Ярослав Барнич і його «Гуцулка Ксеня»

«Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті лиш одній…»
Але мало хто знає, якою була доля автора цієї легендарної пісні.
Його звали Ярослав Барнич.
Композитор, диригент, скрипаль, педагог, січовий стрілець і людина, яка фактично створила модерну українську оперету.
Його життя було схоже на роман.
Народився Барнич на Прикарпатті, у селі Балинці. Ще школярем організував власний оркестр і диригував «Наталкою Полтавкою». А згодом пішов до легіону Українських січових стрільців, де грав у військовому оркестрі та писав музику навіть під час війни.
Але справжнє безсмертя йому принесла одна пісня.
«Гуцулка Ксеня».
Пісня, яка пережила імперії, війни, цензуру, радянську систему і десятки поколінь.
Цікаво, що за найпоширенішою версією у Ксені був реальний прототип.
Нею стала молода красуня Ксеня Клиновська, учениця Барнича зі Станіславова (тепер Івано-Франківськ), молодша за нього майже на 20 років. Кажуть, саме вона надихнула композитора на створення знаменитого танго.
У той час танго шалено підкорювало світ.
І Барнич зробив те, що здавалося неймовірним:
він створив українське танго, яке не поступалося європейським хітам.
Пісня настільки швидко стала популярною, що згодом композитор написав цілу оперету «Гуцулка Ксеня». Її ставили у театрах, співали на концертах, а мелодія розлетілася далеко за межі України.
Є ще одна маловідома деталь.
Після приходу радянської влади творчість Барнича фактично опинилася під забороною.
Його ім’я намагалися викреслити з української культури.
Ба більше — роками точилися суперечки про авторство «Гуцулки Ксені», а сам твір нерідко називали народною піснею або приписували іншим авторам. Лише згодом історики та дослідники відновили справедливість і довели, що автором легендарного твору був саме Ярослав Барнич.
Іронія долі в тому, що спочатку Барнича почали по-справжньому цінувати в українській діаспорі.
Його музику берегли українці в Америці та Канаді, коли на Батьківщині про неї воліли мовчати.
Але справжню музику неможливо заборонити.
Минуло майже століття.
Змінилися держави.
Змінилися покоління.
Змінилася сама Україна.
А «Гуцулка Ксеня» досі звучить на весіллях, фестивалях, концертах і родинних святах.