Секс-Бомба• 14 мая 2024
сумно, коли хтось їде
живу сама з дитиною далеко від батьків.
вони приїжджають раз в 1-2 місяці на пару днів.
перші дні як приїжджають почуваюсь жахливо, хочеться простору. далі звикаєш, якісь обов´язки відходять (приготувати щось, погуляти з дитиною). а коли вони їдуть і далі пару днів як поїхали - дуже сумно. відчуваєш себе покинутою і нікому не потрібною.
Далі все по колу. Ну і перед їх приїздом нема захвату чи великого бажання.
Пам´ятаю, як давно-давно чоловік (тепер вже колишній) їхав у відрядження, то я перший день чуть не плакала. А далі навіть добре було))
Дочка змінювала школу, то теж плакала, а тепер і не згадує про друзів.
Це у всіх так?
вони приїжджають раз в 1-2 місяці на пару днів.
перші дні як приїжджають почуваюсь жахливо, хочеться простору. далі звикаєш, якісь обов´язки відходять (приготувати щось, погуляти з дитиною). а коли вони їдуть і далі пару днів як поїхали - дуже сумно. відчуваєш себе покинутою і нікому не потрібною.
Далі все по колу. Ну і перед їх приїздом нема захвату чи великого бажання.
Пам´ятаю, як давно-давно чоловік (тепер вже колишній) їхав у відрядження, то я перший день чуть не плакала. А далі навіть добре було))
Дочка змінювала школу, то теж плакала, а тепер і не згадує про друзів.
Це у всіх так?
2
7
0
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу