Марафетчица• 04 июня в 07:35
Девочки,кто не замужем,но при этом остаётся в Украине под обстрелами почему
Кого не держат тут мужчины или сыновья, почему вы не выезжаете?
Вопрос без хейта.
Вопрос без хейта.
показать весь текст
58
10
9
1
354
0
шансы умереть у всех есть, но с воной они увеличены. И в данном случае от индивидуума не особа зависят
1
Так есть места, где они и без войны выше, чем в Украине с войной).
И самое главное - что даже в спокойных странах беженцы в группе риска т е их уровень жизни не позволяет такую роскошь, как безопасность
И самое главное - что даже в спокойных странах беженцы в группе риска т е их уровень жизни не позволяет такую роскошь, как безопасность
3
2
Нерухомість взагалі не варта, щоб заради неї сидіти під сиренами, здригається від вибухів, слідкувати про балістику, вилетіли тушки чи ні, збирається табун шахедів на атаку чи ні. Нерухомість - це просто стіни. Ну є у мене в Україні приватний будинок, повністю автономний, ще є квартира, але вони цього не варті. Більше скажу, що є і за кордоном нерухомість, але країна скочується в політичну нестабільність і ми переїхали для мене в третю вже країну, а для чоловіка в другу. Це не проблема взагалі. Головне це сім´я та діти поруч.
7
2
вы с разряда тех, кто вечно сравнивает с Европой и всё пишет, а там всё хуже...
может пора признать, что благодаря этим мантрам у нас уже хреновей некуда?
или стремимся к Индии?
может пора признать, что благодаря этим мантрам у нас уже хреновей некуда?
или стремимся к Индии?
1
А вы можете озвучить логическую цепочку по которой от того, что для меня Европа хуже дошло до того, что у нас ’хреновей некуда’?
вы сначала дайте статистику по погибшим от войны?
тогда и будет смысл мне ответить на ваш вопрос.
А то вы блеснули цифрой про дтп и сдулись
тогда и будет смысл мне ответить на ваш вопрос.
А то вы блеснули цифрой про дтп и сдулись
1
Мама маломобільна з купою інших хвороб, потребує догляду. Сама маю багато захворювань, працювати фізично не зможу за кордоном, а грошей немає на житло і харчування. Тут все є для життя, окрім спокою, не маю бажання поневіряться за кордоном.
1
Ответ дляТанго утрьох
та вон одна вещает, что от ДТП куча умирает, и везде хуже у нас
В Україні смертність і в ДТП вища 
І ще додам. Я дитина мігрантів. Я наочно бачила шлях батьків.
Вони з Казахстану, з 1986 року в Україні. На той час Казахстан не був розвинутим у порівнянні з Україною. Інвестиції, інфраструктура, рівень навчальних закладів – усім цим Казахстан поступався.
Продали все. Нерухомість уся пішла на квартиру на околиці Києва. Навіть не 3к, звичайна 2к квартира в панельці, ще й на 1 поверсі. Жили іноді так скрутно, що не було їжі вдома. Одяг – здебільшого секонд. Батьки тут відчувають себе чужими й досі. Якоїсь вау-кар´єри немає, завжди на межі якоїсь дупи. І це все заради того, щоб зараз жити в війні.
У 1986 здавалося, що поїхати в Київ – їбать яка ідея (ще ’дякуючи’ радянській владі, що замовчувала про Чорнобиль). А залишилися би – так, жили б не в столиці, не в престижній країні зі слабкою візою, але з купою майна, купою родичів навколо і без війни. Можливо, були б ще старші родичі живі.
І зараз я відчуваю, що поїхавши, я можу повторити їхню долю. Зараз в Україні жити на перший погляд не перспективно зовсім. Але я тут змогла ще до 25 років побудувати життя, котре не всі в 55 будують. Кар´єра, близькі, кохання, друзі, рідне місто – всім цим я можу тішитися щодня. Нащо мені їхати?
Вони з Казахстану, з 1986 року в Україні. На той час Казахстан не був розвинутим у порівнянні з Україною. Інвестиції, інфраструктура, рівень навчальних закладів – усім цим Казахстан поступався.
Продали все. Нерухомість уся пішла на квартиру на околиці Києва. Навіть не 3к, звичайна 2к квартира в панельці, ще й на 1 поверсі. Жили іноді так скрутно, що не було їжі вдома. Одяг – здебільшого секонд. Батьки тут відчувають себе чужими й досі. Якоїсь вау-кар´єри немає, завжди на межі якоїсь дупи. І це все заради того, щоб зараз жити в війні.
У 1986 здавалося, що поїхати в Київ – їбать яка ідея (ще ’дякуючи’ радянській владі, що замовчувала про Чорнобиль). А залишилися би – так, жили б не в столиці, не в престижній країні зі слабкою візою, але з купою майна, купою родичів навколо і без війни. Можливо, були б ще старші родичі живі.
І зараз я відчуваю, що поїхавши, я можу повторити їхню долю. Зараз в Україні жити на перший погляд не перспективно зовсім. Але я тут змогла ще до 25 років побудувати життя, котре не всі в 55 будують. Кар´єра, близькі, кохання, друзі, рідне місто – всім цим я можу тішитися щодня. Нащо мені їхати?
5
4
Обрала Київ як густонаселене місто під постійними обстрілами. Ну що, пересідаємо на велосипеди?
2
В развитых странах все это создается за пару лет и на несравнимо более высоком уровне. Ну и война, знаете ли, не очень комфортно во время обстрелов. Вы еще об интеллекте разлагольствуете!
2
2
2
Дело в том, что вот эту ересь про то, что выехать - это как в лотерею выиграть, пишут люди, для которых шанс выехать появился только с войной.
Они понятия не имеют о реалиях жизни не на пособиях. Они не хотят видеть, как местные жители покидают страны, котрые для них только с началом войны стали доступны.
Они понятия не имеют о реалиях жизни не на пособиях. Они не хотят видеть, как местные жители покидают страны, котрые для них только с началом войны стали доступны.
4
У Франції приблизно 60, у Німеччині 40. У нас 100-150. Це така колосальна різниця? Так питання: якщо так небезпечно в Україні, чого ж до 22 року тут було, як стверджують, 50 мільйонів? А відповідь проста: бо ’вікна можливостей’ у вигляді війни не було. Танці на кістках
я как-то слишком привязана к дому. уже выезжала на год и вернулась, жить одной в чужой стране на съёмной квартире для меня ад. и моими с животными сложно - перевезти их, и найти с ними жильё. при том, что у меня есть хорошая удалённая работа
7
1
Або для кого сам факт проживання не в рідній країні є досягненням. Що особисто для мене нісенітниці. Одна справа, коли тебе кличе університет, школа, роботодавець. Тобто ти потрібен закордоном. Тут дійсно є чим пишатися. А коли ти їдеш, бо вперше в історії країни ЄС та США, прикриваючись Україною як щитом, щоб тільки до них війна не дійшла, оголосили про захист і шарове перебування... Ну бомж під мостом десь у Каліфорнії теж колись ’робив вибір’, лол...
3
3
Что ві создали, магазин по продаже какого-то непотріба с тройной наценкой или бизнес по отміванию денег? Ваше единственное достижение - не платить зарплату или платить мизер? Любому здравомыслящему человеку с нормальным интеллектом понятно, что начать бизнес в ЕС несравнимо легче - нет коррупции, не нужны связи, не требуются никому не нужные разрешения, таможенники / чиновники вежливы и готовы помочь.
3
3
2
Я жду от вас отчета об открытом вами проработавшем хотя бы год бизнесе в ес).
Через 1,5 года
Через 1,5 года
3
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу