Отношения со взрослой дочерью.Все сложно,не хочет общаться.Как это принять?

Читала, що Петрановська на питання , чому діти про яких піклуються нічим не задоволені, а ті про кого не дбають дуже гарно ставляться до батьків, відповідь така, бути чимость незадоволеним це розкіш, яку мають тільки ті, хто впевнені ,що їх люблять. Знаєте мені відразу все стало зрозуміло і дітки алкоголічок, які голодують, але показують інспектору кастрюлю , з присохшими макаронами, дивіться ми їмо не забирайте нас від мами і те , що діти яким дують у д.. вважають батьків за ніщо. Можливо ми дійсно їх так сильно образили, хай ідуть до психолога, можна сказати ,що коли розберешся ми будемо тут і будемо любити тебе як і завжди.

Проблема в тому, що ви вважаєте, що дитина апріорі винна батькам, але насправді це не так. Є якісь базові речі, які прописані законодавчо - типу утримання до повноліття, потім діти допомагають батькам на пенсії, якщо є потреба.
А ці психологи, яких ви так активно знецінюєте - просто пояснюють людям, що насправді ніхто нічого нікому не винен більше того, що прописано в законі. Все що вище мінімума - це про стосунки, про бажання, а не про борги
Народження дітей - це свідомий вибір людей, коли вони (двоє дорослих людей) розуміють, що в них достатньо сил, любові, ресурсу і бажання привести в цей світ ще одну людину і як мінімум 18 років віддавати. Це не договір купівлі-продажу, де ви за 18 років тарілок супу купили собі довічного безкоштовного раба який вам винен, бо ви «вклади все, що могли» (читай - все, що вважали за потрібне)
Хочете нормального відношення від дітей - будуйте нормальні стосунки. А як не хочете - не жалійтесь, вони вкладають в вас все, що можуть(тобто те, що вважають потрібним), все закономірно

Вы про мою бурную фантазию же знаете) про мои триггеры. Я с психологом проработала важные для меня вещи. Перестала душить сына и выстроила взаимодействие с мамой такое, какое считаю нужным.

ой блин, я не знаю насоклько это ваша ситуация. но у меня есть подруга, красивая нежная женщина чуть старше меня.
и ее выросшая дочка попала в секту этого ЛОбковского.
перетсала общаться.
ну я и спрашиваю, а в чем претензии.
так там какие тоенпонятные претензии по типу ’ты профукала свою жизнь, жила не так как надо (дочке видимо виднее как надо, подруга не работала чтобы полностью занимиться ребенком, домом, готовкой, всмысле что не шарилась по миру). ты прожила жизнь неудачницы.’

Епта, так это выбор матери чью жизнь проживать. тебя это каким местом касается: домохозяйка она, или бухгалетрша?
ты свою сначала проживи. а то очень удобно учиться на платном факультете, иметь дорогой телефон, дорогую обувь,
еще и претензи вываливать.
27 лет, а все родители в клювик кладут.
я бы вообще выгнала к херам такую кобылу.

Автор, это сепарация. Уверена, она потом скажет, что не говорила таких слов.
Все говорят, что это родители не такие, раз ребенок не хочет общаться. А мне психолог сказала, что я слишком хорошая мама, и чтобы отделиться ребенку нужна причина, а где ее взять, если все хорошо, поэтому причина надумана. И раньше мы общались, как мама и ребенок, а потом дочка проживет сепарацию и вернется в отношения с позиции ’взрослый-взрослый’. Так и вышло. У дочки это заняло приблизительно год.

Вы жалеете, что так себя вели? Понимаете, что ваш сын без криков и побоев вырос бы тоже хорошим?

Что значит время? Что пахали много?
Что мешало родителям того времени, хоть раз в день, перед сном, обнять своего ребёнка, сказать, люблю тебя? Как это с ’ тем временем’ связано?

Никогда не было плевать, весь мир вертелся вокруг неё,вокруг её проблем,её здоровья, её кружков,учёбы и т п

Моя мама приходила ко мне домой, когда сын был новорождённым, и запугивала меня. Умрёт, задохнется, поперхнется, простудился, сквозняк, вирусы и тд. Я её слушала и начала шизеть. Я могу показать толщину карточки сына, и количество докторов, которых я прошла, потому что маме казалось, что глаз косит, складочка не ровная, прививки-зло. Еда из магазина тоже. И это мы с ней не жили. У меня был муж и своя семья. Но, я её слушала, и насиловала оперой реьенка. Когда в +20 он у меня в конверте из овчины был. Мой сын не падал на улице, потому всегда была я, которая за руку держала. Мой сын никогда не плакал, потому что я сразу была на голове со всем. Тепличный на 10000% Повезло, что мне попалась статья про гиперопеку, и как это проявляеься потом, во взрослом возрасте. И я пошла к психологу, когда моему ребёнку было 2. Чтоб мне вправили мозги . Мне помогло. А ещё через пол года мы уехали жить в Европу. Где дети в садике с соплями. Утром едят хлеб с присыпкой, ходят без шапки, едят грязными руками - и не умирают. И до меня доперло, что я делала все не так. Хорошо, что допердо в 2, в не в 22. И до сих пор у меня остались отголоски гиперопект, тревожности. Но я борюсь. Изо всех сил борюсь с собой. А когда не получается, потом поговаривают и извиняюсь.

Какие у Вас сейчас отношения с мамой? Вы поддерживаете общение?

Сколько сыну?

Я обіймала
І виціловувала
Піся попа
Одежа тільки з чіко була у 2000
Олл інклбзиви з трьох міс
Європа з першого класу кожні канікули
ЮБК щоліта
Освіта в Європі
Та й маю те саме, що у автора

Права забрали - на доця нові
Буковель ? На доця
Берлін Париж на тиждень ?
На доця

Я обіймала
І виціловувала
Піся попа
Одежа тільки з чіко була у 2000
Олл інклбзиви з трьох міс
Європа з першого класу кожні канікули
ЮБК щоліта
Освіта в Європі
Та й маю те саме, що у автора

Права забрали - на доця нові
Буковель ? На доця
Берлін Париж на тиждень ?
На доця

Я ребенок, которого били, оскорбляли, матюкали в детстве, не любили и так далее. Повзрослев я высказала все наболевшее, но не потому что этого позволяла «материнская любовь», а потому что тебя прошлое рвало изнутри. Сначала моя мама делала круглые глаза и вид, что я все выдумываю. Потом у меня родились дети и я, думаю, внутренне она увидела разницу в наших методах воспитания

Вы жалеете, что так себя вели? Понимаете, что ваш сын без криков и побоев вырос бы тоже хорошим?

Я обіймала
І виціловувала
Піся попа
Одежа тільки з чіко була у 2000
Олл інклбзиви з трьох міс
Європа з першого класу кожні канікули
ЮБК щоліта
Освіта в Європі
Та й маю те саме, що у автора

Права забрали - на доця нові
Буковель ? На доця
Берлін Париж на тиждень ?
На доця

А ви ніколи не цікавилися у своєї мами, як її саму виховували? То спитайте, прозрієте трохи.
Часи міняються, методи міняються.
Ваші діти вам також розкажуть, що ви нечюткая.
Але що поробиш, треба вміти ставати дорослими.

обеспечить всем необходимым - это обязанность родителя, которая появляется после рождения ребёнка. Которая длится официально до 18 лет. Ребёнок получил базу и ушёл в свою жизнь. Получала бы эмоционально, чувствовала бы что любима, была бы и дальше с мамой. Вина мамы в том, что за сравнивает базовые обязанности и потребности и любовь

Я знаю, як виховували мою маму. Це не виправдовує її відношення до своїх дітей. І образи у мене на неї вже не має, болю не має.
Стосовно вашої спроби виправдати побутове насилля. Батьки мого чоловіка старші за моїх. І в чоловіка в дитинстві була здорова атмосфера. І зараз його батьки в свої 75 адекватні, а моя мама в 65 – ні, на жаль

Я знаю, як виховували мою маму. Це не виправдовує її відношення до своїх дітей. І образи у мене на неї вже не має, болю не має.
Стосовно вашої спроби виправдати побутове насилля. Батьки мого чоловіка старші за моїх. І в чоловіка в дитинстві була здорова атмосфера. І зараз його батьки в свої 75 адекватні, а моя мама в 65 – ні, на жаль

Вообще необязательно. Не жалею. Я тогда и так еле выжила, получив невроз, психод, депрессию и панические атаки. Побои - эк вы громко сказали

Ваша позиция ясна. Но мне с ней сложно согласиться. Я вижу, что дети вырастают прекрасными людьми не благодаря родителям, а часто вопреки

Ви не зрозуміли про що я. Мама від природи холодна емоційно, чуєте? Такий психотип у неї. В чому її вина, що вона такою народилася?

А моего мужа пороли за малейшую провинность. На колени на гречку ставили. Никогда ничего не дарили ни на ДР, ни на НГ, не покупали одежду, только школьную форму, никуда не возили, кроме огорода. У него НИ ОДНОЙ ОБИДЫ на родителей!

Я жалею, хоть и не в такой степени все было, но … я сама была травмированная и по-другому не умела, не могла. Отношения, слава богам, хорошие, я спрашивала, не держит ли уже взрослый сын на меня обиду, извинялась

Кружки она выбирала сама,к врачам ходили разным, чаще к частным,одевали в меру своих возможностей и её желаний,ну точно не хуже её одноклассников,но она всегда и всем была не довольна.

К психологу ходит она и после психолога совсем перестала общаться

у вас какого возраста дети есть???
у меня из моего круга общения ( возраст детей 21-24) к психологам ходят все))) это у них тренд такой , такое поколение
к сожалению, много нечистоплотных самоучек, которые разводят детей на деньги таким способом
фанфики-аниме- туда же и тренды обвинять родителей во всем

Батьків не вибирають. Від побутового насилля ви вже навчилися захищатися, сподіваюся, вам же більше 18 років?
В 65 вже й деменція буває, майте на увазі. І перші ознаки - якраз неадекватність.