Люблю кетчуп• 16 августа 2021
Афганистан сегодня
показать весь текст
1548
0
Из числа 12 через территорию Руси шли Андрей и Павел. Точный маршрут по понятным (хотя не для всех - тут пишут со слов очевидцев даже фразы, которые говорил Андрей) не известны. Но теоретически они вполне могли быть и в Киеве (точнее на этом месте). Но да будет для Вас открытие. Есть 12 апостолов, но есть ещё 70. Будет Вам достаточно 2-х? Апостолов отправились в разные стороны. Часть пошло и на север. Вы не знали этого?
Сори, не заметил , что ответил не вам. Какой апостол вас интересует в контексте обсуждения князя Владимира? Апостолы жили в 1 веке, а князь Владимир на 1000 лет позже. Вы что курили?
Потому что во времена Владимира уже 1000 лет прошло с времён апостолов. Равноапостольный - это несколько другое.
Ви змішали праведне з грішним .Не пишіть мені,будь ласка.Я думала от адекватний співрозмовник ,а воно»що ви курите,дебільні питання».Фу на вас.
Та треба взагалі не реагувати на його писанину ,нехай з Женею вступає в дискусії.Вона писала десь що розумний чоловік .
Гравюри не початку 17 століття, а середини, і там не місто, а окремі будівлі (руїни будівель). Ось опис Києва від Боплана, згадувала раніше вже, він, по суті, сучасник автора гравюр, Вестерфельда. Яка помийка?
Це стародавнє місто розмістилося на плато, на вершині гори, яка панує з одного боку над усією місцевістю, а з іншого — над Борисфеном, який протікає біля підніжжя цієї гори. Поміж нею і згаданою річкою знаходиться новий Київ 21 — місто, яке тепер досить малозаселене і має не більше 5-6 тис. жителів 22; вздовж Борисфена воно тягнеться на 4 тис. кроків, а вшир від Борисфена до гори — на 3 тис. кроків. Його обнесено поганеньким ровом завширшки 25 стіп; воно має форму трикутника і обгороджене дерев´яною стіною з вежами з такого ж матеріалу 23. Замок знаходиться на узвишші гори, що височіє над нижнім містом 24, але над нею [самою] височіє стародавній Київ.
Римські католики мають в цьому місті чотири костьоли, а саме: кафедральний собор 25, храм домініканців на ринку 26, бернардини — попід горою 27, а з недавнього часу — єзуїти, які розмістилися між бернардинами і річкою 28; греко-русини мають близько десяти храмів 29, які вони називають церквами [cerkvils]. Одна з них, при якій є Університет або Академія, яку вони називають Братською церквою [Bracha cerkuils] , знаходиться біля ратуші. Інша, збудована біля підніжжя замку, називається, якщо пам´ять мені не зраджує, Св. Миколая 31; решта розміщені по різних дільницях міста, але зокрема я їх не пригадую. /3/
У місті є лише три гарні вулиці 32, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринта. Вважається, що місто немовби розділене на два міста, одне з яких, де кафедральний собор, називається містом єпископа, а друге — городян 33, де знаходяться три інших костьоли та грецькі церкви. Як на той край, то це місто — досить купецьке; його торгівля охоплює зерно, хутра, віск, мед, сало, солену рибу тощо. Воно має свого єпископа, воєводу, каштеляна, старосту [tarosta] і грод 34; [а також] чотири юрисдикції — юрисдикція єпископа, юрисдикція воєводи або старости, що одне й те саме, третя — війта [wouyt] і остання — юрисдикція шевенів і консулів 35.
Це стародавнє місто розмістилося на плато, на вершині гори, яка панує з одного боку над усією місцевістю, а з іншого — над Борисфеном, який протікає біля підніжжя цієї гори. Поміж нею і згаданою річкою знаходиться новий Київ 21 — місто, яке тепер досить малозаселене і має не більше 5-6 тис. жителів 22; вздовж Борисфена воно тягнеться на 4 тис. кроків, а вшир від Борисфена до гори — на 3 тис. кроків. Його обнесено поганеньким ровом завширшки 25 стіп; воно має форму трикутника і обгороджене дерев´яною стіною з вежами з такого ж матеріалу 23. Замок знаходиться на узвишші гори, що височіє над нижнім містом 24, але над нею [самою] височіє стародавній Київ.
Римські католики мають в цьому місті чотири костьоли, а саме: кафедральний собор 25, храм домініканців на ринку 26, бернардини — попід горою 27, а з недавнього часу — єзуїти, які розмістилися між бернардинами і річкою 28; греко-русини мають близько десяти храмів 29, які вони називають церквами [cerkvils]. Одна з них, при якій є Університет або Академія, яку вони називають Братською церквою [Bracha cerkuils] , знаходиться біля ратуші. Інша, збудована біля підніжжя замку, називається, якщо пам´ять мені не зраджує, Св. Миколая 31; решта розміщені по різних дільницях міста, але зокрема я їх не пригадую. /3/
У місті є лише три гарні вулиці 32, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринта. Вважається, що місто немовби розділене на два міста, одне з яких, де кафедральний собор, називається містом єпископа, а друге — городян 33, де знаходяться три інших костьоли та грецькі церкви. Як на той край, то це місто — досить купецьке; його торгівля охоплює зерно, хутра, віск, мед, сало, солену рибу тощо. Воно має свого єпископа, воєводу, каштеляна, старосту [tarosta] і грод 34; [а також] чотири юрисдикції — юрисдикція єпископа, юрисдикція воєводи або старости, що одне й те саме, третя — війта [wouyt] і остання — юрисдикція шевенів і консулів 35.
Что бы о чем то говорить, нужно это что то знать. Если уж вы беретесь рассуждать о истории, то и как ваш визави, потрудитесь изучить предмет рассуждений. Историография не от Института национальной памяти, это результат работы разных научных и учебных заведений. Насчет Голодомора, как и выше исследователю Чукотки, советую Вам приехать сюда, походить по библиотеках, музеях и архивах, особенно рекомендую ЦДАГО Украины, а потом пытаться спорить. Они не просто доказаны, документы рассекречены и опубликованы, один такой сборник лежит у меня сейчас на полке с книгами. А тем, кто спекулирует на эту тему, Бог Вам судья.
Вы по стилю написания не видите что это вольная интерпретация а не перевод того времени. Что имел а виду Бонплан? На гравюрах Вестерфельда изображено как раз то, что описывается здесь, но он это подписал как Лавра и это и являлось Лаврой - поскольку было изображение, то историки смогли идентифицировать местность. А рядом с монастырем находились деревянные укрепления - они изображены на гравюрах. Сам же старый город изображён в виде заросших руин. Что именно имел в виду Бонплан? И ответьте ещё по поводу безмонетного периода и права дающего толчек развитию города, но по факту приведшего город в упадок. Вот скажите честно, Вы сами верите в эту версию и правда не видите противоречий?
Це переклад його книги, а не переказ і не фантазії. Фантазії це ваші дописи тут, ви навіть з датами не можете визначитись
Дорогие гости из за поребрика, когда вам не нравятся наши исторические деятели, вспомните о своих и святых и героях, они у вас куда более занятные. Кое о ком вы и слово сказать боитесь и правильно)
Вы в который раз невнимательно читаете. Не представляю как можно с таким вниманием учить историю где важны мелочи. Я написал что это очень вольный перевод, но принял даже его - иначе бы я не расписывал картинку с Лаврой. Кстати, видя вашу лень, понимаю что вы не станете искать эту гравюру самостоятельно. Если хотите, могу ее выложить здесь, но только вечером.
XVII століття
1615 — засноване православне Богоявленське братство і відкрито братську школу; відкрито Києво-Печерську друкарню.
1620 — створено нову православну Київську митрополію Константинопольського патріархату. Київське братство отримало від Константинопольського патріарха статус самоврядної одиниці (ставропігії), незалежної від київського митрополита.
1622, 1 жовтня — заява вірменської громади Києва про підпорядкування церкви Різдва та її майна Львівській Вірменській єпархії
1632 — засновано православну Києво-Могилянську колегію за зразком єзуїтських освітніх закладів.
бл. 1640 — згідно опису Ґ. де Боплана, православні мали до 10 храмів, один з яких — Братська церква — знаходилась коло ратуші. Католики мали в місті 4 храми: катедральний, домініканський (на ринку), бернардинський (під горою), єзуїтський («з недавніх пір»).
1648, травень — в ході Хмельниччини, повстанці, при підтримці міщан, без бою увійшли в Київ.
1648, 23 грудня — Богдан Хмельницький урочисто в´їхав до міста під схвальні вигуки киян і православного духовенства. Київ стає центром козацького Київського полку та сотні.
1649, травень — козаки вчинили жорстокий триденний погром шляхтичів, католицького духовенства, монастирів і костелів. Погром спровокував міщанин Полегенький з оточення Хмельницького.
1651, 4 серпня — Київ захоплено військами литовського гетьмана Януша Радзивілла, який спалив Поділ.
1652, 4 червня — один з козаків, що прихильно ставився до А. Кисіля, таємно повідомив воєводу про поразку коронного війська під Батогом, радив швидко покинути Київ, що той зробив зразу вночі. Шляхтичі, що взнали це, поспішно покидали місто. Тих, хто не встиг вийти до полудня, з міста не випустили. Київ повернуто козакам.
1654 — Київ стає резиденцією московського воєводи й московського гарнізону за умовами Березневих статей між Московією та козаками, одночасно залишаючись центром козацького Київського полку. В Київ, на прохання Богдана Хмельницького, прибуває загін російських військ під командуванням князів Ф. С. Куракіна і В. В. Волконського. Оглянувши місто, вони прийшли до висновку про необхідність будувати фортецю на місці стародавніх укріплень Ярослава Мудрого. В 1655 році фортеця була побудована.
1658, 6 квітня — Василь Шереметєв призначений першим московським воєводою в Києві.
1667 — перехід Києва й Київщини до Московського царства на підставі Андрусівського перемир´я під час московсько-польської війни 1654–1667 років.
1670-ті — початок будівництва Київської фортеці на Печерську в зв´язку з московсько-османською війною.
1689 — перехід Києва й Київщини до Московського царства на підставі Вічного миру. В місті встановлюється тривладдя — київський магістрат, козацька полкова адміністрація та московська адміністрація.
И это все в несуществующем городе)))))))))))))
1615 — засноване православне Богоявленське братство і відкрито братську школу; відкрито Києво-Печерську друкарню.
1620 — створено нову православну Київську митрополію Константинопольського патріархату. Київське братство отримало від Константинопольського патріарха статус самоврядної одиниці (ставропігії), незалежної від київського митрополита.
1622, 1 жовтня — заява вірменської громади Києва про підпорядкування церкви Різдва та її майна Львівській Вірменській єпархії
1632 — засновано православну Києво-Могилянську колегію за зразком єзуїтських освітніх закладів.
бл. 1640 — згідно опису Ґ. де Боплана, православні мали до 10 храмів, один з яких — Братська церква — знаходилась коло ратуші. Католики мали в місті 4 храми: катедральний, домініканський (на ринку), бернардинський (під горою), єзуїтський («з недавніх пір»).
1648, травень — в ході Хмельниччини, повстанці, при підтримці міщан, без бою увійшли в Київ.
1648, 23 грудня — Богдан Хмельницький урочисто в´їхав до міста під схвальні вигуки киян і православного духовенства. Київ стає центром козацького Київського полку та сотні.
1649, травень — козаки вчинили жорстокий триденний погром шляхтичів, католицького духовенства, монастирів і костелів. Погром спровокував міщанин Полегенький з оточення Хмельницького.
1651, 4 серпня — Київ захоплено військами литовського гетьмана Януша Радзивілла, який спалив Поділ.
1652, 4 червня — один з козаків, що прихильно ставився до А. Кисіля, таємно повідомив воєводу про поразку коронного війська під Батогом, радив швидко покинути Київ, що той зробив зразу вночі. Шляхтичі, що взнали це, поспішно покидали місто. Тих, хто не встиг вийти до полудня, з міста не випустили. Київ повернуто козакам.
1654 — Київ стає резиденцією московського воєводи й московського гарнізону за умовами Березневих статей між Московією та козаками, одночасно залишаючись центром козацького Київського полку. В Київ, на прохання Богдана Хмельницького, прибуває загін російських військ під командуванням князів Ф. С. Куракіна і В. В. Волконського. Оглянувши місто, вони прийшли до висновку про необхідність будувати фортецю на місці стародавніх укріплень Ярослава Мудрого. В 1655 році фортеця була побудована.
1658, 6 квітня — Василь Шереметєв призначений першим московським воєводою в Києві.
1667 — перехід Києва й Київщини до Московського царства на підставі Андрусівського перемир´я під час московсько-польської війни 1654–1667 років.
1670-ті — початок будівництва Київської фортеці на Печерську в зв´язку з московсько-османською війною.
1689 — перехід Києва й Київщини до Московського царства на підставі Вічного миру. В місті встановлюється тривладдя — київський магістрат, козацька полкова адміністрація та московська адміністрація.
И это все в несуществующем городе)))))))))))))
так и что? что это дает Киеву? а Новгород старше? Рим, Афины, Константинополь, десятки городов старше Киева и вообще славянской цивилизации. Что дает понимание того, что Киев был, а Москва появилась позже?
Началось...
Любой документ подлежит сомнению, это правильно. Но имеет значение авторитетность источника а также совпадение с другими источниками и археологическими находками, памятниками истории и т.п.
Так вот Вестерфельд был придворным картографом при польском короле. Согласитесь, что источник вполне авторитетный, на его гравюрах места вполне узнаваемы. Не смогли идентифицировать только руины одного монументального храма, но историки пришли к выводу, что он просто не сохранился до наших дней. Могла ли это быть фантазия? Теоретически могла. Но документ приведенный Вами тоже можно оспорить также. А особого изобилия документов той эпохи не наблюдается так что особо разбрасываться не получается. И уж тем более если есть совпадения с другими.
Кстати Радзивилловская карта тоже является весьма авторитетным источником - насколько это можно вообще относительно бумажных документов считать.
Любой документ подлежит сомнению, это правильно. Но имеет значение авторитетность источника а также совпадение с другими источниками и археологическими находками, памятниками истории и т.п.
Так вот Вестерфельд был придворным картографом при польском короле. Согласитесь, что источник вполне авторитетный, на его гравюрах места вполне узнаваемы. Не смогли идентифицировать только руины одного монументального храма, но историки пришли к выводу, что он просто не сохранился до наших дней. Могла ли это быть фантазия? Теоретически могла. Но документ приведенный Вами тоже можно оспорить также. А особого изобилия документов той эпохи не наблюдается так что особо разбрасываться не получается. И уж тем более если есть совпадения с другими.
Кстати Радзивилловская карта тоже является весьма авторитетным источником - насколько это можно вообще относительно бумажных документов считать.
Ах простите. Радзивилл был литовским князем. Если учесть что на тот момент Польша и Литва были единым государством, то какая нахрен разница? Я на работе и пишу по памяти. Глобально ошибся? Нет, он был именно придворным и занимал весьма видное и авторитетное положение. Кто занимал более авторитетное из тех кто освещал данный период в нашем городе?
І якщо вже почали говорити про Вестерфельда, то у Києві він супроводжував Януша Радзівіла, військо якого розбило козаків у 1651 році і взяло Київ. Якого не було, на думку альтернативно обдарованих
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу