Завжди недо...• 18 января в 13:32
Помер тато, а з ним і сенс життя
Розумію що зарано ,але вже як 4 дні,як мого тато не має. Він раптово помер, збирався на работу а потім зле ,швидка врятувати не змогла. І з цього дня я перестала жити.
Він був центром всесвіту для мене і для мами. Ми живемо рядом і часто заїжджали до них просто так ввечері,а тут я захворіла на пневмонію і 4 дня не їздила до них,а зараз не можу приїхати . Мама прожила з ним 40 років в любові . Тепер вона втратила сенс життя. І тепер я повинна переїхати до неї бо вона сама не може.
Це якийсь жах. Думала що потрібен час,щоб біль втихла,але прочитала ,що вона не дінеться ніколи. Не розумію як далі жити,але жити треба заради дитини і чоловіка ,і мами
Він був центром всесвіту для мене і для мами. Ми живемо рядом і часто заїжджали до них просто так ввечері,а тут я захворіла на пневмонію і 4 дня не їздила до них,а зараз не можу приїхати . Мама прожила з ним 40 років в любові . Тепер вона втратила сенс життя. І тепер я повинна переїхати до неї бо вона сама не може.
Це якийсь жах. Думала що потрібен час,щоб біль втихла,але прочитала ,що вона не дінеться ніколи. Не розумію як далі жити,але жити треба заради дитини і чоловіка ,і мами
39
11
199
0
Мене саму лякає те,що я ніби зараз нічого не відчуваю. Наче немає ніяких почуттів,крім болю втрати
8
7
1
У вас есть своя семья, уделяйте им внимание и легче будет пережить утрату. Маму поддерживайте, но переезжать к ней это не очень хорошая идея. У вас своя семья, нельзя ее бросать.
34
Це нормальне відчуття за 4 дні після втрати. Про сенс життя тільки не зрозуміло. Навіщо тоді виходити заміж, народжувати дітей, як сенсом життя є батько
24
3
Це найболючіше питання , вона сказала,що не зможе сама жити . Тому я повинна переїхати,а мій син не хоче,він дуже любив дідуся,тому каже що не може там жити. Ось так...
29
5
2
2
Не переезжайте к маме. Ходите в гости, пусть она к вам приходит. Положите свою жизнь в угоду ей, будете две мученицы.
41
1
Дуже вам співчуваю. Сама втратила батька вже 20 років тому . Час лікує. Не одразу, але живіть заради дитини та чоловіка 
7
Співчуваю вам.10 р як раптово помер мій таточко і по цей час сум.Перший рік щотижня їздила до мами,150 км туди і назад,пʼятниця після роботи і неділя вночі на роботу,важко було.Потім трошки стало легше і маму забрала.Не наіздишся,я теж старію і з роками всім важчає.Тримайтеся,ну що вже зробиш,важке життя дуже.
2
Зможе. Або вона вас придушить своїм «я не можу». Дитина тут до чого? Навіщо його з місця зривати?
26
Мій тато помер, коли мені було 18. Це було дуже боляче, ми з ним були дуже близькі. Але час дійсно лікує. Мама взагалі не пам´ятає, як минув перший рік без нього. Сумує і досі, але не можна казати , що немає сенсу життя.
8
Співчуваю. Я втратила батька 8 років тому, теж раптово помер. З часом біль затихає. На це потрібен час, неможливо за день, тиждень, звикнути до того що людини нема поряд. Шкода померлого, шкода себе, але з часом буде прийняття ситуації, потрібно змиритись з ти що людину вже не повернеш, а рана від втрати близької людини з часом затягнеться.
1
Тільки 4 дні пройшло, а ви таке глобальне думаєте? Маму в санаторій відправте. І живіть всі як раніше.
22
Купите маме путевку в санаторий. Пусть отвлечется.
Возможно с психологической поддержкой.
Или даже вместе поедьте.
Возможно с психологической поддержкой.
Или даже вместе поедьте.
5
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу