Что отвечать на "Христос воскрес", если мы не празднуем?

так вроде, ’ще не вмерла’

а на них что- печать особая?

Удалено администрацией...

Якщо відставити в сторону не зовсім вдале слово ’никто’, то у автора є свої переконання. Вона писала, що агностик. Я теж агностик. Це тверда впевненість в тому, що поки немає беззаперечних доказів існування чи не-існування бога чи богів, стверджувати щось неможливо. А отже, допускається будь-який варіант. Хіба що за особистими вподобаннями можна схилятися до чогось, але все рівно пам´ятаючи, що це лише власні уявлення, а не істина.

Наприклад, я схиляюся швидше до існування душі як чогось такого, що існує поза межами тіла і після смерті, але до не-існування якоїсь вищої істоти, яка створила світ, і якій треба поклонятися та слухатися. Але не буду ніколи нікого переконувати, що це є істина, і сперечатися з цього приводу. Це виключно мої особисті уявлення, які базуються на тих доказах, які є доказами для мене, але не факт, що будуть доказами для інших.

І в будь-якому випадку, сумніватися - це правильно. Людина, яка ніколи не сумнівається, перетворюється з часом в догматичного фанатика, в особливо радикальних випадках яка готова спалювати на вогні всіх інакомислячих.

Удалено администрацией...

Автор, отвечайте - ’Аллах акбар!’. Будет весело, не пожалеете.

Во истину воскрес. Поверьте с вами ничего плохого не случиться,если так будете отвечать.

Обычно мы с мужем отвечаем ’ЧТО ОПЯТЬ?’. Не отношусь к православию, Пасху отмечаем необрядово а в знак принятия Иисуса и его дара ’выкупа из рабства смерти и греха’. Вообще не в каких религиозных организация не состою.

Вот прижмёт Вас болячка какая-нибудь,тогда и о Боге вспомните!Видали таких!

Простите,а Вы ребенка не крестили своего?!Если да,то это по меньшей мере странно..

Вы в своём уме ?))
Какой вирус ? Детский сад

Вот что по ссылке :

священиком вашого Бога» — крик душі молодого священика

Posted on 30.04.2016 by svetik in Місцеві, Новини, Суспільство with 0 Comments
Я втомився бути священиком вашого Бога — мертвого, злого, караючого та несправедливого…

Чесно: я священик усього лиш два роки — і я вже втомився.

Я втомився служити Божественну Літургію для людей, які приходять на неї, «бо так треба, бо так нас вчили», а окрім того половина з них примудряється бути присутніми тілом на Службі, але розумом, душею — десь далеко, напевно, на своїх Гаваях…

Я втомився щодня промовляти слова Анафори «І сотвори ото хліб цей Пречистим Тілом Христа Твого, а Те, що в чаші, — чесною Кров’ю, перетворивши Духом Твоїм Святим…» Втомився не тому, що мені лінь чи важко, чи щось інше, а втомився від того стиду, який переважно переживаю, бо через мене, грішного, і на мій заклик приходить сам Бог, а Його… А Його тут ніхто не чекає.

Він дарма приходить, дарма старається, «гайнує час», «напружується», бо Він нікому тут не потрібен Таким, Яким Він Є!

Присутні чекають не Його — Бога, який є Дорогою, Правдою та Життям, а свого божка. Хтось чекає Бога, подібного до Гаррі Поттера — тобто щоб виконував бажання, якщо добре поклянчити.

Хтось інший чекає не на милосердного та люблячого Бога, Отця, Батька, а на суддю, сивого дідуся в мантії з молоточком, який без емоцій виголошує вироки.

Ще хтось чекає на… А Бог його знає, на що чи на кого він чекає! він же й сам не може собі пояснити, чого прийшов.

А добра кількість присутніх уже ні на що й ні на кого не чекає… Їм непотрібно. Їм вистачає того, що є… А що є? Цікаве питання, треба подумати…

Люди! Мені набридло вас «сповідати»! Тобто імітувати Сповідь як Таїнство зустрічі Милосердного Батька та блудного сина …

Набридло!!! Чуєте?

Годинами вислуховувати ваші «брєдні», виправдування та біди, але майже ніколи — «Батьку, Тату, прости, бо я згрішив супроти Тебе…»

А вершиною цього фарисейського акту, «юдиного поцілунку» є річники, тобто «святі люди», як я їх називаю, бо вони виконують нікому не потрібний обов’язок — раз на рік, перед Пасхою, «тре висповідатисі». Юди!!!

Що мені ще набридло? Хоронити, женити та відправляти «щось для когось і за щось».

Чому набридло хоронити? («Чим тобі небіжчик вже не вгодив?» — можете спитати.) Бо таке враження, що, крім тебе та покійника, той Парастас як молитва нікому не здався. Головне — щоби три батони стояли, вікна та дзеркала були завішані, не забути шнурки покійнику з ніг зняти «бимс там міг ходити», і встигнути крісла перевернути — «бим не вернувсі» той, по кому ви плачете. Абзац! Клінічна кома.

Надоїло женити тих, які поспішають «до знимки», до залу — будь-куди, але не до церкви. А то так, бо традиція така… А ми шо, не християни?

Чесно скажу: лише одне подружжя, якому я вділяв Таїнство Подружжя, пережили це по‑справжньому як Таїнство, а не обов’язок — слухали, вдумувалися в слова, плакали, і їхнє ТАК було щирим…

Це «так» було чути на цілий світ. Воно понині живе! Його можна почути, якщо прислухатися…

Я його чую понині!

Я можу безконечно тут писати, продовжувати — «я ненавиджу… я втомився… Мені набридло» і т. д. Але що воно дасть?

Ви хіба подумаєте: «батюшка здурів» чи щось у тому роді, або «він не знається на житті».

Ні.

Не це становить мету моєї «сповіді» — показати, як важко бути священиком і які ви всі погані.

Ні.

Я хочу вам сказати лише одне. Одну новину.

Новину яка в «ТОП-100» бере перше місце, а в рейтингах новизни б’є всі рекорди, залишаючись… невідомою.

Люди, БОГ — ЖИВИЙ! Він не помер!

Він не «десь там на Небі», а ТУТ, реально ПРИСУТНІЙ, ЯК І МИ З ВАМИ!

Він присутнім на кожній Божественній Літургії. Уявляєте? На КОЖНІЙ. Не запізнюється! Тихо, спокійно, без метушні, скрито… Під видами Хліба та Вина —Тіла і Крові. Зрештою, Він її сам служить!

Це Він сидить у сповідальниці й вислуховує наші сповіді. Сидить, чекає, щоби помилувати, простити, обняти… Назвати сином улюбленим.

То Він особисто покладає вінці на наречених і благословляє їх на спільне життя.

То Він — Ісус, невидимо, але реально присутній у лікарні біля хворого чи вмираючого, у в’язниці біля ув’язненого, у підвалі з полоненим, у повітрі, на морі чи в дорозі з подорожнім, зі мною зараз поїзді «Рим — Больцано», і з тобою, який читаєш, — за компом, чи хоч би де ти був і читав це.

І незалежно від того, хто ти є і де знаходишся, якого кольору в тебе шкіра і якою мовою ти розмовляєш. Незалежно якого ти віросповідання та до якої Церкви належиш. ЧУЄШ?

Пам’ятай: твій Бог — живий! Він є тут! Він реальний!

А Ти його колись зустрічав? Ти Його знаєш особисто? Ти можеш сказати: “… Хто? А, Ісус, той що Христос! Та я Його бачив на власні очі. Він Є тут! Та я Його знаю добре, ми приятелюємо вже купу років — ціле життя, якщо не більше!»

Знаєш?

о. Степан Ковалик

Простите,а Вы ребенка не крестили своего?!Если да,то это по меньшей мере странно..

А ’Аллах акбар’ теж кричить, як у певне середовище втрапляє? Чи в нього вибіркова лояльність?

Конечно нет. Иисус крестился в 33 года, зачем крестить новорожденного, оставляя его без права выбора, тем самым нарушая законы Божии.

Та все ясно з Вами, ви така пані, що враховує виключно свої інтереси, все повинно бути підлаштовано під Вас, а якщо хтось зробить хоч трошечки невгодно Вам, буде нав´язливим. Навіть якщо це відбувається не на Вашій приватній території, а на загальному форумі. Звісно ж, я повинна була попередньо запитати у Вас дозволу, чи маю я право висловити свою думку чи описати свою позицію, аякже. Як я тільки посміла це зробити самостійно та без Вашої вищої згоди?!!!

Одночасно Ви вважаєте нормальним ходити по вулицях чіплятися до людей з ’Христос воскрес’, а всі повинні відповідати як ’положено’, а хто відповість не так, буде неввічливим і поганим.

Нормальна така подвійна мораль, а що такого? Вам можна, іншим ні.

Можете не відповідати, діалог з Вами надалі мені не цікавий. Навряд чи я далі буду коментувати Ваші особисті комплекси.

и лучше вообще сделать кремацию без попоек в 9 40 дней, пепел развеять поветру, а не кормить свору ртов, наживающихся на смерти. тоже всегда удивляли панические приготовения похорон, шоб прошло все хорошо...тело сгниет в гробу что за 100 грн, что за 10 тыс

А вообще, дорогие верующие и атеисты, отмечайте празники прилично, после ( и во время) ваших отмечаний в лесах и парках пройти невозможно, везде горы мусора и пьяные неадекваты!

Именно так! И умерьте свое ЭГО - для других Пасха важна!

Очень ’дотепно’. Мне пришлось поработать в мусульманской стране и да всех там поздравляла с праздниками и отвечала принятыми речевками. Корона не упала, гордость не пострадала, мусульманство не приняла. А тут прям страдают чувства атеистов если ответят ничего незначащими для них словами своим близким или клиентам. Словно их под пытками заставляют кулич есть. Ну ходите с перекошенным лицом от презрения к празднующим. Покажите свою избранность.

Конечно нет. Иисус крестился в 33 года, зачем крестить новорожденного, оставляя его без права выбора, тем самым нарушая законы Божии.

вот хоть убейте я все равно не могу понять - если у знакомого праздник - почему зазорно его поздравить?
если этот знакомый говорит ’у меня праздник’ - почему не ответить - поздравляю? или - рада за тебя?
Почему обязательно становиться в позу и заводить нудную песню о том, что у других никакого праздника нет, и нечего праздновать, и вообще праздновать - глупо и не круто, и нормальные люди вообще давно ничего не празднуют?

кому оно надо - чье-то личное негативное отношение к празднику других?