Скажите что то позитивное, о войне.

Да есть такое. Это уже как ’Где вы были восемь лет’. Активно сейчас продвигается, чтобы давить на чувство вины

Выезжать в Германию. Мужу в город, где есть работа

не треба забувати про людські втрати. Хтось втратить домівку, а хтось батька чи сина. І для кожного це особисте горе. Будинок можна новий побудувати, можна оселитися в іншому місці. А людське життя вже не повернеш. Так, герої!! Але чи вартий кожен квадратний метр такої ціни? Скільки ще має загинути?

Мне пофиг всякие тетки.
И да, вы обесценили все победы наших воинов, которые практически голыми руками защищали и вас в том числе в самом начале.
Страдать или не страдать- личное дело каждого.
Продолжайте ныть, что такое-сякое государство, авось поможет и манна небесная на голову упадет.

Ще раз питання. ЩО пропонуєте?
Всім скласти зброю і розійтись по домам?
Москалі зупиняться?

Я не хочу. Не хочу ни пяди россземли жизнями наших ребят.

думайте что хотите, мне это не интересно

я відповіла вже, що пропоную. Що вам не зрозуміло?

А где у нас нынче есть работа? Вот наше предприятие например работает на 3 дневке сейчас. Да, с голоду не пухнем, но это выживание. Уехать не можем, так как потеряем и эту работу. Куда ехать? Платить за аренду? Оно точно того стоит? Здесь хоть жилье свое

Мені нічого не зрозуміло. Що конкретно ви хочете і як бачите подальший розвиток ситуації. Яким чином можна зупинити москалів?
Моя пропозиція була озвучена ще у 2014 році - в’їбашити по москві ядеркою. На тому б все і зупинилось.

Німеччина дає житло і платить соціал.

Так хай випустять людей сім’ями, а не чоловіки зачинені як в клітці. Знаєте, б скільки виїхало ? Так що не треба тут нікого нікуди відправляти

Писали 50 проц,но может и 40 уже освобождены

Жити в таборі я не готова місяцями, в мене ще дитина є. Сама б і пожила, але не хочу її в такі умови. Я вже все дізнавалась що та як. Думала їхати працювати за кордон, раніше можна було не звільнятися а просто тимчасово припинити трудовий договір. І з чоловіком ми все ж сімя, і якщо на початку не виїхали з прикордонної області, то зараз вже навряд чи. Якщо виїду, втрачу роботу. Це зараз не дуже умови, а до війни все чудово було, назад навряд чи приймуть. Знайти іншу ще до війни в нашому місті було важко, а після невідомо що буде. Дуже сподіваюсь, що це тимчасово і незабаром все наладиться

Це не російський нараимв, це цитата українського президента
Не займайтеся підміною понять й знеціненням чужих переживань

Вы в Харькове?

Пост бойца ВСУ
Арифметика - цікава та корисна наука.
Про що окремо хочеться нагадати секретарю Ради безпеки РФ Дмитру Анатолійовичу Мєдвєдєву, відомому також як просто «Мєдвєд».
Дмитро Анатолійович погрожує, що російська армія колись таки дійде до Львова, бо інакше цілей спецоперації, мовляв, не досягти.
Беремо калькулятор.
Станом на 24.02.2022 року юридичний статус «тимчасово окупованих» в Україні мали 43,3 тис. кв. км території.
В ході вторгнення російської армії ця площа у певний період перевищила 125 тис. кв. км. Але згодом 40% нових окупованих територій були звільнені контрнаступами ЗСУ. Особисто я мав честь долучитися до цієї шляхетної справи на Київщині.
Ітого чистий територіальний «прибуток» за рік - трошки більше 49 тис. кв. км.
У той же час втрати російської армії та інших парамілітарних формувань супротивника, за даними Генштабу ЗСУ, за рік становили 150 тис. бійців.
Тобто кожен квадратний кілометр української території в середньому коштує життя трьом бійцям сил вторгнення.
Площа України - 603458 кв. км.
Відповідно, такими темпами на «дійти до Львова» та окупувати цілу країну знадобиться 12 років і ще три місяці.
Відтак, за цей час потенційні втрати сягнуть показника у 1 837 500 бійців.
Це мінімальні оцінки. Це підсумки першого року війни, коли російська армія на початку мала ефект несподіванки, а Збройні сили України ще не мали ані масштабної підтримки союзників, ані розгорнутої системи оборони.
Далі, підозрюю, буде (для Росії) ще гірше.
Тому на місці росіян я би зараз міцно замислився. Все-таки «за ценой не постоїм» чи … ?
Якщо перше, то вже треба підписувати указ із завданням російським жінкам скоренько «наражать» ще майже два мільйони нових солдатів.
Так що, Дімон, хорош бухать, і бери в руки калькулятор.

Приятелька виїхала з дитиною не так давно. З Києва. Бо важко - з роботою, з малою дитиною, з постійними тривогами і тд і тп.
У лагері була менше тижня.
Активно сама шукала собі житло. Треба знайти, домовитись і поставити до відома соц.службу.
Все. Під лежачій камінь вода не тече.
Все решта - не знаю. В неї така робота була, що за щастя ’загубити’ - повернеться - знайде кращу.

Что на самом деле сказал президент перед войной

Переживань?
Мені зараз насрати на все, крім життя наших Захисників. Вже інші собі повинні самі дати ради. А не нити, знецінюючи їх героїчні досягнення.

А скільки має загинути в окупації?
Ви знаєте як знущаються рашки над людьми: закривають лікарні для цивільних, саджають у підвали, забороняють виїздити зі своїх населених пунктів, не пускають фермерів на поля, грабують, відбирають бізнес і майно, ріжуть на метал наші підприємства. А ще крадуть дітей. Чули про це?
У мене багато друзів і родичів в окупації в Запорізькій області. Всі чекають на звільнення.

Так я не бачила коментарі, що хтось знецінює
Скоріше навпаки

Вам наскрінити?
Може ми по різному сприймаємо?

У друзей увольняется сотрудник, потому что нашел более высооплачиваемую работу в Харькове.

Вона все одно закінчиться...

А в мене +5 кг, бо заїдаю стреси

ЛОЖЬ
Президент Украины Владимир Зеленский в обращении по случаю Дня Украинской Государственности заявил, что страна будет ’сражаться за свою государственность до последнего – последнего дыхания, последнего патрона, последнего солдата’.
’Только не нашего, а вражеского’, - уточнил украинский лидер.

якщо не готові жити в таборі, отже у вас все досить непогано.
тут люди з таборів не хочуть їхати! кажуть так добре, залиште нас тут.
бачила людей, які і з Варшави з центрального терміналу їхати не хотіли, я була на Паску, вони вже обжилися там і нікуди не їхали
а лагері інакші, там можна жити. Безпечно. Тихо. Їжа є, на голову не капає і нічого не падає.
Подруга живе в гуртожитку, сваряться з дівчатами, але додому їхати не збирається поки що, бо не готова так жити з дитиною. Була в грудні в Україні і повернулася.

Что войны не будет и на майские будем жарить шашлыки?

так і чоловік мій казав і каже, щоб вони всі згинули, треба ядерку. А я йому- ти шо, там же діти, старі, вони не винни....
а тепер бачу що він правий