Почему раньше не было претензий к родителям?

У меня мама делала так же, но я ее не ненавидела. Как то понимала, что все не совершенны. У меня ощущение что сын никак не перерастет подростковый бунт.

Это точно, это какие-то социальные вредители) у всех как под копирку «откажись от родителей, ограничь с ними общение, ты никому ничего не должна, они виноваты в том что личная жизнь не складывается» тьху

Я ще один феномен бачу зараз по соцмережам - молодь проти дітей, набагато більше чайлдфрі, вважають що діти це непотріб, який заважає жити і т. п. Тобто скоро буде і до дітей інше відношення. Мені здається, ми перше і останнє покоління, яке дітей чуть не боготворить)))

Илон маск тоже ребенок победитель, маму любит.

Супер
Це я така в свої 50 своїм дітям

Вони це цінують і балують мене путівками то санаторій , то Італія чи Хорватія 🫶💝

постоянно помогаю ему финансово

постоянно помогаю ему финансово

А вы хотите ненависти от ребенка? я спрашиваю про причины повальной ненависти к родителям

поэтому они во всем винят родителей, вместо того чтобы заняться своей жизнью?

Ага. Как знакомый, который не хотел работать, говорил, что сосед в его 2 года не под тем углом на него глянул, вот поэтому вся его жизнь пошла под откос

Моя бабуся до кінця свого життя з глибокою шаною і любов´ю говорила про своїх батьків. З такою самою любов´ю і моя мама відносилась до неї. І я в свою чергу намагаюсь так же відноситись до мами. Зрозуміло, що в мене є якісь дитячі обідки, в хвилину роздратування я навіть можу щось їй пригадати з мого дитинства, але я розумію, що ніхто не ідеальний і зробити все по максимуму правильно по відношенню до дитини чи взагалі в житті неможливо. А от моя дитина, яка має з дитинства набагато більше, ніж я, майже з цього самого дитинства пригадує мені все негативне, що було, зовсім забуваючи про позитивне. І я знаю, що колись вона буде ходити до психолога і жалітись на мене. При чому - саме на мене, а не на батька, бо я більше приймала участь у її вихованні і більше уваги приділяла їй, ніж він ). Отака несправедливість по відношенню до сучасних мам. Сподіваюсь, колись суспільство переросте потребу жалітись на мам і оцю сучасну моду хейтити їх.

До 23 лет я думала что у меня нет травм детства,но была у меня одна проблема - все парни с которыми я связывалась были абъюзеры и поднимали на меня руку.
Решила я пойти к психологу и найти в чем же моя беда, а оказалось в том что меня бил отец и мать, а потом приходили обнимали и мы продолжали жить как раньше.
Оказывается я на подсознательном уровене считала,что бить меня нормально.
Конечно мы это проработали и так я узнала про то что у меня есть травма.
И там ещё очень много травм вылезло и оказывается они на меня треш как влияли.

И вот вас воспитывали не как личность, вам кажется,что на вас это никак не повлияло,но с сыном отношения говно. Знаете почему? Потому что вы его воспитывали так же как и вас

Чоловіки овни дуже емоційні і нестабільні. А взагалі г-вно знак. Співчуваю

мнe тожe в дeтствe рeмня давали, но, ни одиe мой мужчина никогда нe поднимал на мeня руку. и дажe нe оскорблял.

Просто зараз люди вироджуються, тобто якості людські вирощуються. Росте злоба, ненависть, заздрість.

ну у подруги дочка из окна выпрыгивала, другие случаи знаю. в основном грозят конечно, но и родители стараются не допускать непоправимого

Рыдаю ))))))

Моя бабуся до кінця свого життя з глибокою шаною і любов´ю говорила про своїх батьків. З такою самою любов´ю і моя мама відносилась до неї. І я в свою чергу намагаюсь так же відноситись до мами. Зрозуміло, що в мене є якісь дитячі обідки, в хвилину роздратування я навіть можу щось їй пригадати з мого дитинства, але я розумію, що ніхто не ідеальний і зробити все по максимуму правильно по відношенню до дитини чи взагалі в житті неможливо. А от моя дитина, яка має з дитинства набагато більше, ніж я, майже з цього самого дитинства пригадує мені все негативне, що було, зовсім забуваючи про позитивне. І я знаю, що колись вона буде ходити до психолога і жалітись на мене. При чому - саме на мене, а не на батька, бо я більше приймала участь у її вихованні і більше уваги приділяла їй, ніж він ). Отака несправедливість по відношенню до сучасних мам. Сподіваюсь, колись суспільство переросте потребу жалітись на мам і оцю сучасну моду хейтити їх.

Я ще один феномен бачу зараз по соцмережам - молодь проти дітей, набагато більше чайлдфрі, вважають що діти це непотріб, який заважає жити і т. п. Тобто скоро буде і до дітей інше відношення. Мені здається, ми перше і останнє покоління, яке дітей чуть не боготворить)))

А где ваша бабушка? Сколько я помню свое детство, она помогала мне научиться ценить своих родителей. Так из поколений в поколения старшие учат младших уважению. Если вы одна пытаетесь доказать, что вы хорошая и самая родная то это сложнее, особенно с характерными детьми.

На вас, бо ви навіть самі розумієте, що дитині є, що пригадати поганого, тому й переймаєтеся.

Не знаю
Продукты раз в неделю заказываю. Домой к ним раз в месяц приходит женщина убирает. Частный дом у них. Сейчас они в трускавце 3 недели в санатории. Медицина - это всё на мне. Лет 5 назад папе машину новую купили.
Не знаю, кружим или нет. Помогаем по мере необходимости

Я своїй мамі багато простила, довго жаліла її. Вона ж сама нас з братом виростила, їй було тяжко...
А тепер в свої 55 років вона хоче жити зі мною. Хоче аби я її вже утримувала, бо вона стомилася працювати.
А я не хочу, я з 18 років будую своє життя і ні копійки в неї не взяла. Вважаю, що то був її обов´язок ростити і годувати дітей, раз вона вже їх родила, і я не маю їй зараз бути винна.
А вона мені насаджуває вину, наче я не вдячна дочка. Я маю своїх дітей ростити. А вона ображається, що везу їх на море, а її не беру.
А мене дратує, що мама ще не стара, а вже хоче з мене фін підтримки, і пари тисяч в місяць їй мало, треба на море.

В ЄС, більшості країн америки - нема подібного. Щее батьки можуть подати на аліменти