Пожарник• 09 августа 2024
В дитинстві мама покинула, заради чоловіка, а і в 40 болить
Так склалося, що коли мені було 9 років, мама вирішила вдруге вийти заміж. Отчим мені страшенно не сподобався, я йому, в принципі, також. Така собі взіємна неприязнь.
Я залишилася з бабусею, яка була дуже авторитарна.
Раз на тиждень в четвер вранці, мама до нас приходила на 20-30 хвилин перед школою.
Було морально важко.
Після школи поступила до київського вузу.
Коли мені виповнилося 22 мама розлучилася і повернулася жити до бабусі. Але ми так і не стали близькими людьми.
Пройшовши підлітковий вік сина, а тепер переживаю і з донькою, розумію, скільки тепла мені не додали. І стає себе шкода. Але минуле вже не зміниш.
Мама неодноразово просила вибачення, зараз намагається компенсувати недодане мені в любов до внуків.
Працювала свого часу з психологом. Думала пропрацювала цей біль. Та ні. Болить.
Це виходить, що з цим болем і помру?
Я залишилася з бабусею, яка була дуже авторитарна.
Раз на тиждень в четвер вранці, мама до нас приходила на 20-30 хвилин перед школою.
Було морально важко.
Після школи поступила до київського вузу.
Коли мені виповнилося 22 мама розлучилася і повернулася жити до бабусі. Але ми так і не стали близькими людьми.
Пройшовши підлітковий вік сина, а тепер переживаю і з донькою, розумію, скільки тепла мені не додали. І стає себе шкода. Але минуле вже не зміниш.
Мама неодноразово просила вибачення, зараз намагається компенсувати недодане мені в любов до внуків.
Працювала свого часу з психологом. Думала пропрацювала цей біль. Та ні. Болить.
Це виходить, що з цим болем і помру?
1
7
25
53
Значит надо• 09 августа 2024
Як то кажуть якщо в тебе в дитинстві не було велосипеда, а в дорослому житті є мерседес,
То все одно у тебе в дитинстві не було велосипеда
То все одно у тебе в дитинстві не було велосипеда
1
149
8
Значит надо• 09 августа 2024
Ответ дляSo_so
Не всё можно простить. Как-то так.
Там не те що простити.
У автора просто дира в душі.
І прощення її не закриє
У автора просто дира в душі.
І прощення її не закриє
1
46
Все буде Україна• 09 августа 2024
Ваше дитинство вже давно минуло, живіть сьогодні і майбутнім. Навіщо ви оглядається назад?
4
29
34
Замороженная селедка• 09 августа 2024
у меня, к сожалению, тоже родители были неблагополучные.
Мне было невыносимо тяжело каждый день, я хотела покончить с собой, никому я не была нужна ((
причем родительница никогда не просила прощения, никогда.
Ваша хотя бы извинилась.
Мне было невыносимо тяжело каждый день, я хотела покончить с собой, никому я не была нужна ((
причем родительница никогда не просила прощения, никогда.
Ваша хотя бы извинилась.
30
2
Кава з адреналіном• 09 августа 2024
Ответ дляSo_so
Не всё можно простить. Как-то так.
І не потрібно все прощати.
Такому нема прощення. Діти понад усе мають бути для батьків. Понад особисте щастя також.
Мати зробила вибір. Хай живе з цим вибором.
Все!
Такому нема прощення. Діти понад усе мають бути для батьків. Понад особисте щастя також.
Мати зробила вибір. Хай живе з цим вибором.
Все!
1
27
15
1
Дайте подуться• 09 августа 2024
без обид - но имея семью, детей - фокусируйтесь на поточном
все мы родители не без греха, как бы не хотелось быть самыми лучшими
все мы родители не без греха, как бы не хотелось быть самыми лучшими
4
35
2
Белоснежко• 09 августа 2024
Мне такого не понять, вы по ходу в своей взрослой жизни несчастны, раз забивает голову такой ерундой. Не представляю, чтоб в моей жизни нормальной в голове такой бред был, обиды, боль , психолог. Капец
29
19
3
Значит надо• 09 августа 2024
Автор я з психологом пропрацьовувала певний момент. Ситуація яка вже сталась, і її не провернути назад.
То психолог радила просто прийняти це.
Як люди інваліди приймають відсутність якогось органа. Як маленькі приймають свій зріст, як руді приймають свої веснянки, тощо.
Прийняти як частину життя яке буває не тільки солодким. І полюбити себе з таким прийнятими життям
То психолог радила просто прийняти це.
Як люди інваліди приймають відсутність якогось органа. Як маленькі приймають свій зріст, як руді приймають свої веснянки, тощо.
Прийняти як частину життя яке буває не тільки солодким. І полюбити себе з таким прийнятими життям
1
23
1
АяВсёЗнаю• 09 августа 2024
Ответ дляSo_so
Не всё можно простить. Как-то так.
Автора не бросили, не держали в опасной для жизни ситуации и так далее.
9
12
3
Значит надо• 09 августа 2024
Ответ дляВсе буде Україна
Ваше дитинство вже давно минуло, живіть сьогодні і майбутнім. Навіщо ви оглядається назад?
Дитинство це наше коріння з якого ми ростем, наша опора. В дитинстві ми. Розуміємо своє місце в цьому житті
1
11
АяВсёЗнаю• 09 августа 2024
Ответ дляKievN
А не факт, что если бы мама жила с вами, вы бы сейчас не считали, что вам ’недодали’ и не жалели себя
Это вообще мало зависит от внешних факторов
Это вообще мало зависит от внешних факторов
Или были бы конфликты с отчимом, к примеру. И та же претензия
9
1
автор
Пожарник
• 09 августа 2024
Ответ дляЗначит надо
Як то кажуть якщо в тебе в дитинстві не було велосипеда, а в дорослому житті є мерседес,
То все одно у тебе в дитинстві не було велосипеда
То все одно у тебе в дитинстві не було велосипеда
Ну якось і в мене так.
4
3
Все буде Україна• 09 августа 2024
Ответ дляЗначит надо
Дитинство це наше коріння з якого ми ростем, наша опора. В дитинстві ми. Розуміємо своє місце в цьому житті
Забагато значення надаєте дитинству. Поки копаєтеся в минулому дитинства, життя проходить повз. Треба не оглядатися, а прийняти те, що вже сталося і рухатися вперед
2
1
26
Скокмоно - стокнуно• 09 августа 2024
Ответ дляВсе буде Україна
Ваше дитинство вже давно минуло, живіть сьогодні і майбутнім. Навіщо ви оглядається назад?
Расскажите, пожалуйста, по пунктам, как это сделать на практике.
6
1
Все буде Україна• 09 августа 2024
Ответ дляСкокмоно - стокнуно
Расскажите, пожалуйста, по пунктам, как это сделать на практике.
Ну,якщо ви не здатні зробити це самостійно, то зверніться до спеціаліста, але не до того, який почне по поличкам розкладати ваше дитинство, а до того, хто допоможе прийняти себе і своє життя. Без цього прийняття себе ви не зможете насолоджуватися життям і рухатися вперед
2
8
Значит надо• 09 августа 2024
Ответ дляВсе буде Україна
Забагато значення надаєте дитинству. Поки копаєтеся в минулому дитинства, життя проходить повз. Треба не оглядатися, а прийняти те, що вже сталося і рухатися вперед
В мене як раз таки були мегапррекрасні батьки. І до 40 років я була ’ донечкою’ , в мене завжди була стіна і опора яка мене прийме і підстрахує.
Це надавало впевненості не боятись і рухатись далі по життю
Це надавало впевненості не боятись і рухатись далі по життю
1
26
АяВсёЗнаю• 09 августа 2024
Ответ дляЗначит надо
Дитинство це наше коріння з якого ми ростем, наша опора. В дитинстві ми. Розуміємо своє місце в цьому житті
С одной стороны да.
С другой тут многие считают что бедное детство на вина родителей и это просто надо перерасти. Так и тут.
Мало у кого все идеально
С другой тут многие считают что бедное детство на вина родителей и это просто надо перерасти. Так и тут.
Мало у кого все идеально
3
Anna.sekret• 09 августа 2024
У Вас глубокая детская травма. Ее нужно хорошо проработать и избавиться от нее. Иначе придется всю жизнь жить с этой болью, и это может сказаться на Ваших детях. Попробуйте почитать литературу на эту тему, подберите подходящие книги, может найдутся пару психологических приемов. Посмотрите видео от психологов на ютуб, на ту тему. В идеале идти к психологу, но я понимаю что это не для нашего менталитета. Я и сама сейчас справляюсь со своими психологическими травмами, другого рода.. но пытаюсь сама без психолога. Надеюсь удастся. И вы пробуйте, удачи Вам!
1
1
АяВсёЗнаю• 09 августа 2024
Ответ дляЗначит надо
В мене як раз таки були мегапррекрасні батьки. І до 40 років я була ’ донечкою’ , в мене завжди була стіна і опора яка мене прийме і підстрахує.
Це надавало впевненості не боятись і рухатись далі по життю
Це надавало впевненості не боятись і рухатись далі по життю
А могло оставить вас инфантильной и не амбициозной, к примеру
5
5
2
Роздратована шкіра• 09 августа 2024
хорошо, что вообще поняла свою вину и пытается загладить.
мою маму бабушка так же оставила с бабушкой, а сына младшего с собой взяла. до сих пор рассказывает, что такого или не было, или так сложилось и она не могла взять ее. очнулась после 55 лет, когда инсульт жахнул, вспомнила. что у нее дочь и она её должна досматривать
мою маму бабушка так же оставила с бабушкой, а сына младшего с собой взяла. до сих пор рассказывает, что такого или не было, или так сложилось и она не могла взять ее. очнулась после 55 лет, когда инсульт жахнул, вспомнила. что у нее дочь и она её должна досматривать
8
Дайте подуться• 09 августа 2024
Мама неодноразово просила вибачення, зараз намагається компенсувати недодане мені в любов до внуків.
Ну так позвольте ей это сделать
Пусть у ваших детей будет любящая мама и бабушка
Ну так позвольте ей это сделать
Пусть у ваших детей будет любящая мама и бабушка
16
Ольга.Д.О.• 09 августа 2024
Автор, минулого ви не змінете. А от майбутнє залежить від вас. Або жити з болем і образою, або вільно. Спробуйте ще техніки викричати свій біль (вималювати, вибити.. дати вихід). І живіть далі з поглядом вперед.
1
1
7
Молода і нерозважлива• 09 августа 2024
А до ваших 9 років ваша кукушка певно теж була ніякою матірʼю, тому що нормальна мати не здурів ради хєра дитя не залишить. Я б таке не побачила
6
11
Значит надо• 09 августа 2024
Ответ дляАяВсёЗнаю
А могло оставить вас инфантильной и не амбициозной, к примеру
Можливо, не знаю як це працює.
Лапка• 09 августа 2024
Знаєте, ваша мама визнала свою провину, вибачилась. Це вже багато означає.
Бо деякі батьки до самої смерті не визнають своїх помилок
Бо деякі батьки до самої смерті не визнають своїх помилок
13
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу