Морковна• 09 сентября в 21:45
Мне некомфортно с успешными людьми.
Общаюсь с людьми ниже меня по мат.положению, мы на одной волне, говорим обо всём искренне, я помогаю, отдаю хорошие вещи, дарю подарки по праздникам, просто даю деньги когда человек нуждается, когда люди достигают чего то, само собой общение сводится на нет. Это ненормально, типа самоутвердждаюсь за их счёт, но как, я человек доброй, щедрый, справедливый?!
2
14
0
Впізнала свою знайому.
Часто замислююся, чи спілкувались би ми, якби у мене було все так, наприклад, як до війни
Часто замислююся, чи спілкувались би ми, якби у мене було все так, наприклад, як до війни
Я не считаю их дураками, просто не все умеют зарабатывать, но они все трудолюбивые, веселые, простые, без понтов.
А в мене навпаки виходить. І це теж не дуже добре.
Мені комфортно й цікаво спілкуватись тільки з рівним оточенням, з успішними, реалізованими, цілеспрямованими, фінансово забезпеченими людьми, які мають такий же рівень прибутків та життя, як у мене, або й суттєво вищий. Коли мені не треба задаватись внутрішніми питаннями ’А чи може ця людина дозволити собі каву в такому закладі?/ Чи доречно розповісти їй про нові проекти на своїй роботі?/ Чи не образить її той факт, що я лечу у відпустку до Тайланду?’ і т.д. Це не зверхність, але наче доводиться більше фільтрів вмикати в спілкуванні з тими, хто суттєво менше заробляє. Це додає напруги і відчуття, що мене постійно оцінюють.
І я не зустрічаю понтів чи зверхності в людей з вищими статками - навпаки, вони здебільшого захоплені своїми справами, планами й мають насичене життя. Навпаки не опускаються до обговорення й осуду сторонніх осіб, не плюються негативом, що я часто помічаю у тих, хто нижче за фінансовим становищем - ображені, злі, заздрісні, невдоволені і часто ліниві. Не завжди, але часто - це з мого досвіду. І не рідко ще мають корисливу мету в спілкуванні. Мало спільних тем, різний світогляд і підхід до життя. Я просто ввічливо терплю таке спілкування і мінімізую його, якщо це можливо. Часто це родичі або друзі з минулого.
Нове оточення все ж формується більше по рівню.
Мені комфортно й цікаво спілкуватись тільки з рівним оточенням, з успішними, реалізованими, цілеспрямованими, фінансово забезпеченими людьми, які мають такий же рівень прибутків та життя, як у мене, або й суттєво вищий. Коли мені не треба задаватись внутрішніми питаннями ’А чи може ця людина дозволити собі каву в такому закладі?/ Чи доречно розповісти їй про нові проекти на своїй роботі?/ Чи не образить її той факт, що я лечу у відпустку до Тайланду?’ і т.д. Це не зверхність, але наче доводиться більше фільтрів вмикати в спілкуванні з тими, хто суттєво менше заробляє. Це додає напруги і відчуття, що мене постійно оцінюють.
І я не зустрічаю понтів чи зверхності в людей з вищими статками - навпаки, вони здебільшого захоплені своїми справами, планами й мають насичене життя. Навпаки не опускаються до обговорення й осуду сторонніх осіб, не плюються негативом, що я часто помічаю у тих, хто нижче за фінансовим становищем - ображені, злі, заздрісні, невдоволені і часто ліниві. Не завжди, але часто - це з мого досвіду. І не рідко ще мають корисливу мету в спілкуванні. Мало спільних тем, різний світогляд і підхід до життя. Я просто ввічливо терплю таке спілкування і мінімізую його, якщо це можливо. Часто це родичі або друзі з минулого.
Нове оточення все ж формується більше по рівню.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу