которых могут разместить информацию о Максике , кидайте в личку.
В конце жизни будет не важно сколько машин у тебя в гараже и в каких клубах ты был. Важно сколько жизней ты изменил, на скольких людей повлиял и кому помог... Делай добро! Это приятно
Тихий голос... тихий шепот...
И почти не слышно слов.
Но молитва - прямо в небо,
Выше белых облаков.
Выше звездного сиянья,
Рассекая Млечный Путь...
И от глаз людских сокрыта
Тайная молитвы суть.
Пусть никто-никто не слышал
Тихий голос - крик души...
Бог - услышит. Бог - поможет.
Бог - ответить поспешит.
И почти не слышно слов.
Но молитва - прямо в небо,
Выше белых облаков.
Выше звездного сиянья,
Рассекая Млечный Путь...
И от глаз людских сокрыта
Тайная молитвы суть.
Пусть никто-никто не слышал
Тихий голос - крик души...
Бог - услышит. Бог - поможет.
Бог - ответить поспешит.
Если к тебе обращаются за помощью, значит ты в состоянии помочь,даже если сам уверен что совершенно бессилен в данной ситуации
Вчерашнее письмо от мамы
mama_Maks... все сообщения 2403 вчера в 20:39 с мобильного Друзі мої, знайомі та незнайомці, які стали нашій сім’ї рідними! Пишу Вам з подякою за співпереживання і допомогу моєму єдиному самому найкращому синочку. Величезне Вам дякую за кожне добре слово, кожну щиру молитву, кожну гривеньку, аби не Ви – не знаю, як би ми дожили б до сьогодні. Але наш шлях ще не закінчений – кожного дня, знову і знову мені доводиться вступати в боротьбу з хворобою за життя мого самого терпеливого сина, і попереду – основна, найтяжча битва. Прошу Вас : не відступіться від нас, не залиште в цю тяжку годину наодинці з бідою! Ще так багато днів до кінця протоколу і так мало днів до нашого запланованого від’їзду на лікування до Угорщини… На жаль, сьогодні я розумію, що ситуація патова – грошей на лікування ’там’ катастрофічно не вистачає, а якщо ми не поїдемо…то все марно… битву буде програно… Я щодня молюся за життя своєї кровинки і щодня згадую у своїх молитвах всіх Вас – лише дякуючи Вам, я щодня хай тут, на лікарняному ліжку, але можу бачити, як моє сонечко після сну розплющує очі, я чую, таке бажане ’мама’… Але якщо Ви не почуєте мене…, якщо не допоможете… мого синочка, моєї надії і життя теж не стане…Для чого тоді життя мені…заради кого…?! Чергова ніч, що минула, теж була не спокійна – знову дає свої наслідки послаблена слизова і Максиму дуже тяжко ходити в туалет… Я думала, що вже звикла до сліз Максима, але… Сьогодні він вперше мені сказав – ’Мама, я більше не можу!’…Я ще й досі це чую, хоч і не хочу… Лише перед ранком Максим заснув, а я за ті декілька годин змогла багато про що подумати…Тільки б встигнути… Розбудили Макса щоб взяти аналізи з пальчика і вєни. Вєни на руках в жахливому стані, дуже тромбуються, адже для лікування у 2011 році нам ставили ручні катетори. Картаю себе, що не запропонувала поставити підключичного катетора зараз, щоб не мучити Макса і зберегти вєни. У Макса не має апетиту… До обіду ледве вмовила зі слізьми попити чаю і з’їсти хоч шматок хліба… А потім я побачила наші аналізи і все зрозуміла : лейкоцити – 1, тромбоцити – 98. Нарешті зробити комп’ютерну томографію – виявили Л/у в аортальному вікні розмірами 5*3 мм, але лікарі запевняють, що це ’нічого страшного’ – хочу проконсультуватися ще з іншими спеціалістами, адже наш стан бажає кращого… За останній час не впізнаю своєї дитини – став дуже-дуже нервовий, йому все ненависне, замикається у собі, майже не говорить, але все частіше просить його просто обійняти…Коли я його обіймаю, мені так хочеться забрати весь його біль, всю його хворобу собі… Я так мрію побачити його усміхненим, таким же люблячим, таким моїм ’дорослим чоловічком’ … Я так втомилася терпіти його муки, ковтати сльози аби не виказати свій біль і жаль… Я так хочу щоб він нарешті став здоровим!!! І розумію, що все впирається тільки в гроші…. Якби ж я могла, я б продала все, що маю аби тільки спасти свою кровинку…Але я вже нічого не маю, тільки свою материнську любов… Саме тому я мушу знову і знову взивати до Ваших сердець – без Вас нам не справитися… Я знову і знову не перестаю Вам дякувати і захоплюватися Вашою чуйністю та увагою. І вірю, що Ви не лишите нас на поталу хворобі… Нехай кожна крапелька Вашої доброти, кожна копійка витрачена на порятунок моєї дитини повернеться Вам у стократному розмірі і ніколи у Ваше життя не приходить біль, хвороба і біда! З повагою і вірою у Ваші чуйні серця, мама хлопчика Максима, який дуже прагне жити і стати дорослим
mama_Maks... все сообщения 2403 вчера в 20:39 с мобильного Друзі мої, знайомі та незнайомці, які стали нашій сім’ї рідними! Пишу Вам з подякою за співпереживання і допомогу моєму єдиному самому найкращому синочку. Величезне Вам дякую за кожне добре слово, кожну щиру молитву, кожну гривеньку, аби не Ви – не знаю, як би ми дожили б до сьогодні. Але наш шлях ще не закінчений – кожного дня, знову і знову мені доводиться вступати в боротьбу з хворобою за життя мого самого терпеливого сина, і попереду – основна, найтяжча битва. Прошу Вас : не відступіться від нас, не залиште в цю тяжку годину наодинці з бідою! Ще так багато днів до кінця протоколу і так мало днів до нашого запланованого від’їзду на лікування до Угорщини… На жаль, сьогодні я розумію, що ситуація патова – грошей на лікування ’там’ катастрофічно не вистачає, а якщо ми не поїдемо…то все марно… битву буде програно… Я щодня молюся за життя своєї кровинки і щодня згадую у своїх молитвах всіх Вас – лише дякуючи Вам, я щодня хай тут, на лікарняному ліжку, але можу бачити, як моє сонечко після сну розплющує очі, я чую, таке бажане ’мама’… Але якщо Ви не почуєте мене…, якщо не допоможете… мого синочка, моєї надії і життя теж не стане…Для чого тоді життя мені…заради кого…?! Чергова ніч, що минула, теж була не спокійна – знову дає свої наслідки послаблена слизова і Максиму дуже тяжко ходити в туалет… Я думала, що вже звикла до сліз Максима, але… Сьогодні він вперше мені сказав – ’Мама, я більше не можу!’…Я ще й досі це чую, хоч і не хочу… Лише перед ранком Максим заснув, а я за ті декілька годин змогла багато про що подумати…Тільки б встигнути… Розбудили Макса щоб взяти аналізи з пальчика і вєни. Вєни на руках в жахливому стані, дуже тромбуються, адже для лікування у 2011 році нам ставили ручні катетори. Картаю себе, що не запропонувала поставити підключичного катетора зараз, щоб не мучити Макса і зберегти вєни. У Макса не має апетиту… До обіду ледве вмовила зі слізьми попити чаю і з’їсти хоч шматок хліба… А потім я побачила наші аналізи і все зрозуміла : лейкоцити – 1, тромбоцити – 98. Нарешті зробити комп’ютерну томографію – виявили Л/у в аортальному вікні розмірами 5*3 мм, але лікарі запевняють, що це ’нічого страшного’ – хочу проконсультуватися ще з іншими спеціалістами, адже наш стан бажає кращого… За останній час не впізнаю своєї дитини – став дуже-дуже нервовий, йому все ненависне, замикається у собі, майже не говорить, але все частіше просить його просто обійняти…Коли я його обіймаю, мені так хочеться забрати весь його біль, всю його хворобу собі… Я так мрію побачити його усміхненим, таким же люблячим, таким моїм ’дорослим чоловічком’ … Я так втомилася терпіти його муки, ковтати сльози аби не виказати свій біль і жаль… Я так хочу щоб він нарешті став здоровим!!! І розумію, що все впирається тільки в гроші…. Якби ж я могла, я б продала все, що маю аби тільки спасти свою кровинку…Але я вже нічого не маю, тільки свою материнську любов… Саме тому я мушу знову і знову взивати до Ваших сердець – без Вас нам не справитися… Я знову і знову не перестаю Вам дякувати і захоплюватися Вашою чуйністю та увагою. І вірю, що Ви не лишите нас на поталу хворобі… Нехай кожна крапелька Вашої доброти, кожна копійка витрачена на порятунок моєї дитини повернеться Вам у стократному розмірі і ніколи у Ваше життя не приходить біль, хвороба і біда! З повагою і вірою у Ваші чуйні серця, мама хлопчика Максима, який дуже прагне жити і стати дорослим
Спасибо всем неравнодушным к чужому горю!!! В это тяжелое время для всех важна каждая копеечка! Но Максу - это ШАНС НА ЖИЗНЬ! Я тоже перевожу маленькие суммы, хотелось бы больше... Но надеюсь, что эти ’капельки в океане добра’ тоже дают ребенку этот шанс...
Девочки, по возможности напишите несколько теплых слов в основной теме Макса здесь https://sovet.kidstaff.com.ua/question-1245966-49
Мама Леся их обязательно прочтет и ей станет хоть немножечко легче, что она не одна, что есть люди которые сопереживают ей, поддерживают, молятся за здоровье ее сыночка
Мама Леся их обязательно прочтет и ей станет хоть немножечко легче, что она не одна, что есть люди которые сопереживают ей, поддерживают, молятся за здоровье ее сыночка
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу