Хочеться з кимось поговорити про мою ситуацію, але нікому і не розкажеш🙄
З чоловіком 10 років разом, є дитина 2,6 роки. Все було добре, кохання, взаєморозуміння, підтримка, дитина запланована, звісно були якісь нюанси, але все влаштовувало +-. Після 2х років декрету я зрозуміла, що втрачаю себе як жінка...від чоловіка не було уваги, ми були стомлені, він з роботи, я з дитиною одна 24/7, хочеться легкості, емоцій, почуттів...секс став не той, наявність побутових проблем, невдоволення фінансовим положенням. 3 місяці назад я познайомилась з чоловіком, емоції, пристрасть і все інше просто накрило нас. Були зустрічі, був класний секс, були емоції ті, яких так не вистачало, але потім почались певні проблеми. Я не готова йти з сім´ї, він також, бо одружений. Головою розуміємо, що разом нам не бути, але тягне один до одного сильно і постійно присутні Емоційні качелі, що мене не зовсім влаштовує, бо я ціную стабільність і легкість у відносинах, а не постійні переживання.
Питання в тому, що коханця ніби покинути не можу, бо він мені в емоційному плані дає те чого не вистачає, ту пристрасть, те відношення коли ти себе відчуваєш жінкою і сім´ю свою не хочу руйнувати, бо чоловік в мене хороший як людина, ніколи не залишить мене в біді, тим паче є дитина спільна. Але не має до нього тих почуттів, інтиму взагалі не хочеться, я як до родича і до друга відношусь до нього.
Можливо в когось була схожа ситуація? Чи можливо викинути з голови коханця, чи можливо повернути почуття до чоловіка?
І як взагалі бути, бо я дуже заплутала сама ж себе😭😭😭
З чоловіком 10 років разом, є дитина 2,6 роки. Все було добре, кохання, взаєморозуміння, підтримка, дитина запланована, звісно були якісь нюанси, але все влаштовувало +-. Після 2х років декрету я зрозуміла, що втрачаю себе як жінка...від чоловіка не було уваги, ми були стомлені, він з роботи, я з дитиною одна 24/7, хочеться легкості, емоцій, почуттів...секс став не той, наявність побутових проблем, невдоволення фінансовим положенням. 3 місяці назад я познайомилась з чоловіком, емоції, пристрасть і все інше просто накрило нас. Були зустрічі, був класний секс, були емоції ті, яких так не вистачало, але потім почались певні проблеми. Я не готова йти з сім´ї, він також, бо одружений. Головою розуміємо, що разом нам не бути, але тягне один до одного сильно і постійно присутні Емоційні качелі, що мене не зовсім влаштовує, бо я ціную стабільність і легкість у відносинах, а не постійні переживання.
Питання в тому, що коханця ніби покинути не можу, бо він мені в емоційному плані дає те чого не вистачає, ту пристрасть, те відношення коли ти себе відчуваєш жінкою і сім´ю свою не хочу руйнувати, бо чоловік в мене хороший як людина, ніколи не залишить мене в біді, тим паче є дитина спільна. Але не має до нього тих почуттів, інтиму взагалі не хочеться, я як до родича і до друга відношусь до нього.
Можливо в когось була схожа ситуація? Чи можливо викинути з голови коханця, чи можливо повернути почуття до чоловіка?
І як взагалі бути, бо я дуже заплутала сама ж себе😭😭😭
показать весь текст
1
2
4
7
Ответ дляviter33
Я схожий на зовсім божевільного ?)))
Перше правило зрад - про це не можна ’тріпатися’
ніде, нікому, за жодних обставин
Бо кохання пройде. а сім’ю вже не склеїш
Перше правило зрад - про це не можна ’тріпатися’
ніде, нікому, за жодних обставин
Бо кохання пройде. а сім’ю вже не склеїш
Тому мною і була створена дана тема, бо поділитись з кимось з близьких буде занадто)
sna01012016• 02 января в 19:53
Автор, была в похожей ситуации, так накрыло, полностью внутренне отстранилась от семьи, мысли только о нем, хотя муж у меня хороший, дочь, в браке 18 лет. Создавала тут тему и так благодарна всем, некоторые ответы сохраняла себе и перечитывала по-несколько раз. Очень рада, что до интима не дошло, как пелена с глаз сошла. Останавливайте все силою воли и берегите семью.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу