Якби до вас підійшла дитина чужа та спитала "а чого вы розмовляєте російською?"

Не мое , конечно, дело, но я бі ни в коем случае с мамой не встречалась бы.
Это вопросы администрации и педагогов школы.
Ни в одной стране это приемлемым быть не может, и все этого придерживаются.

Задовбали людей, от вони і захищаються. Дитина гіпотетична, а агресивний тиск, нажаль, ні.

Хоч би один угорець чи румун, хоч раз написав тут, що «титульна нація» їх утискає.
Тільки з російськомовними чомусь безкінечна проблема у цьому питанні.

Все в голові, але якщо людина впевнена в своїй позиції, то її не розхитаєш, а як ні то виходить, що виходить.

Писати це фігня, писати будь-хто з нас може. Розмовляти - це зовсім інше. Я теж пишу без проблем, а ось розмовляю вживу частіше російською. Я можу українською, якщо це ’протокольне’ спілкування. Якщо ж воно живе, емоційне та повсякденне - ні, буде суржик. А суржик це срака, тому краще нормальна російська

Так якщо хтось на базарі румунською говорить, його не вимагають перейти на українську, чи не так? Розуміють хоч на мигах, хоч на здогадах.

Суржик з´явився задовго до перехідного періоду, і його носії щиро вважають себе носіями української мови і вдосконалювати свої навички аж ніяк не бажають.

Ті, що вчаться зараз, мають право на помилки. Це зовсім інша справа...

Це вже показник, що люди принаймні прагнуть переходити на українську мову. Ок, про розмовляти. Була одна мама у нас в чаті, яка завжди писала російською. Зараз вона з дитиною у Польщі недалеко від нас, ми зустрілися, вона розмовляє вже лише українською. Ну і я така сама мама)

Ні, суржик це не спроба розмовляти українською. Суржик це показник того, що людина не володіє мовою, не начитана, не має нормального кола спілкування, де можна виговоритись до літературної норми

По перше, намагаються.
Во вторых, не выдавайте делаемое за действительное.
Ваш родительский чат-это не Киев.
Киев перобладающе русскоязычный,сейчас, разумеется, в силу причин,еще больше приезжих.

Ну віруйте. Блажен, хто вірує.

Я б еще добавила , що свою рідну мову теж знаю.

Знаете, російськомовних з мішаниною замість мови теж вистачає. І помилок при написанні стільки, що очі болять. Почитайте, хоча б, на цьому форумі. Не думаю, що там культура, начитаність та світогляд високого рівня. Люди різні. Але, є ті хто прагне змін, а є ті, кому простіше розчепіритися в дверях, але на новий рівень не вийти.

Судячи з більшості відповідей на першій сторінці, малеча ще більше б запевнилась в своїх дитячих переконаннях - що таке добре, а що погано. Молодці, дівки!

Тобто, ви хочете розказати нам про румунів, громадян України, які прийдуть на базар і будуть румунською розмовляти, бо то їхня рідна. А продавці зобовязані їх зрозуміти?

Мене віз таксист румун. Розмовляв румунською. Порозумілись. В Україні. Що вас сказати? Ні, не буде. Румун буде говорити російською, як всі румуни.

З чого ви взяли, що люди ПРАГНУТЬ? Людям іноді зручніше відповісти співрозмовнику на тій мові, на якій він розмовляє (це таке собі підсвідоме уникнення напруженості та конфлікту). Люди можуть промовляти сталі вирази, які карбуються в пам´яті. Також вони просто можуть мімікрувати для досягнення своїх цілей (вигідніше щось запитати українською, аніж російською, менше відсоток отримання потенційної відмови)

І що, де на форумі наші румуни утиснуті?
Хоч один?чому в нас утиснуті виключно російськомовні?

Ви мені хочете довести, що ті люди насправді не хочуть переходити на українську чи що?) Я можу впевнено сказати, що таки багато киян переходить на українську. Які в них мотиви - то вже справа десята. Але результат буде. Люди розмовляли російською, а тепер українською. І я одна з них, і я точно прагну) а, до речі свекруха моя, білоруска, вже теж українською розмовляє. Мені не потрібно розбиратися, прагнуть вони чи ні. Мотиви очевидні

Я б сказала, що Конституція України гарантує мені право розмовляти будь-якою мовою

Я по роботі часто спілкуюся англійською, і можливо комусь моя мова суржик, але коли я запитала чи комфортно мене розуміти, американські співробітники сказали , що все ок, акцент трохи ще гуляє, але ми ж розуміємо, що це не ваша рідна мова і поважаємо те, що ви на такому рівні знаєте нашу. Все. Їм байдуже суржик чи ні, акцент чи ні, головне те, що ти вивчив мову їхньої країни.

Бо їх не утискають й не підходять діти запитати, чому вони розмовляють угорською чи румунською.

А що автор? Злилась

Стосовно відповіді співрозмовнику - я завжди так робила, відповідала російською, якщо до мене зверталися російською, бо це моя друга рідна мова і мені було не принципово. Зараз так не роблю, бо вже таки принципово.

Цитати з «Порадниці» (Думки, висловлені в цій темі, передають погляди авторів і не обов´язково відображають позицію адміністрації)

Тема «Мовне питання. Чому україномовні не можуть просто прийняти той наявний факт, що половина українців - російськомовні»

- «Я вам більше скажу: із часом україномовні українці ставатимуть усе нахабнішими, і все чіткіше вказуватимуть правильний напрям руху російськомовним (саме російськомовним=ворожомовним, не англомовним, не франкомовним, не польськомовним, не японськомовним, не німецькомовним навіть, не кримськотатарськомовним і подібномовним) українцям. Як наслідок: усе частіше російськомовні українці ставатимуть усе ображенішими й ображенішими. Як результат спецоперації із повсякденної українізації - вони або забудуть про власну російськомовність, або виїдуть із україномовної України, де так принижується й паплюжиться їхнє непозбувно-бентежне-почекунове прагнення ґелґотіти мовою свинособак, або виродків, або нелюдів, або ординців, або мордорівців, або орків. Звичайна повсякденна лінгвістична арифметика:) Не дякуйте за пророцтво вашого гіркого, бо зукраїнізованого, майбуття) Просто насолоджуйтеся!»

- «Так і українці та цивілізований світ (не ввесь, а сміливіша й відповідальніша його частина) ПЕРЕСЛІДУВАТИМУТЬ тих, хто хоча би звіддалік нагадувати кацапа виродкового! Таке гірке кацапське майбуття...»

Тема «Пташка з Азовсталі свіже інтерв‘ю дівчини»

- «З цією хачихою ,яка їздила по москві брати інтерв´ю в рос ’зірок’, серйозно???»

В старт - пості автора люди розмовляють між собою й дитині, що підійшла до них із запитанням, зовсім не обов´язково їх розуміти

Якраз мотив - це найважливіше в цьому питанні. Якщо російськомовна людина раптово перейшла на українську мову - тут треба розуміти, чому саме вона це зробила і як вона себе почуває в новому лінгвістичному коконі. Цілком ймовірно, що це захисна реакція і людина таким чином закриває свій внутрішній світ, світ своїх реальних думок та почуттів. Бо тепер вона не просто говорить, а думає, що вона говорить і кому. Такий стрімкий перехід це найчастіше банальний страх конфліктів. Людина намагається бути конформною. Це дуже наочний приклад підкорення індивіда груповому тиску

Хоча... ось ситуація. Сьогодні пішла я з дитиною в магазин Жабку, хто в Польщі той знає, продуктовий магазин. Я звернулася до продавця польскою мовою, а вона відповіла мені російською, тому що почула, що я з дитиною розмовляю українською... і я от зараз думаю - а треба ж мені було їй сказати, а чому ви до мене звертаєтеся російською мовою? Я до вас що російською звернулася? Наступного разу так і зроблю, бо з її боку це було некоректно.

Ви знаєте, я не готова дискутувати на цю тему, але тут скажу вам словами гугл. Результат - це головне. OR Fake it until you make it.

Ну кто же нам доктор, что у нас розбрат, сами же между собой и грыземся, надо научиться лояльности прежде всего друг к другу. Даже сейчас, когда у всех общий враг людям неймется. Как встретили с караваями российскую армию, мы все видели. Но мне кажется тут более важно то, что они считали, что украинская армия разбежится от вида грозных вояк, считали Украину слабой, а себя сильными. Надо иметь сильную, хорошо вооруженную армию и сильную экономику, чтобы боялись сунуться, а тогда можно хоть грызться между собой, хоть нет. Думаю, что одно единство от войны никого не спасет, если мы будем выглядеть легкой добычей в плане обороноспособности.