Зрада чоловіка

Просто. Двое детей - свою часть квартиры уступай детям пополам. Машина, паркинг - делим кому что.
Дача моя.
Деньги, которые в доме - мои. На свой трах заработаешь вне семьи.

Детей в качестве наказания?

Нет конечно.
Надо с его согласия. Но понятно что это делается не тогда когда заявила ’я все знаю’ и гордо выгнала.
А задолго до того.

Пипец, правда?

Ну вы даёте )) у нас все деньги мужа у меня в кубышке и на карточке ) уже давно стали моими. Я как-то с самого начала так все поставила, что он мне отдавал. Квартира добрачная у каждого своя. Собирались общую покупать, то я уже знала, что купит моя мама, а потом мне подарит или муж напишет отказ от квартиры. И это феи у нас нет. Просто перестраховываюсь, я никому не доверяю

Хочу, щоб він ще до розлучення переписав все на мене так, щоб потім не мав ні на що права, але незнаю чи це реально зробити(

Не уступит, например.

Дарится общая машина ее маме?

Правда

С одной стороны мне так не хочется влезать во всё это дерьмо. Еще раньше когда оговаривали такие темы, я всегда говорила, что найдешь кого, сразу уходи. Мне сразу лучше разрыв и точка.

Если он у вас дебил, то реально. Но на хрена от дебила детей рожать?

Стать вдовой

Реально, если он сам захочет.
Иначе не реально

Ну разве что
Тогда и обдирать некого будет
Хотя его мама наследница первой очереди

Нет конечно.
Детей потому что дети должны воспитываться обоими родителями.
Потому что это право детей - жить с обоими родителями (хоть вместе хоть поочереди).
ЗЫ: когда я отдала детей отцу, то оказалось что ’любовь прошла’ и ’любимая’ испарилась как только узнала, что дети живут с ним, а я гордо ушла

Я вам сочувствую. Сама в таком.

Автор, что там с темой защиты Украины? Он в военкомате на учете стоит?

Ну допустим. Дети должны.
А отец не хочет.
Как его заставить проводить 50% времени с детьми

Вы своих детей вообще не любите?
Почему развод родителей должен лишить их отца?
Почему не развестись цивилизованно и дети будут жить с обоими родителями поочередно?

Серьезно? Только принцессы и герои труда важны и значимы в отношениях, по вашему? Как же вам живётся с такой низкой самооценкой?

Мужик забл&довавший за спиной, муд@к и не достоин нормальной женщины, которая ценит себя.

Это не решит вопрос обдирания

зато он любит уже не вас.
и это должно сильно мотивировать,чтобы не страдать.

Или когда в ванной ,или если спит в нетрезвом состоянии.

Может, просто он непорядочный человек, в отличие от нее?

А чому на вас а не на дітей?
По факту там щось вами щаьолене є?
Якщо на вас, то вы можете выйти заміж другий раз, вибачте вмерти, і другий чоловік забере майно собі вашого першого чоловіка а діти лишаться ні з чим

все бы хотели ободрать,но то что приобретено в браке делится поровну.
если во время брака не озаботились и не смогли оформить активы на своих родичей,забрать заначку,то получится по закону 50/50.

В ванную тоже ходит с телефоном. Когда спрашиваю зачем с собой таскаешь, говорит что машинально.

Робить білий білет якраз

Муж ведь может официально отказаться от своей доли

Плюсуюсь. Хоча це важко стримуватись, знаю добре.
Моя історія: побачила переписку (віртуальна зрада, разом 18 років, фото, запланована оплачена зустріч, подарунки слав, помиї на мене, висилав фото дитини, мої соцмережі щоб прополоскати з нею - 1,5 міс), накрило. Не змогла мовчати. Вигнала. Не очікував, думав покаже який він мачо і я вчеплюсь. Почала ходити на побачення. Він щось запідозрив, вислідкував і прийшов на побачення, скандал. Обіс..ався, коли побачив хто зі мною був. І почалось люблю-травмай куплю, я тримаю відстань, холодна, але пустила жити в іншу кімнату і почала компанію «покажи ж як любиш, а то все майно на тоді, мою кар‘єру завалив а свою розвинув і що мені з того, завтра розвернешся і навіть наша дитина може залишитись без нічого». Каже «а що ти хочеш щоб кв на тебе переписав» - я: «а може й хочу, і не собі а щоб бути впевненою що моїй дитині попаде а не якійсь шмарі». Спочатку купив нову кв і її переписав, потім чергове довияснення і кажу «відчепись, йди у свою кв і назодь нову шмару», він «може тобі ще й ту переписати (з претензією)», кажу «було б не погано, бо на неї мітять твої батьки. А ще я за 18 років навіть авто не заслужила», він «в тебе ж є авто, нове рік як купив», я : «ну сьогодні є, а завтра ти передумаєш, а записане воно на кого? На тебе». «То ще й авто, тобі мало 2-квартир?», я: «мені й 2 кв з авто мало , зоб ти розумів». Все оформив, переписав , я приготувалась до розлучення, вже роз‘їхались (правда він жив в одній з цих кв) і тут хай їй грець, війна. Виїхали усі разом і терплю це обличчя поряд 7 міс … А що з майном невідомо, сподіваюсь збережеться.
Можливо Вам старе корисна моя історія. Але я це все змогла у психотерапії, сама б не змогла. Моя історія 18 років було про те що мені нічого не потрібно, а якщо чогось не вистачає то я розіпнусь і десь зароблю/дістану, поки любий чоловік зростав у професії з мінім зартбітком. Ось такі сволоти. Віддаєш молодість, красу на цих тварин, підтримуєш, надихаєш, а воно як тільки починає мати зайві 50 дол шукає шмару.
Любіть себе, вкладайте в себе, вимагайте все по максимуму з аргументом що не Вам, а дітям, хоча воно ж так і є.
Обнімаю. Зараз пийте багато рідини і дихайте, пошукайте дих.вправи.