Сумно дивитися на донечок з татами

Ну вот мы с бывшим мужем разведены. Он видится с ребенком раз в несколько месяцев. Общих детей у них нет и не будет. Да, для ребенка стало стрессом, что родители развелись. Но если бы родители жили вместе и при этом часто скандалили, ребенок испытывал бы еще больший стресс

Я с вами согласна , просто автор подает что в разводе отец может полноценно участвовать в жизни дочери - я думаю нет

Я +/- вашого віку. У моїх деяких однокласниць були хороші тата. Якщо в школі хтось ображав, то також приходив тато і розбирався. І вони зараз найкращі дідусі
У мене, з дитинства можна було списати все на те, що сильно молодий був. Не розумів що таке дитина. Я пам´ятаю уривками, як п´яний досіпувався, що дідусь його заспокоював і прогнав, щоб не чіплявся до дитини. Як п´яний лежав на полу і мискою блювоту накривали.
Як особливе задоволення було посилати мене за прутом. ’ Ні, це не такий’. І при гостях також. А потім в дорослому віці при гостях це згадувати разом з історією того падіння. Це ж смішно. Підлітком змушував підіймати спідницю, щоб вдарити тим прутом. Як мене 8 річну вичитував і мало носом не тикав, бо погано помила підлогу.

Мій брат після розлучення більше часу з дітьми проводив ніж коли жили разом. Він почав тікати з дому. А коли розійшлися, то діти 70% часу були у нього.
По різному буває

Я +/- вашого віку. У моїх деяких однокласниць були хороші тата. Якщо в школі хтось ображав, то також приходив тато і розбирався. І вони зараз найкращі дідусі
У мене, з дитинства можна було списати все на те, що сильно молодий був. Не розумів що таке дитина. Я пам´ятаю уривками, як п´яний досіпувався, що дідусь його заспокоював і прогнав, щоб не чіплявся до дитини. Як п´яний лежав на полу і мискою блювоту накривали.
Як особливе задоволення було посилати мене за прутом. ’ Ні, це не такий’. І при гостях також. А потім в дорослому віці при гостях це згадувати разом з історією того падіння. Це ж смішно. Підлітком змушував підіймати спідницю, щоб вдарити тим прутом. Як мене 8 річну вичитував і мало носом не тикав, бо погано помила підлогу.

Мій брат після розлучення більше часу з дітьми проводив ніж коли жили разом. Він почав тікати з дому. А коли розійшлися, то діти 70% часу були у нього.
По різному буває

О, ну так у вас много историй про него
Попробуйте отпустить , если будет проще не общайтесь
У меня комбо было , что отец что мать были оооочень плохими родителями
Наверное отпечаталось но я в принципе отношусь ко всем историям из детства как к взгляду со стороны , было словно не со мной или в другой жизни , могу самую жесть с улыбкой рассказать -как чужую историю , меня это не цепляет совершенно
Время не вернуть , ничего не исправить , было и было , сейчас могу сама строить свою жизнь

Это 1 процент из 100 и может временно пока женщину не встретил
Хороших отцов мало

А скільки вам зараз? Ви заміжня?

Це унікальний випадок.
Мій тато, коли ’гуляв’ і жив з іншою бабою, то в той же час виховував її синочків. А рідна юна дочка взагалі не цікавила його, я жила сама і не мала що їсти. По факту батьки навіть не розлучені були, тобто аліментів також не було.

О, ну так у вас много историй про него
Попробуйте отпустить , если будет проще не общайтесь
У меня комбо было , что отец что мать были оооочень плохими родителями
Наверное отпечаталось но я в принципе отношусь ко всем историям из детства как к взгляду со стороны , было словно не со мной или в другой жизни , могу самую жесть с улыбкой рассказать -как чужую историю , меня это не цепляет совершенно
Время не вернуть , ничего не исправить , было и было , сейчас могу сама строить свою жизнь

Ситуації різні бувають. Шкода, що за вчинки батьків завжди страждають діти(

Сподіваюся, що у вас зараз все добре 🙏

У меня как у Миззери +- было детство. Плюс, вернее жирный минус - отец был военным. Но я упрямая до чертиков была - давала отпор. С психотерапевтом свои траблы не прорабатывала - смотрю на все свое детство как бы со стороны, меня ничто никогда не триггерило. Сделала выводы как не надо - со своими детьми другого плана воспитание и общение изначально.
Сейчас

Звичайно, добре) Я дивлюсь на історію свого життя як на посібник ’як не треба робити батькам’.
І взагалі всі жахи, що я мала в юності, я осознала вже в дорослому віці. Тоді психіка якось дуже гарно захищалась.
Єдине, що зараз допікає той горе-батько, який хоче допомоги, і я вже на межі не спілкуватись з ним взагалі.

А, я й забула, що порадниці мають екстрасенсорні здібності бачити те чого немає

В мене батьки інваліди. При чому тато, який звик, що з ним бабуся носилася . Тепер він так з мамою. Вона має з ним носитися. Я рідко приїжджаю. Не можу довго на одній території з ними. Може хтось назве терпила. Але ж вони батьки і потрібно на старості допомогати .

У мене формально теж інвалід (офіційно ні, бо то ж треба десь іти, добиватись, а йому то не треба), бо по п´яні руку зламав і тепер після операції, яка витрясла з нас тисячу доларів, далі п´є і вимагає йому помагати. А ще має офіційну відмовку не працювати (рука).
І він один.

То ж вам ще повезло, що мама з ним поряд.
Ненавиджу то все.

Я просто з одного боку сильна і жорстка стала. Також це навчило давати відпір і як не треба робити з дітьми.
А з іншого боку я дуже чуттєва та ранима. В мені неначе дві особистості живе. Та , яку знають оточуючі. І та, яку навіть я не завжди випускаю

Раздвоение личности?
Милая, это уже к психиатру.

Автор, це звісно все впливає, але це, так би мовити, база. На яку вже ви самостійно додаєте потрібні вам емоції та риси, а зайве забираєте.

У вас залишилася образа на батька, що він недолюбив вас маленьку. Але ви можете зробити це самостійно.
Працювали з маленькою дитиною в собі?

Так, пробувала. Іноді здається, що краще б не чіпала

Чому?

Автор , а сколько вам лет ?
Не в том плане что вы не зрелая просто хочу понять когда это происходило , мне 40 во времена моего детства я нормальных отцов вообще не помню !
Не пьет и работает это считалось вообще эталон мужа в семье, поколение какое-то мужчин дефективное было , инфантильность бухающие (Мой отец 59 года ) у всех подруг бати закладывали , никогда ими не интересовались
Мамы работали как лошади и тоже не до детей
Сравнивать отцов тогда и картинку отцов сейчас нецелесообразно , поколения другие , отношения к детям люди пересмотрели

Я помню только раз свое времяпровождение с отцом -он повел меня на елку , мы ехали в метро , у меня фобия турникетов хлопающих , и я очень боялась проходить -в принципе можно ж было перенести меня на руках или возле кондуктора провести но он меня силой протащил с истерикой а потом на эскалаторе еще рассказал что люди раз провалились и их механизм как мясорубкой перемолол 😆🙈
Короче я даже на кладбище к нему не хожу

Ну так так и есть, что теперешнее поколение 30-45лет все психически нездоровое. Потому что воспитывалось нездоровыми родителями по нездоровым советским стандартам

Не все 30-45-летние люди психически нездоровы

Надо автору побольше писать, А то многие думают, что если дитя любили в детстве, то это ГАРАНТ что во всем остальном будет только самое-самое и это сулит только острова и удовольствия. Таки бывает и так и вероятности больше, но без гарантий. Гарантий в этой жизни нет... свой опыт ударов такие ’дети’ могут выгребать уже во взрослой жизни..