17 червня — 177 років від дня народження Олени Пчілки (1849 р.–1930 р.р)

Є жінки, яких історія несправедливо залишає в тіні їхніх знаменитих дітей. Саме так часто трапляється з Оленою Пчілкою — матір’ю Лесі Українки. Але чим більше дізнаєшся про її життя, тим більше розумієш: Леся Українка стала Лесею Українкою багато в чому завдяки своїй матері.
Ольга Драгоманова-Косач, відома світові як Олена Пчілка, народилася 17 червня 1849 року в Гадячі на Полтавщині у родині, де шанували освіту, культуру і свободу думки. Її братом був видатний український мислитель Михайло Драгоманов. Проте вона ніколи не залишалася «чиєюсь сестрою» чи «чиєюсь матір’ю» — сама стала однією з найвизначніших жінок української історії.
Письменниця, перекладачка, фольклористка, етнографиня, видавчиня, редакторка, громадська діячка, одна з організаторок українського жіночого руху, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук — усе це про неї.
У другій половині ХІХ століття, коли українська мова заборонялася царською владою, а більшість освічених родин переходили на російську, Олена Пчілка свідомо виховувала дітей українцями. У домі Косачів говорили українською, читали українські книжки, співали українських пісень і шанували народні традиції. Саме в такому середовищі зростала майбутня Леся Українка.
Олена Пчілка була серед тих, хто фактично повернув українцям красу власної народної культури. Вона збирала пісні, легенди, прислів’я, записувала народні звичаї, досліджувала орнаменти та вишивки. Її праця «Український народний орнамент» стала однією з перших наукових розвідок про українську вишивку. Сьогодні, коли вишиванка є символом української ідентичності у світі, варто пам’ятати, що до її популяризації значною мірою доклалася саме Олена Пчілка.
Вона не боялася відкрито відстоювати українське слово. У 1903 році на відкритті пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві, всупереч царським заборонам, виголосила промову українською мовою. Це був не лише культурний, а й громадянський вчинок.
Мало хто знає, що Олена Пчілка зробила вагомий внесок і в українську дитячу літературу. Саме вона адаптувала для дітей твір українського поета Володимира Александрова «Гарбуз». Завдяки її літературній обробці «Гарбузова родина» стала улюбленим твором багатьох поколінь дітей та згодом перетворилася на одну з найвідоміших українських дитячих пісень.
Сучасники називали її надзвичайно вродливою, освіченою і принциповою жінкою. Нею захоплювалися, з нею сперечалися, але її неможливо було не поважати. Навіть у поважному віці вона не зреклася своїх переконань і продовжувала боротися за українську культуру та національну гідність.
Олесь Гончар писав про неї:
«Ні, більшої, значно більшої шани заслуговує Олена Пчілка від свого народу, що йому так вірно, так жертовно служила».
Сьогодні ми згадуємо не лише матір Лесі Українки. Ми вшановуємо жінку, яка випередила свій час, формувала українську національну свідомість, берегла народну культуру і все життя присвятила Україні.