Метелик• 12 мая в 07:12
Так виснажує мене підліток, що боюся коли проснеться мене знову трусити почне
Господи допоможи мені.😓😭😭😭
показать весь текст





Бубль Гум)• 12 мая в 08:18
Ответ дляПасти Ла
Не знаю, чи допоможе вам ця інформація, але я була таким підлітком. У 16 з´явилося перше кохання. З ним - жахлива поведінка, втечі з дому (мама шукала по лікарнях і моргах), конфлікти і навіть наркотики. Відпустило років у 20. Отакий затяжний протестний період. Шкодую неймовірно, що так тріпала мамі нерви. Але зраз мені 38. Зробила себе сама. Закінчила університет. Побудувала бізнес. Матеріально незалежна. З мамою ми надзвичайно близькі вже багато років. Тримаємось одна за одну. А вас, автор, обіймаю міцно.
Вы ж понимаете, что у таких историй как у вас хороший конец 50/50. Вам повезло. А кто-то родил в 16, или забил на все и нигде так и не выучился , или стал наркоманом. Мы переехали в другой город год назад. И вот моя просится на ДР к подружке в прошлый город с ночёвкой. На вопрос где отмечать будут: сначала беседка на озере , а потом ночной клуб, Беседка потому что именинница хочет с алкоголем , а в 15 лет нигде не разрешат, принесут с собой в беседку. Ну а потом в клуб пойдут. Если клуб на 10 вечера, значит все родители в курсе, я в шоке. Детям по 15.

Коржик• 12 мая в 08:19
Ответ дляМетелик
15. Для прикладу, може не йти на навчання бо немає настою.
Огризається, відверто хамить
Дівчинка
Огризається, відверто хамить
Дівчинка
Лишайте плюшек
Сегодня не целуюсь• 12 мая в 08:23
Ответ дляВмію заміряти найкраще
Благати - не допоможе, і погрози - не допоможе. А раціональна вимога - може. Вона повинна вкладатися в бюджет. Якщо ні - на вихід.
Она -несовершеннолетняя. Почему она должна вкладываться в бюджет? Мне реально непонятно. Причем у меня двое взрослых достаточно детей.Дочке вот 18 исполнилось. Автору - держаться. Это самое сложное время. Где то в 17 становиться легче.


Подвійна веселка• 12 мая в 08:24
Ответ дляМетелик
Повірте скільки всього було сказано. Благала, кричала, плакала…
Знову благала …
Нічого не допомагає
Знову благала …
Нічого не допомагає
Ні в якому разі не демонструйте при ній свою слабкість, бо це їх тільки бісить. Маю таку доньку, витребеньки почала викидувати з 14. Чесно це не просто важко, іноді здається що ти вже просто не виживеш у всьому цьому. Моїй 17 ще не пропустила, хоч вже й не так критично як в 16. Повчанням, погрозами та маніпуляціями ви зробите тільки гірше. Якщо ще є шанс вмовити на психолога, то спробуйте. Моя категорично відмовилася. Поспілкуйтеся з психологом без неї. Спілкуйтеся спокійно, не нав´язуйтеся


автор
Метелик
• 12 мая в 08:24
Ответ дляСегодня не целуюсь
Она -несовершеннолетняя. Почему она должна вкладываться в бюджет? Мне реально непонятно. Причем у меня двое взрослых достаточно детей.Дочке вот 18 исполнилось. Автору - держаться. Это самое сложное время. Где то в 17 становиться легче.
Дякую🙏 надіюсь я витримаю це все

Ms. Похвала• 12 мая в 08:27
Ответ дляМетелик
Не зрозуміла яке це має відношення до теми.
Не зважайте.
Ніхто не зрозумів)
Але тут так люблять. Писати і питати аби що.
Ніхто не зрозумів)
Але тут так люблять. Писати і питати аби що.
автор
Метелик
• 12 мая в 08:28
Ответ дляСтильна штучка
Заранее планировали её учебу в Польше?
Так, ще до війни
автор
Метелик
• 12 мая в 08:29
Ответ дляЗновЗдоров
вы, наверное, задаетесь вопросом: ’Как так?! Любимая дочь, давали все самое лучшее, а она сейчас вот так вот...’ Верно?
Звісно ні. Я зараз не свої очікування абсолютно
автор
Метелик
• 12 мая в 08:29
Ответ дляПодвійна веселка
Ні в якому разі не демонструйте при ній свою слабкість, бо це їх тільки бісить. Маю таку доньку, витребеньки почала викидувати з 14. Чесно це не просто важко, іноді здається що ти вже просто не виживеш у всьому цьому. Моїй 17 ще не пропустила, хоч вже й не так критично як в 16. Повчанням, погрозами та маніпуляціями ви зробите тільки гірше. Якщо ще є шанс вмовити на психолога, то спробуйте. Моя категорично відмовилася. Поспілкуйтеся з психологом без неї. Спілкуйтеся спокійно, не нав´язуйтеся
Дякую велике 🙏
Сегодня не целуюсь• 12 мая в 08:30
Ответ дляМетелик
Дякую🙏 надіюсь я витримаю це все
И еще -просто имейте ввиду - иноязычное окружение - само по себе - очень высокий фактор стресса. Без всякого буллинга. Очень трудно всем. Подростки просто не имеют сил с этим справляться и не умеют нас жалеть. Вот увидите- потом она не сможет вспомнить-как чудила, все останется в прошлом
Скажет- мама , ну ты что? Не было такого. Моя после школы приходила- просто падала и засыпала. Никогда с ней такого раньше не было. В детстве даже не спала днем. Видно мозгу нужен перерыв- в себя прийти.


автор
Метелик
• 12 мая в 08:31
Ответ дляСегодня не целуюсь
И еще -просто имейте ввиду - иноязычное окружение - само по себе - очень высокий фактор стресса. Без всякого буллинга. Очень трудно всем. Подростки просто не имеют сил с этим справляться и не умеют нас жалеть. Вот увидите- потом она не сможет вспомнить-как чудила, все останется в прошлом
Скажет- мама , ну ты что? Не было такого. Моя после школы приходила- просто падала и засыпала. Никогда с ней такого раньше не было. В детстве даже не спала днем. Видно мозгу нужен перерыв- в себя прийти.

Дякую 🙏
Ms. Похвала• 12 мая в 08:31
Ответ дляПасти Ла
Не знаю, чи допоможе вам ця інформація, але я була таким підлітком. У 16 з´явилося перше кохання. З ним - жахлива поведінка, втечі з дому (мама шукала по лікарнях і моргах), конфлікти і навіть наркотики. Відпустило років у 20. Отакий затяжний протестний період. Шкодую неймовірно, що так тріпала мамі нерви. Але зраз мені 38. Зробила себе сама. Закінчила університет. Побудувала бізнес. Матеріально незалежна. З мамою ми надзвичайно близькі вже багато років. Тримаємось одна за одну. А вас, автор, обіймаю міцно.
Так, не допоможе.
В мене приблизно те ж саме, і навіть наркотики теж. При цьому відмінниця, золота медаль і все таке.
Але зараз я розумію, що це просто диво, як я вижила тоді.
Із мамою були і є чудові стосунки. Шкода її було, все розуміла, але тупо робила по-своєму.
Виховання взагалі ролі не грає. Дитина робить те, що вважає за потрібне, та й усе.
В мене приблизно те ж саме, і навіть наркотики теж. При цьому відмінниця, золота медаль і все таке.
Але зараз я розумію, що це просто диво, як я вижила тоді.
Із мамою були і є чудові стосунки. Шкода її було, все розуміла, але тупо робила по-своєму.
Виховання взагалі ролі не грає. Дитина робить те, що вважає за потрібне, та й усе.


Подвійна веселка• 12 мая в 08:31
Ответ дляПасти Ла
Не знаю, чи допоможе вам ця інформація, але я була таким підлітком. У 16 з´явилося перше кохання. З ним - жахлива поведінка, втечі з дому (мама шукала по лікарнях і моргах), конфлікти і навіть наркотики. Відпустило років у 20. Отакий затяжний протестний період. Шкодую неймовірно, що так тріпала мамі нерви. Але зраз мені 38. Зробила себе сама. Закінчила університет. Побудувала бізнес. Матеріально незалежна. З мамою ми надзвичайно близькі вже багато років. Тримаємось одна за одну. А вас, автор, обіймаю міцно.
Ой ви вселили в мене надію
Подвійна веселка• 12 мая в 08:37
Ответ дляMs. Похвала
Так, не допоможе.
В мене приблизно те ж саме, і навіть наркотики теж. При цьому відмінниця, золота медаль і все таке.
Але зараз я розумію, що це просто диво, як я вижила тоді.
Із мамою були і є чудові стосунки. Шкода її було, все розуміла, але тупо робила по-своєму.
Виховання взагалі ролі не грає. Дитина робить те, що вважає за потрібне, та й усе.
В мене приблизно те ж саме, і навіть наркотики теж. При цьому відмінниця, золота медаль і все таке.
Але зараз я розумію, що це просто диво, як я вижила тоді.
Із мамою були і є чудові стосунки. Шкода її було, все розуміла, але тупо робила по-своєму.
Виховання взагалі ролі не грає. Дитина робить те, що вважає за потрібне, та й усе.
А як ви вважаєте, що змушувало вас себе так поводити? Моя зараз каже, що не хоче дітей, не хоче аби в неї була така дитина,як вона, каже: ’Що ти такого накоїла страшного в минулому житті, що тобі дісталася я?’ Все розуміє, але як находить щось, не може зупинитися. Теж вже йшла з дому, був алкоголь, секс, шаландалася з невідомим аморальними людьми. Це чудо, що вона в свої 16 взагалі вижила


Продавчиня кіз• 12 мая в 08:44
Ответ дляМетелик
Дякую . Вона так підкосила моє здоровʼя…
Я на АД. Тиждень робила перерву, відчуваю знову потрібно пити(
Я на АД. Тиждень робила перерву, відчуваю знову потрібно пити(
Ну, здрасьтє, автор…
З АД тільки сходити треба пару місяців, це у вас синдром відміни АД. Скільки ви його приймали?
З АД тільки сходити треба пару місяців, це у вас синдром відміни АД. Скільки ви його приймали?

Корсет_на_шурупах• 12 мая в 08:46
Ответ длядоминиканика
Опять мертветчуковская ботня темы клепает
То вийдіть з відси, вас тут що привʼязали? Що за народ….

Тарабарщина• 12 мая в 08:49
Ой я такая была ужасная в подростковом возрасте,бедные мои родители как это терпели. Ничего, вытерпели мои драки, уходы из дома, пьянки-дискотеки-сигареты, всякие поджоги чужих домов)) питарды, маты-перематы на взрослых и воровство продуктов в магазинах🤣 Выжила! Как это я чудом обошла детскую комнату полиции, наверное потому что хорошо в школе училась, не трогали)))


Фокус-Покус• 12 мая в 08:49
Ответ дляГорня капучіно
ой, такой сложный, прям деваться некуда. сидит себе подросток на всем готовом и творит дичь. и почему-то его надо жалеть, ибо возраст сложный

Це обов´язок батьків - допомогти дитині вирости і підтримати її в складний, мабуть найскладніший, період життя. Іноді це складно для батьків, зараз особливо складно з війною. Батьки повинні для дітей - терпіти, розуміти, підтримквати, а не навпаки

Пасти Ла• 12 мая в 08:51
Ответ дляБубль Гум)
Вы ж понимаете, что у таких историй как у вас хороший конец 50/50. Вам повезло. А кто-то родил в 16, или забил на все и нигде так и не выучился , или стал наркоманом. Мы переехали в другой город год назад. И вот моя просится на ДР к подружке в прошлый город с ночёвкой. На вопрос где отмечать будут: сначала беседка на озере , а потом ночной клуб, Беседка потому что именинница хочет с алкоголем , а в 15 лет нигде не разрешат, принесут с собой в беседку. Ну а потом в клуб пойдут. Если клуб на 10 вечера, значит все родители в курсе, я в шоке. Детям по 15.
Звісно, розумію. Але в житті, по суті, все 50/50. Хіба ні? В мене чудові батьки. Я росла в любові змалечку. Сім´я повна. Але чомусь так відбулось.

Сиамская сороконожка• 12 мая в 08:51
Ответ дляСегодня не целуюсь
И еще -просто имейте ввиду - иноязычное окружение - само по себе - очень высокий фактор стресса. Без всякого буллинга. Очень трудно всем. Подростки просто не имеют сил с этим справляться и не умеют нас жалеть. Вот увидите- потом она не сможет вспомнить-как чудила, все останется в прошлом
Скажет- мама , ну ты что? Не было такого. Моя после школы приходила- просто падала и засыпала. Никогда с ней такого раньше не было. В детстве даже не спала днем. Видно мозгу нужен перерыв- в себя прийти.

Так і є, син 3й рік навчається в словацькій школі, йому подобається, булінгу немає, з однокласниками гарні стосунки, а приходить і часто падає і відсипається. І це вже полегше
Твоя космішна• 12 мая в 09:03
Чим менше дитина заслуговує любові, тим більше вона їй потрібна.
Моїй 10 і вона останній рік через день мозговинос влаштовує.
Спочатку крики, істерики, сльози. Я в шоці була.
А потім я зрозуміла, що треба зробити крок назад, вийти з кімнати, змінити тему. Обійняти або доторкнутися. Вони як їжаки у цьому віці.
Моїй 10 і вона останній рік через день мозговинос влаштовує.
Спочатку крики, істерики, сльози. Я в шоці була.
А потім я зрозуміла, що треба зробити крок назад, вийти з кімнати, змінити тему. Обійняти або доторкнутися. Вони як їжаки у цьому віці.

Подвійна веселка• 12 мая в 09:05
Ответ дляТвоя космішна
Чим менше дитина заслуговує любові, тим більше вона їй потрібна.
Моїй 10 і вона останній рік через день мозговинос влаштовує.
Спочатку крики, істерики, сльози. Я в шоці була.
А потім я зрозуміла, що треба зробити крок назад, вийти з кімнати, змінити тему. Обійняти або доторкнутися. Вони як їжаки у цьому віці.
Моїй 10 і вона останній рік через день мозговинос влаштовує.
Спочатку крики, істерики, сльози. Я в шоці була.
А потім я зрозуміла, що треба зробити крок назад, вийти з кімнати, змінити тему. Обійняти або доторкнутися. Вони як їжаки у цьому віці.
Не хочу вас лякати, але в 10, то ще взагалі ще не те, що в 14-15

Девальвация• 12 мая в 09:06
Это результат вашего отношения и воспитания. Уверена, вы очень заняты и всегда не было времени на ребенка


Цікавий писочок• 12 мая в 09:06
Менше на форумах треба сидіти, а змалечку виховувати дітей. Безпорадні, ви чомусь коли дітей робите, порад не запитуєте, а потім свою тупість тут показуєте


ГейТуда• 12 мая в 09:07
Ответ дляМетелик
15. Для прикладу, може не йти на навчання бо немає настою.
Огризається, відверто хамить
Дівчинка
Огризається, відверто хамить
Дівчинка
Вітаю, у Вас абсолютно нормальний підліток, який зараз проходить через складний процес сепарації і потребує втричі більше любові ніж раніше.

Бадабум• 12 мая в 09:07
Ответ дляБубль Гум)
Вы ж понимаете, что у таких историй как у вас хороший конец 50/50. Вам повезло. А кто-то родил в 16, или забил на все и нигде так и не выучился , или стал наркоманом. Мы переехали в другой город год назад. И вот моя просится на ДР к подружке в прошлый город с ночёвкой. На вопрос где отмечать будут: сначала беседка на озере , а потом ночной клуб, Беседка потому что именинница хочет с алкоголем , а в 15 лет нигде не разрешат, принесут с собой в беседку. Ну а потом в клуб пойдут. Если клуб на 10 вечера, значит все родители в курсе, я в шоке. Детям по 15.
вы прямо описали мою судьбу ,только я не стала пьяницей и наркоманшей но жила в таком притоне , меня спас ребенок которого я родила в 16 лет и мне надо было работать для этого ,автор неадекватная мама у меня тоже была неадекватная мама которая меня спровадила на выход ф 15 лет не дав ни учится ни жить , ей было все равно папа тоже был родной , он все время был на работе ему тоже было все равно где я и что со мной , а ве началось с переходного возраста и если я просила купить что то те же джинсы они начинали скандал , сами повернули мою жизнь в такое русло что я не знаю как я выжила вообще , сейчас их нет уже на этом свете но мне знаете не велика потеря я все тянула сама на горбу , были 2 мужа от которых тоже было мало толку их тоже уже нет ,у меня получилось 50 на 50 как вы пишите только 50 я выбрала в хорошую сторону



Байрактара• 12 мая в 09:09
Ответ дляСнежнакомка
Благала, кричала, плакала...можно просто сказать, не хочешь не ходи. У меня получили добро с первого класса, не хочешь, сиди дома. Никто ни разу при таких условиях не согласился не идти на учебу. Старшей уже 16. Младшая тоже с гонорливая, но не решается воспользоваться правом забить на все.


Бадабум• 12 мая в 09:13
автору личное послание как вы можете так относится к своей дочери подшвыривать ее ,, потом наверно выгнать, вы тоже не адекватная мама мне это очень знакомо - это же ваш ребенок вы должны уступить и пожалеть потому что этого не сделают чужие люди , что вы ей дали вообще только жизнь а образование а жилье вы только думаете о себе , советуетесь с посторонними которые вам дали целые торбы хреновых советов

Незламна Україна• 12 мая в 09:14
Ответ дляМетелик
Повірте скільки всього було сказано. Благала, кричала, плакала…
Знову благала …
Нічого не допомагає
Знову благала …
Нічого не допомагає
так ви цікавились, в чому причина такої зміни поведінки? Чи вона завжди такою була?

Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу