Баба на горошині• сегодня в 17:43
Колись в 2012 році я тут питала поради про свою доньку, зараз знайшла цю тему
І знаєте, що я хочу сказати: жодне моє хвилювання щодо доньки не справдилося. А я так переживала… Зараз їй 22 роки, у неї багато друзів, вона об’їздила чимало країн світу, розмовляє трьома мовами. І я це пишу до того, наскільки часто ми переживаємо зовсім не за ті речі, накручуємо себе, придумуємо страшні сценарії, які потім не мають нічого спільного з реальністю. Сьогодні перечитала свою стару тему — і зловила себе на тому, що читаю з посмішкою на губах.
18
4
25
2
В мене автор все навпаки. В моєму житті сталося стільки болю і трагедій, за останні сім років, що повернись в минуле я б ніколи не повірила що зможу витримати.
14
2
У меня наоборот, я думала,что моя дочь это самый близкий мой человек, но она уже три года не общается с нами, живёт в Европе, а мы остались в Киеве.Даже в страшном сне не могла представить себе это. Я только начинаю успокаиваться и пытаюсь как-то жить с этим. Это её выбор.
9
В мене це було 2016-2018,майже всі близькі важко хворіли і померли і я їх всіх лікувала до останнього.Потім ховала і робила памʼятники.По 4 в рік.
1
Я вам дуже співчуваю і добре розумію.
Я тут описала одне зі своїх несправджених переживань і, чесно кажучи, дуже рада, що воно так і не стало реальністю. Але життя іноді б’є зовсім з іншого боку. Те, про що я навіть не думала і чого не очікувала, сталося: зрада, розлучення, еміграція, смерть батька, втрата дому… А зараз я проживаю ще й дуже непростий період із сином-підлітком. І, мабуть, саме тому я так гостро відчуваю: ми часто боїмося одного, а життя випробовує нас зовсім іншим. Але навіть після всього цього іноді настає момент, коли перечитуєш свої старі страхи - і вже можеш усміхнутися. Бо щось не справдилося. Бо щось вдалося пережити. Бо ми сильніші, ніж нам здається.
Я тут описала одне зі своїх несправджених переживань і, чесно кажучи, дуже рада, що воно так і не стало реальністю. Але життя іноді б’є зовсім з іншого боку. Те, про що я навіть не думала і чого не очікувала, сталося: зрада, розлучення, еміграція, смерть батька, втрата дому… А зараз я проживаю ще й дуже непростий період із сином-підлітком. І, мабуть, саме тому я так гостро відчуваю: ми часто боїмося одного, а життя випробовує нас зовсім іншим. Але навіть після всього цього іноді настає момент, коли перечитуєш свої старі страхи - і вже можеш усміхнутися. Бо щось не справдилося. Бо щось вдалося пережити. Бо ми сильніші, ніж нам здається.
1
Автор, только что прочитала вашу старую тему. У нас ранее все проходило точь-в-точь, как и у вас. Спасибо, что отписались по итогу прошедшего времени❤️ Я очень переживала из-за того, что дочь никак не может найти общий язык и подружиться со сверстниками. Более того, постоянно были насмешки со стороны одноклассников то из-за того, что у нее обычный смартфон, то из-за прыщей, то еще из-за чего-то... Уже просто сил не было постоянно с этим бороться(( И тут у нас в жизни произошла крупная перемена - мы в прошлом году из-за войны переехали в ЗУ (сами с ВУ). Больше всего переживала я и за устройство на новом месте, и за то, как дочь сможет адаптироваться. И вот я точно могу сказать, что мои страхи и переживания были пустыми. В новой школе ее хорошо приняли, на кружках появились друзья. С одноклассниками тоже хорошо подружилась. Все как-то для нее сложилось в лучшую сторону🙏 теперь осталось убедить ее учить иностранные языки - учиться хорошо, все схватывает быстро, но ленится учить более серьезно
1
Ответ дляБаба на горошині
Эх, зря вы так, и эти три тоже знает, тогда всего будет шесть 
Суржик, кстати, часто спасает. Я на англо-испанском суржике говорю ))
1
1
Я очень рада за Вас, такое оно мамино сердце, очень переживает за детей. Желаю Вашей девочке иметь хороших, надежных друзей.
2
Большое вам спасибо❤️ я также желаю, чтобы у вашей дочери всегда все слаживалось хорошо и ее окружали самые лучшие друзья❤️
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу